Справа № 520/12123/16-ц
Провадження № 2/520/5018/16
24.11.2016
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Маценко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ЖБК «Приморський-27» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Під час оголошення позовної заяви судом встановлено, що провадження у справі відкрито за позовом, поданим без додержання вимог, викладених у статтях 42, 119 ЦПК України.
Вислухавши думку представника позивача та відповідача, суд приходить до наступного.
Згідно ст.119ч.4 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Згідно статті 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Відповідно до ст.12ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» 2016р. судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.99 р. N 10-рп/99 (справа N 1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Спеціальним законом у сфері використання мови є Закон України від 3 липня 2012 року N 5029-VI "Про засади державної мовної політики".
В силу частин 3,4 цієї ж норми Закону, сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
Отже, законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи (довіреності а.с.27) позивач є житлово-будівельним кооперативом «Приморський-27», що знаходиться в м.Одесі, а представник позивача є громадянином України, проживає та зареєстрований на території України, а тому звернення до суду з позовною заявою повинно здійснюватися державною мовою. Позов подано до суду російською мовою, що є таким, що суперечить вимогам ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики". Позивачу необхідно подати позовну заяву складену державною мовою.
Крім того, у порушення вимог ст.42 ЦПК України, з вказаної довіреності не вбачається вповноваження позивачем представника ОСОБА_2, яким підписано позов, підписувати від імені позивача позовні заяви.
Таким чином, вважаю, що позовна заява подана з вищезазначеними недоліками і тому необхідно застосувати норми ст.121 ЦПК України та залишити позов без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.121,209-210 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ЖБК «Приморський-27» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху, роз'яснивши про необхідність усунення вказаних недоліків упродовж 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до ст.293 ЦПК України ухвали про усунення недоліків оскарженню не підлягають.
Суддя Бескровний Я. В.