Справа № 495/4199/16-к
Ухвала
іменем україни
30 листопада 2016 року м.Білгород-Дністровський
Білгород-дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі одноособово головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду м.Білгород-Дністровський Одеської області клопотання слідчого військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.4 КК України,
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 травня 2016 року військовій прокуратурі Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу для участі в розгляді слідчим суддею клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала суду втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали.
З клопотання слідчого військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що Досудовим слідством встановлено, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України 14 січня 2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію» в Україні оголошено мобілізацію, в зв'язку з чим в державі розпочався особливий період.
У військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом солдат ОСОБА_3 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2011 року №216 призначений на посаду пожежного пожежної роти 1513 артилерійського складу боєприпасів.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2016 року №31 солдат ОСОБА_3 05 лютого 2016 року отримав щорічну основну відпустку строком на 30 діб, а саме з 05 лютого 2016 року до 05 березня 2016 року.
09 березня 2016 року о 08 год. під час ранкового шикування командиром пожежної роти майором ОСОБА_4 була встановлено відсутність на службі солдата ОСОБА_3 ..
Станом на 06 травня 2016 року солдат ОСОБА_3 до розташування військової частини НОМЕР_1 із наданої йому щорічної відпусти не повернувся.
Таким чином, солдат за контрактом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , 09 березня 2016 року о 08 год. діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних з наданої йому щорічної відпустки тривалістю понад один місяць, та тимчасово ухиляється від проходження військової служби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану,
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав для підозри солдата ОСОБА_3 у нез'явленні вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин та ухиленні від військової служби понад один місяць в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.
30 травня 2016 року ОСОБА_3 направлено за місцем проходження служби, реєстрації та тимчасового місця проживання письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новогригорівка, Генічеського району, Херсонської області, українець, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , пожежному пожежної роти 1513 артилерійського складу боєприпасів, військової частини НОМЕР_1 , солдат,
Вина підозрюваного ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами та у їх сукупності.
Таким чином, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, та необхідність запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати с спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судове засідання прокурор не зявився, але надав заяву згідно якої клопотання підтримує, просив справу слухати в його відсутність, без фіксації технічними засобами судового процесу.
Оскільки клопотання про застосування технічних засобів фіксування судового засідання не заявлялось, то відповідно до ч.1 ст.107 КПК України розгляд клопотання здійснювався без фіксування його технічними засобами.
Відповідно до ч.3 ст.190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
3) відкликання ухвали прокурором.
Оскільки, прокурором до суду не був доставлений ОСОБА_3 для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та строк дії ухвали суду втратив законну силу, суд в задоволенні клопотання відмовляє.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 188, 189, 190 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання слідчого військової прокуратури Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя