Справа № 496/1882/16-а
Провадження № 2-а/496/48/16
22 листопада 2016 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
при секретарі - Дигуляр А.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Язепової В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Біляївка Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 18 квітня 2016 року № 23 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області призначити пенсію за віком, -
До суду звернувся позивач з вказаним позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 18.04.2016 р. № 23 «Про результати розгляду заяви»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком згідно ч.3 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є учасником бойових дій, був мобілізований на підставі Указу Президента від 14.01.2015 р. та з лютого 2015 р. по квітень 2015 р. включно знаходився у районі проведення бойових дій на сході України, у складі ВМЗ (взвод матеріального забезпечення), на посаді водія. 29 січня 2014 року йому виповнилось 55 років. 14.04.2016 р. позивач звернувся до Управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області з відповідною заявою про призначення йому пенсії за віком згідно ч.3 Прикінцевих (положень Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне Пенсійне страхування”, при цьому на момент звернення його загальний трудовий стаж складав понад 35 років. Але, Рішенням № 23 від 18.04.2016 р. Управління ПФУ, посилаючись на Постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637 та від 08.02.1994 р. № 63 у призначенні пенсії за віком їй відмовило. Вважає зазначене рішення відповідача незаконним та таким, що явно не відповідає фактичним обставинам справи та тому порушує мої законні права і інтереси.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але у поясненнях від 09 серпня 2016 року вказав розглядати справу без присутності представника управління ПФУ у Біляївському районі Одеської області. (а.с. 23).
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, був мобілізований на підставі Указу Президента від 14.01.2015 р. та з 24 березня 2015 р. по серпень 2015 р.; з 18 грудня 2015 року по 29 грудня 2015 року; з 15 січня 2016 року по 29 лютого 2016 року знаходився у районі проведення бойових дій на сході України, у складі ВМЗ (взвод матеріального забезпечення), на посаді водія. Зазначене підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідками МОУ війської частини НОМЕР_2 № 2222 від 31 березня 2016 року, № 2222/1 від 31 березня 2016 року, № 2222/2 від 31 березня 2016 року. (а.с. 7-10).
29 січня 2014 року позивачу виповнилось 55 років, що підтверджується копією паспорту громадянина України. (а.с. 4).
14 квітня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області з заявою про призначення йому пенсії за віком згідно з абзацом 6 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р., як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, після досягнення 55 років, та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків. До заяви про призначення пенсії були надані відповідні документи які засвідчують його особливий статус - посвідчення учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 09.12.2015 р. начальником управління персоналу-заступником начальника штабу військової частини НОМЕР_4 . Трудова книжка колгоспника № НОМЕР_5 від 26.01.1976 року, трудова книжка серії НОМЕР_6 від 26.10. 2004 року, трудова книжка серії НОМЕР_7 , від 03.01.2007 року., військовий квіток серія НОМЕР_8 від 22.10. 1977 р., атестат № 3949 від 05.07.1976 року про навчання в професійно-технічному училищі, що свідчить про загальний трудовий стаж роботи більше 25 років (26 років 4 міс), а також довідки військової частини польова пошта НОМЕР_2 про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Відомості про мою участь в антитерористичній операції, також зазначені у військовому квитку у графі № 17 про проходження служби у воєнний час. (а.с. 36-45)
Рішенням № 23 про результати розгляду заяви від 18 квітня 2016 року комiсiї при УПФУ у Біляївському районі Одеської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р. Дане рiшення вмотивоване тим, що довідки про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції надані згідно з Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» не відповідають вимогам абзацу 6 пункту 3 Закону № 1058-1У. При цьому в обґрунтування свого рішення посилаються на п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, а саме: зазначають, що період військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, встановлюється на підставі довідок військових комісаріатів, що видаються в порядку, визначеному Міністерством оборони України. (а.с. 6).
Відповідач необґрунтовано посилається на п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637. Як вбачається з назви самого нормативного акту він застосовується для підрахунку (підтвердження) наявного трудового стажу для призначення пенсії. Так норма даного Закону (Порядку) на яку посилається пенсійний фонд встановлює: «Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток N 2)» а саме - надається типова форма довідки про зарахування даного періоду служби до загального трудового стажу на пільгових умовах - в трьохкратному розмірі.
Однак позивач не претендує на зарахування даного періоду військової служби до загального трудового стажу на пільгових умовах.
Також норма Закону, а саме п. 3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р., яка має пряму дію, встановлює тимчасово, до прийняття відповідного закону, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Дана норма Закону має пряму дію, має посилання на особливий статус особи військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, а порядок та умови встановлення (надання) вищезазначеного особливого статусу також регулюється спеціальним Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-Х11 від 22.10.1993 р.
Відповідно до вимог п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-Х11 від 22.10.1993 р. учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2, 6, 9 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014р. № 413, статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення. (п.2).
Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій (п.6).
Посвідчення учасника бойових дій і відповідний нагрудний знак особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, яким надано статус учасника бойових дій, видаються органами Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДПтС (п.9).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Стаття 22 Конституції України визначає, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин, позов є законним та обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9,10,11,70,71,159,161-163 КАСУ суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 18 квітня 2016 року № 23 та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області призначити пенсію за віком, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 18.04.2016 р. №23 «Про результати розгляду заяви» щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 14 квітня 2016 року, згідно ч. 3 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Галич О.П.
22 листопада 2016 року