Справа №2-а- 2562/2009р.
Рядок статзвіту №66
29 травня 2009 року м.С в а л я в а
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі судді Ганчак Л.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання дій відповідача неправомірними; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як “Дитині війни”, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із вказаним позовом, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить поновити пропущений строк для звернення з адміністративним позовом та зобов'язати УПФ у Свалявському районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як “дитині війни” за 2006 - 2008рр. в сумі 3891,90грн.
Відповідач у запереченні на позовну заяву позов не визнав, просить у позові відмовити в зв'язку з тим, що позивач пропустив строк позовної давності; видатки на дітей війни в Державному бюджеті України за ці роки не були передбачені, а тому порушень прав позивача з боку відповідача немає.
Оскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутності, суд вважає розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Позивач просить поновити строк звернення до суду в порядку ч.2 ст.100 КАС України. Суд вважає, що порушення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року. Поскільки про факт порушення прав позивачу стало відомо після висвітлення зазначених подій у пресі; стягнення мають періодний характер, позивач відноситься до осіб похилого віку, суд вважає, що це є поважною причиною пропуску строку, а тому строк позовної давності підлягає поновленню.
За період стягнення з 01.01.2008р. по 01.01.2009р., то позивачем строк не пропущено.
Стосовно позовних вимог судом встановлено наступне.
За 2006рік згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Дію ст.6 вказаного закону було зупинено на 2006 р. згідно з Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 р. №3367-IV, установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не приймалося і положення цього закону реалізовані не були.
Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, дії відповідача за 2006р. є правомірними, а тому не підлягає до стягнення позивачеві доплата до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
За 2007 рік ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачала, що дітям війни пенсії ... підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. №489-V, передбачено, що підвищення до пенсії ..., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» були визнані неконституційними, в зв'язку з чим втратили чинність.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
А тому, підвищення до пенсії знову буде становити 30% мінімальної пенсії по віку.
Розмір мінімальної пенсії за віком передбачено ч.1 ст.28 Закону України “Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та абз.3 ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007рік” становить за липень - вересень по 387грн.; за період з жовтня - по грудено - 395грн.
Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Таким чином, суд визнав, що позивач має право на підвищення до пенсії, що встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період чинності цього закону, зокрема, з09.07.2007 по 31.12.2007р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір ненарахованої та невиплаченої пенсії як дитині війни становить відповідно662,60грн. (20днів за липень 2007р.- 74,9грн.; за серпень, вересень 2007р. по 116,1грн.; за жовтень-грудень 2007р. по 118,5грн.).
За 2008рік нарахування проводить таким чином.
Згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2008рік” від 28.12.2007р. до ст.6 Закону України Закону Ураїни “Про соціальний захист дітей війни” було внесено зміни.
А саме, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії ...виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно абз.4 пункту 20 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни пенсія ... підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Абз.4 ст.58 Закону України “Про Держдавний бюджет України на 2008рік” розмір прожиткового мінімуму на одну особу, які втратила працездатність становить з 01.01.2008р. - 470грн.; з 01.04.2008р. - 481грн.; з 01.07.2008р. - 482грн.; з 01.10.2008р. - 498грн.
Відповідач з врахуванням цих положень проводив оплату за 2008рік та загальна сума виплат відповідно до заперечень становить 579,3грн.
Рішенням Коституційного суду України від 22.05.2008р. по справі №10-рп/2008р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, від 28.12.2007р., яким внесено зиіни до ст.6 Закону втратили чинність, а тому розмір пенсії для дитини війни становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, за період з22.05.2008р.(з дня набуття чинності Рішення Коституційного Суду України) по31.12.2008р. слід стягнути різницю недонарахованого та недоплаченого підвищення до пенсії. Виплати будуть становити 709грн. (за 8дні травня 2008р. - 24,8грн.; за червень 2008р. - 96,2грн.; за липень-вересень 2008р. - 289,2грн.; за жовтень-грудень 2008р. - 298,8грн.).
Стосовно належності відповідача то судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.7 вищеназваного Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області, яке є відповідачем за цим позовом.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вказані виплати проводяться за рахунок коштів державного бюджету України.
З дня винесення рішень Конституційним Судом України відповідачем не вчинено жодних дій по усуненню порушень, констатовані Рішеннями Коституційного Суду України, Рішення яких мають силу закону та обов'язкові для виконання, в тому числі органами ПФ України.
Питання щодо порядку виплати коштів позивачу не може вирішуватись даним рішенням; неможливість провести оплати відповідачем теж не дає суду підстави відмовити у частковому задоволенні позову. А тому суд керується нормою ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. в справі Кечко проти України (Заява № 63134/00) та вважає, що в цій частині слід роз'яснити відповідачу, що з питання про виплату коштів, які задоволенні рішення суду слід звертатись для включення цих коштів до статті витрат коштів відповідним Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням (а.с.5) та має право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Загальний розмір заборгованості по недонарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії буде ставити 1371,60грн.( 709грн. +662,60грн.=1371,60).
А тому відповідача слід дії відповідача визнати неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити дану заборгованість.
Судові витрати по справі позивач не просить стягнути.
В задоволенні решта позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 122, 158, 159, 160, 162, 163 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007р., Рішенням Коституційного суду України від 22.05.2008р. по справі №10-рп/2008р., абз.4 пункту 20 ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», абз.4 ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008рік”, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. в справі Кечко проти України (Заява № 63134/00), суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення з адміністративним позовом; визнання дій відповідача неправомірними; зобов'язанню нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії за 2006-2008рр. в розмірі 3891,90грн. як “дитині війни” - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Визнати дії управління неправомірними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області здійснити ОСОБА_1 1942р.н. нарахування та виплати підвищення до пенсії як “дитині війни” 1371,60грн. (одна тисяча триста сімдесят одна грн.60коп.), а саме за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007р. в розмірі662,60 (шістсот шістдесят дві грн.60коп.) та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 709 (сімсот дев'ять) грн.
В задоволенні решти вимог - в і д м о в и т и .
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови Свалявського районного суду.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з моменту оголошення постанови суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Свалявський районний суд з одночасним надіслання копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до апеляційного суду.
Суддя Свалявського
районного суду ОСОБА_2