Справа №482/1644/16-к 25.11.2016
Провадження № 11сс/784/505/16р. Головуючий 1-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія: заст-ня запобіжного заходу Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2
25 листопада 2016 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
Головуючої ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінального провадження № 1201615028000073 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цаленджиха Грузія, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 , -
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8
захисник ОСОБА_6
підозрюваний ОСОБА_7 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Короткий зміст судового рішення суду 1 інстанції
Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 17 січня 2017 року.
Узагальнені доводи апелянта.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що стороною обвинувачення в супереч вимогам ч.1 ст.194 КПК України не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів підозрюваним ОСОБА_7 , не прийнято до уваги наявність у нього алібі, про яке він повідомляв.
Також не доведена наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначає, що в справі відсутній жодний вагомий доказ вини ОСОБА_7 та він має міцні соціальні зв'язки, а саме: малолітню доньку, постійне місце проживання, працює за усною домовленістю на будівництві, раніше не судимий, подав до суду цивільний позов до колишньої дружини яким відстоює свої права.
З метою перевірки обґрунтованості підозри та на підтвердження алібі ОСОБА_7 , просить викликати для допиту в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 витребувати з матеріалів кримінального провадження №12016150280000736 та переглянути в судовому засіданні в якості доказів фото та відеоматеріали які підтвердять або спростують участь ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, в яких він підозрюється.
До того ж, вважає, що сама по собі підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання підозрюваного під вартою.
Встановлені слідчим суддею обставини.
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що 27.09.2016 року о 13:17 год., з невстановленою у ході досудового розслідування особою, перебуваючи біля прохідної ДПНВКГ «Зоря-Машпроект» на вул. Турбінній м. Миколаєва, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, шляхом вільного доступу, з автомобіля марки «FORD KUGA» таємно викрав два номерних реєстраційних знаки « НОМЕР_1 », що належать ОСОБА_11 .
Після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 600 гривень.
Крім цього, ОСОБА_7 , 27.09.2016 о 14:10 год. разом з трьома невстановленими особами, на автомобілі марки «AUDI A 6» прибув на АЗС «АМІК», за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, вул.Радянської Армії, 26, де перебував ОСОБА_12 на автомобілі марки «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
ОСОБА_7 за попередньою змовою з трьома невстановленими у ході досудового розслідування особами, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме грошей, вийшов з автомобіля марки «AUDI A 6» та підійшовши до автомобіля марки «Рено Логан», шляхом розбиття скла, відкрито викрав полімерний пакет в якому знаходились гроші в сумі 615 тисяч гривень, що належать ОСОБА_13 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 сів до салону автомобіля марки «AUDI A 6», який почав рух в сторону виїзду з АЗС. У цей час ОСОБА_12 , який знаходився у приміщенні АЗС та побачив, що відбувається, вибіг з приміщення та намагався зупинити автомобіль марки «AUDI A 6», в результаті чого водій вказаного автомобіль здійснив наїзд на ОСОБА_12 , після чого покинув місце події, заподіявши потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 615 тисяч гривень, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вказані факти внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме: 08.11.02016 року за № 12016150280000832 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та 27.09.2016 року за № 120156150280000736 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.186 КК України.
17.11.2016 року заступником керівника Вознесенської місцевої прокуратури кримінальні провадження об'єднано в одне кримінальне провадження за № 12016150280000736.
18.11.2016 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.5 ст.186 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб та у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в особливо великих розмірах.
Заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи подання прокурор зазначив, що метою обрання вказаного запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , відповідно до п.1,2,3,4,5 ч.1ст.177 КПК України, є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду; впливати на свідків, потерпілих від злочинів та інших учасників злочину, які на даний час слідством не встановлені з метою дачі ними завідомо недостовірних свідчень; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, а саме викраденого майна, місце перебування якого до цього часу не відоме; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, сприяти іншим особам, причетним до вчинення даних злочинів уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці особи на даний час слідством не встановлені; вчиняти інші злочини.
Приймаючи рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.5 ст.186 КК України. Також доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки, є підстави вважати, що знаходячись не ізольованим від суспільства на період досудового розслідування ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, сприяти іншим особам, причетним до вчинення даних злочинів, уникнути кримінальної відповідальності. Тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваного щодо виконання ним процесуальних обов'язків та не дасть можливості запобігти вищевказаним ризикам.
Так як ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначив йому розмір застави.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, вивчивши надані матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд вважає її такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При застосуванні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею додержані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя правильно встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в особливо великих розмірах.
Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_11 від 08.11.2016 року, ОСОБА_12 від 27.09.2016 року, , свідків ОСОБА_14 від 27.09.2016 року, ОСОБА_15 від 27.09.2016 року, ОСОБА_16 від 27.09.2016 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.10.2016 року.
Допитані у апеляційному суді за клопотанням захисника свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 вказували, що в кінці вересня 2016р. ОСОБА_7 разом із ОСОБА_18 , ОСОБА_19 виконували будівельні роботи у дачному будинку ОСОБА_17 . Проте, їхні показання, як і показання підозрюваного ОСОБА_7 в частині часу виконання цих робіт є недостатньо конкретними та не ставлять під сумнів вагомість наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2ст.185,ч.5ст.186 КК України.
Крім того, слідчий суддя вірно вказав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме викраденого майна, оскільки, викрадене майно, а саме гроші та викрадений номерний знак, знайдено не було, та доведено наявність ризику, сприяння підозрюваним іншим особам, причетним до вчинення даних злочинів, уникнути кримінальної відповідальності, так як останні на даний час слідством не встановлені.
При цьому, слідчим суддею врахована позиція захисника, яка, до речі, відповідає його доводам у апеляційній скарзі, щодо обрання іншого менш суворого заходу забезпечення, проте, як вірно зазначив суд, прокурором доведено недостатність застосування більш м'яких заходів для запобігання вказаним ризикам.
Доводи апелянта про порушення принципу змагальності з огляду на невірне зазначення в ухвалі його позиції щодо обрання менш суворого заходу забезпечення - особистого зобов'язання, тоді як він просив обрати домашній арешт є безпідставними, оскільки така помилка хоч і мала місце, проте, суд фактично врахував позицію сторони захисту з огляду на те, що відсутні підстави для застосування будь якого менш суворого запобіжного заходу.
Є непереконливими твердження апелянта, стосовно можливості запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України з огляду на наявність малолітньої дитини, постійного місця проживання та тимчасового працевлаштування, оскільки, вказані дані про особу обвинуваченого були наявними і в момент вчинення злочинів, за яких йому висунуто підозру, проте вони не завадили ОСОБА_7 їх вчиненню.
Відповідає також обставинам справи та вимогам ч.4 ст.183 КПК України рішення суду про незастосування застави у відношенні ОСОБА_7 з огляду на те, що останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насилля.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_7 , про що просить в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 405, 407, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
Ухвалу слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19 листопада 2016р., якою відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17 січня 2017 р. залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча
Судді: