17 листопада 2016 року 16 год. 37 хв.Справа № 808/2602/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Батигіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за клопотанням позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 10,78 га, розташовану на території Яснополянської сільради Оріхівського району Запорізької області для ведення фермерського господарства на умовах її безоплатної передачі у власність, зареєстрованим в ГУ ДГК у Запорізькій області за вх. №Я-2212/0/5-16 від 01.04.2016; зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на умовах її безоплатної передачі у власність, згідно поданого позивачем клопотання б/н від 24.03.2016 зареєстрованого в ГУ ДГК у Запорізькій області за вх. №Я-2212/0/5-16 від 01.04.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що листом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.05.2016 №Я-2212-2679/6-16 їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства на території Яснополянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Підставою для відмови стало те, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться на території району по якому відбувається формування (оновлення) реєстру земельних масивів, можливих для передачі учасникам АТО, членам сімей учасників АТО, які загинули під час вказаних подій та запропоновано позивачу звернутися із зазначеним питанням після завершення вказаних робіт. Вважає, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для відмови у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (вх. 32416 від 15.11.2016) та додаткових письмових поясненнях (вх. №32833 від 17.11.2016). В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 08.07.2016 №8-2006/15-16-СГ, №8-2007/15-16-СГ, №8-2008/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» було надано дозволи гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є учасниками АТО, на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої за межами населених пунктів, за рахунок земель сільського господарського призначення державної власності; орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га кожному. Зазначає, що вказані землі входять до складу тієї самої ділянки на яку позивачка бажала отримати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо її відведення їй у власність.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши докази, надані сторонами, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 звернулась із клопотанням від 24 березня 2016 року (а.с. 17) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволу розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом шляхом безоплатної передачі у власність «для ведення фермерського господарства» орієнтовною площею 10,78 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Яснополянської сільської ради (за межами населеного пункту) Оріхівського району Запорізької області та перебуває у державній власності.
Листом від 11.05.2016 вих. № Я-2212-2679/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило заявника про те, що запитувана земельна ділянка знаходиться на території району, по якому відбувається формування (оновлення) реєстру земельних масивів, можливих для передачі учасникам АТО, членам сімей учасників АТО, які загинули під час вказаних подій, у зв'язку із чим запропоновано позивачу звернутись із зазначеним питанням після завершення вказаних робіт.
Позивачка з діями відповідача щодо відмови у наданні дозволу не погодилась та звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання суб'єктом владних повноважень вказаних критеріїв при вчиненні дій та прийнятті рішень.
Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частина 1 ст. 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Стаття 118 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
При цьому ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, кожен громадянин України має установлене Земельним кодексом України право на одноразове безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства та садівництва в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Для реалізації цього права громадянин подає до уповноваженого на розпорядження земельною ділянкою органу клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні, яка повинна базуватись на вичерпному переліку підстав для такої відмови, який визначений ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
У листі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області 11.05.2016 вих. № Я-2212-2679/6-16 останнє повідомило ОСОБА_1 про те, що 10.07.2015 головою Запорізької обласної державної адміністрації було винесено розпорядження № 244 «Про забезпечення реалізації першочергового права на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва учасників бойових дій, які беруть участь в антитерористичній операції, а також членів сімей учасників бойових дій, які загинули під час проведення антитерористичної операції». З метою забезпечення підвищення соціальних стандартів для військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції, та реалізації їх права, а також членів сімей учасників АТО, які загинули під час вказаних подій, на одержання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, запропоновано, зокрема, визначити земельні масиви, можливі для передачі під зазначені цілі (з їх наступним резервуванням) та скласти відповідний реєстр таких масивів з постійним його оновленням. На виконання вищезазначеного розпорядження територіальними органами Держгеокадастру у Запорізькій області ведеться робота з формування (оновлення) реєстру земельних масивів, можливих для передачі під зазначені потреби. Також, з огляду на те, що запитувана земельна ділянка знаходиться на території району по якому відбувається формування (оновлення) реєстру земельних масивів, можливих для передачі учасникам АТО, членам сімей учасників АТО, які загинули під час вказаних подій у листі запропоновано заявнику звернутись із зазначеним питанням після завершення вказаних робіт.
На підставі вищезазначеного, суд робить висновок, що дії відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у площею 10,78 га для ведення фермерського господарства на території Яснополянської сільської ради Оріхівського району Запорізької області не ґрунтуються на законних вимогах та суперечать положенням чинного законодавства, а відтак такі дії слід визнати протиправними.
Водночас, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на умовах її безоплатної передачі у власність, згідно поданого позивачем клопотання б/н від 24.03.2016 зареєстрованого в ГУ ДГК у Запорізькій області за вх. №Я-2212/0/5-16 від 01.04.2016, суд зазначає, що вказана вимога до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_5 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади за даних обставин.
Враховуючи обумовлене, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (оскільки за результатами розгляду поданого клопотання та проекту землеустрою може прийняти рішення про його затвердження чи про відмову у передачі земельної ділянки у власність), то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень та зобов'язувати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються позивачу відповідно до задоволених вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області по відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за клопотанням ОСОБА_1 від 24 березня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, зареєстрованим у Головному управлінні Держгеокадастру у Запорізькій області за вх. №Я-2212/0/5-16 від 01 квітня 2016 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова