Справа № 495/8184/16-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
09 листопада 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі - Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання, а саме просить суд:
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1350,00 гривень щомісячно, до змінення матеріального становища сторін.
Позивач обґрунтувала позовні вимоги тим, що вона є пенсіонеркою, проживає одна, єдиним доходом є пенсія в розмірі 2250,00 грн. Однак із-за тяжкої хвороби на цукровий діабет з трофічними виразками на ногах, катарактою обох очей, маючи такі захворювання як стенокардія та гіпертонія, більшу частину пенсії витрачає на придбання медикаментів, іншу частину на придбання продуктів харчування, одяг, опалення, привозну воду. Виконувати тяжку роботу по господарству допомагає сусідка, а це є додаткові фінансові витрати. Відповідач ОСОБА_2 який є сином позивача, через зайнятість на роботі, не має змоги приділити їй необхідної уваги, проте матеріально забезпечений, а тому матеріальна допомога в розмірі 1350,00 гривень не буде обтяжливою. Відповідач інколи надає необхідні кошти, однак позивач бажає мати рішення суду про щомісячну матеріальну допомогу.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, часта місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах справи є її заява, відповідно до якої просить справу розглянути у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи є його заява, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнає, заперечень немає.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.2 ст.197 ЦПКУкраїни, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином позивача ОСОБА_1, про що свідчить в матеріалах справи (копія) свідоцтва про народження зареєстроване міським бюро РАЦС м.Полтава, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис за №2896, свідоцтво І-КЕ №280671. (а.с.3)
Відповідно до медичного висновку від 13.06.2016 року виданого Міським лікувально-діагностичним центром мікрохірургії ока №4, вбачається, що позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні з приводу ускладненої катаракти очей.
Згідно довідки наданої Білгород-Дністровською ЦРЛ за № 531, вбачається, що позивач дійсно перебуває на диспансерному обліку у ендокринолога, кардіолога, окуліста, з діагнозом стенокардія, глаукома обох очей.(а.с. 5)
З наданої довідки Білгород-Дністровським УПФУ від 10.10.2016 року за № НОМЕР_1, встановлено, що пенсіонерка ОСОБА_1, дійсно перебуває на обліку Головного управління ПФУ в Одеській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника. (а.с.9)
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Згідно з ч.1, 2 ст.172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Відповідно до ч.1 ст.202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до вимог п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Стаття 206 Сімейного кодексу України передбачає у виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.
Враховуючи те, що основним джерелом доходу позивача є пенсія в разі втрати годувальника, позивач хворіє на тяжку хворобу, у зв'язку з чим, позивач надала суду докази на підтвердження потреби в отриманні матеріальної допомоги, суд дійшов до висновку, що позивач беззаперечно має право на отримання аліментів.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що діючим сімейним законодавством не передбачено звільнення від обов'язку утримувати батьків в залежності від матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Разом з тим суд бере до уваги, що відповідач не заперечує проти заявленого розміру аліментів на утримання, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
З цих міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб матері, можливостей відповідача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання пенсіонера ОСОБА_1 в розмірі 1350,00 грн. щомісяця.
Окрім цього, враховуючи вимоги ч.3 ст.88 ЦПК України, та з огляду на те, що позивач у даній категорії справ має пільги щодо сплати судового збору, відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 551,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 172, 202, 205, 206 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 79, 174, 197, 213-215 України ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 кв.№5, м. Білгород-Дністровський, Одеської області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 «Г», с.Випасне, Білгород-Дністровський район Одеської області, РНОКПП НОМЕР_2) аліменти на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1350,00 гривень щомісячно, починаючи с дати подання позову, тобто з 17.10.2016 року до змінення матеріального становища сторін.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 кв.№5, м. Білгород-Дністровський, Одеської області) на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: