Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 листопада 2016 р. Справа №805/3509/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 14 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., при секретарі судового засідання Кочетові В.К., за участю представника відповідача - Алдошина О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання неправомірним та скасування наказу № 835 від 29.08.2016 про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання неправомірним та скасування наказу № 835 від 29.08.2016 про звільнення ОСОБА_1 через службову невідповідність, зобов'язання поновити на посаді стрільця 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), зобов'язання виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 НГ України на посаді стрільця 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення (резервний батальйон). 29.08.2016 наказом військової частини НОМЕР_1 НГ України № 835 позивач звільнений з військової служби через службову невідповідність та виключений із списку особового складу частини. Позивач вважає своє звільнення незаконним та протиправним оскільки порушень дисципліни не допускав, неухильно дотримувався чинного законодавства. Причиною звільнення є безпідставне звинувачення позивача у незаконному зберіганні боєприпасів в зоні проведення АТО. Позивач вважає, що в наказі про звільнення та в службовому розслідуванні вказані недостовірні дані щодо перевезення боєприпасів у рюкзаку і громадським транспортом.
Крім того, на адресу суду від позивача надійшли доповнення до адміністративного позову від 11.10.2016, згідно з якими, позивач додатково обґрунтував, що відповідач під час проведення службового розслідування ігнорував вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а саме позивач вважає, що відповідач при винесенні рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, зобов'язаний визначити характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань. Відповідач також ігнорував попередню поведінку ОСОБА_1 під час проходження військової служби, а саме, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, приймав безпосередню участь у визволенні м. Іловайськ, знаходження у полоні, та після визволення, повернення до лав батальйону спеціального призначення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, в обґрунтування чого зазначив, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГ України зарекомендував себе з негативного боку, неодноразово порушував військову дисципліну та вимоги військових статутів, впливаючи своїми діями на загальний стан дисципліни у своєму підрозділі. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГ України № 835 від 29.08.2016 солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з військової служби за контрактом за службову невідповідністю. Підставою винесення спірного наказу послужило проведення службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів старшим солдатом ОСОБА_1 , в ході якого встановлено порушення вимог ст. 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старшим солдатом ОСОБА_1 . Враховуючи у сукупності всі дисциплінарні проступки позивача допущені під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГ України відповідачем було прийняте рішення про звільнення його з військової служби за службовою невідповідністю. З вказаних підстав, представник просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.05.2015 проходив військову службу на посаді стрільця 2го відділення 2го взводу спеціального призначення 2ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), про що укладено контракт про проходження ОСОБА_1 військової служби у Національній гвардії України, прийнято наказ командира військової частини Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 14.05.2015 № 37 о/с та прийнято наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 15.05.2015 № 95.
Остання посада позивача - стрілець 1го відділення 2го взводу спеціального призначення 1ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), що не заперечується сторонами.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 18.08.2016 № 177 старший солдат ОСОБА_1 стрілець 1го відділення 2го взводу спеціального призначення 1ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) вибув на стаціонарне лікування до лікарні з поліклінікою МВС м. Маріуполь, з 17.08.2016.
Згідно витягу з кримінального провадження №12016050780001067, 26.08.2016 близько о 17:30 годині працівниками поліції разом з нарядом ВСП на залізничному вокзалі м. Маріуполя у військовослужбовця частини НОМЕР_1 батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який представився ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено патрони калібром 7,62 мм - 452 штуки, калібром 5,45 мм - 1595 штук та 4 гранати Ф1, про що зроблено запис до ЄРДР 26.08.2016, правова кваліфікація ч. 1 ст. 263 КК України.
26.08.2016 наказом командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України № 832 призначено проведення службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.08.2016 № 183 відсторонено від виконання службових обов'язків старшого солдата ОСОБА_1 стрільця 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), на період проведення службового розслідування, з 26.08.2016.
За результатами проведення службового розслідування складено висновок службового розслідування від 29.08.2016, яким встановлено, що близько о 17:30 годині 26.08.2016 на залізничному вокзалі ст. Маріуполь співробітниками Приморського ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області був затриманий військовослужбовець батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старший солдат ОСОБА_1 , у якого під час огляду особистих речей та багажу вилучено набої 5,45 мм - 1595 шт., набої 7,62 мм - 452 штуки, та гранати Ф-1 - 4 од., УЗРГМ - 4 шт. З 17.08.2016 старший солдат ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ДУ ТМО ГУМВС України в Донецькій області м. Маріуполя. Близько 14:00 годині 26.08.2016 ОСОБА_1 без дозволу залишив лікувальний заклад та придбавши квиток, планував виїхати на вихідні за місцем проживання потягом о 18:27 годині.
Опитаний стрілець 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення (резервний батальйон) старший солдат ОСОБА_1 пояснив, що 26.08.2016 на залізничному вокзалі ст.Маріуполь близько 17:30 години під час перевірки документів та огляду речей нарядом комендантського патруля у нього було виявлено боєприпаси у кількості: 5,45 мм - 1595 шт., набої 7,62 мм - 452 штуки, та гранати Ф-1 - 4 од., УЗРГМ - 4 шт. Після чого солдат ОСОБА_1 був затриманий до приїзду наряду поліції та документування зазначеного факту. Після приїзду наряду поліції Приморського ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області солдат ОСОБА_1 був опитаний та доставлений для подальших дій до Приморського ВП, а знайдені боєприпаси було вилучено.
Також старший солдат ОСОБА_1 пояснив, що знайшов вказані боєприпаси раніше під час виконання службових обов'язків поблизу м. Докучаєвськ Донецької області. Про свою знахідку нікому з прямих чи безпосередніх командирів не доповів, а приховав знахідку з метою подальшого використання під час бойових дій, мотивуючи тим, що військовою частиною видаються боєприпаси не в достатній кількості та під час участі у збройних конфліктах виданих боєприпасів не вистачає.
Далі, під час відкомандирування БСП (РБ) у Київську область для відновлення боєздатності, солдат ОСОБА_1 пригадав про приховані ним боєприпаси та забравши їх з місця зберігання, зібрався добровільно здати до поліції.
Додатково службовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказу командира частини від 18.08.2016 № 177 (по стройовій частині) старший солдат ОСОБА_1 з 17.08.2016 перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні із поліклінікою МВС у м.Маріуполі із діагнозом: гостра вертеброгена люмбалгія з болевим синдромом, м'язові-тиничним синдромом. Тобто на момент затримання старший солдат ОСОБА_1 повинен був перебувати у лікарні, але у порушення лікарняного режиму, нехтуючи встановленим порядком перебування на стаціонарному лікуванні, знаходився за межами медичного закладу, за що у той же день був виписаний з нього.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що стрілець 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резерний батальйон) старший солдат ОСОБА_1 , у порушення вимог статей 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про знайдені під час виконання службових завдань боєприпаси нікому з безпосередніх чи прямих командирів не повідомив, своєчасно до відділку поліції зазначені боєприпаси не здав, зберігав їх у прихованому місці з метою подальшого використання за призначенням, переміщався із даними боєприпасами у власному рюкзаку у м. Маріуполі у тому числі на громадському транспорті, чим наразив на небезпеку себе та оточуючих його громадян.
Причинами скоєння правопорушення є особиста недисциплінованість старшого солдата ОСОБА_1 , недодержання ним порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України з питань проходження військової служби, а також низька усвідомленість свого військового обов'язку, відповідальності за захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на його вірності Військовій присязі, низькі бойові і морально-психологічні якості та патріотизм.
Ураховуючи те, що у даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016050780001067, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України відносно старшого солдата ОСОБА_1 , беручи до уваги беззаперечні факти щодо вказаного правопорушення та встановлення вини військовослужбовця, що виявилась у свідомому негативному ставленню до військової служби, виконання військового обов'язку та вірності Військовій присязі, його негативного ставлення до військової служби, ураховуючи суспільно-політичну обстановку у регіоні, а також обсяги і ступінь важливості виконання службово-бойових завдань які покладені на підрозділ та на кожного військовослужбовця окремо, керуючись вимогами ст. 45, п. «ж» ст. 49, п. «ж» ст. 59, ст.ст. 83-86, Законом України «Про Національну гвардію України», Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України запропоновано службове розслідування закінчити, вважати факт незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 встановленим та за порушення вимог статей 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, свідоме негативне ставлення до військової служби, виконання військового обов'язку та вірності Військовій присязі, ураховуючи суспільно-політичну обстановку у регіоні, а також обсяги і ступінь важливості виконання службово-бойових завдань як покладені на підрозділ та на кожного військовослужбовця окремо накласти на стрільця 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшого солдата ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю».
З висновком службового розслідування ОСОБА_1 ознайомився 29.08.2016, з яким був не згоден, про що свідчить підпис останнього.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.08.2016 № 183 старшого солдата ОСОБА_1 стрільця 1го відділення 2го взводу спеціального призначення 1ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) уважати таким, що прибув після одужання із лікарні з поліклінікою МВС м. Маріуполь, виписаний за порушення режиму, з 26.08.2016.
В матеріалах справи також міститься виписка № 1802 із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення ОСОБА_1 , дата виписки 26.08.2016.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 29.08.2016 № 835 «Про підсумки службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 » за порушення вимог статей 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, свідоме негативне ставлення до військової служби, виконання військового обов'язку та вірності Військовій присязі, ураховуючи суспільно-політичну обстановку у регіоні, а також обсяги і ступінь важливості виконання службово-бойових завдань як покладені на підрозділ та на кожного військовослужбовця окремо, стрільця 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшого солдата ОСОБА_1 , звільнено з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 29.08.2016 № 54 о/с «По особовому складу» у порядку реалізації дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» припинено (розірвано) контракт та звільнено нижчепойменованого військовослужбовця з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом «е» ч. 6 (через службову невідповідність) старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 29.08.2016 № 183 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця 1-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон), звільненого відповідно до ст. 26 ч. 6 п. «е» (через службову невідповідність) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2016 № 54 о/с в запас без права носіння військової форми одягу, та направлено його на військовий облік до Голованівського РВК Кіровоградської обл., з 29.08.2016, про що свідчить витяг з наказу.
Позивач з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 29.08.2016 № 835 «Про підсумки службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 » не згоден, вважає його протиправним, тому й звернувся до суду з даним позовом про визнання вищепойменованого наказу протиправним, поновлення на посаді та стягнення грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряються, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби, зокрема, військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, військовозобов'язані, резервісти, які не мають військових звань офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою та спеціальною підготовкою віком від 18 до 40 років - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.
Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачені підстави звільнення з військової служби.
Так, звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється, зокрема, у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Відповідно до п. б ч. 2 цієї статті звільнення зі служби проводиться військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби: а) у зв'язку із закінченням строку контракту; б) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби; в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; г) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі; д) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України; е) через службову невідповідність; є) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади; ж) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку; з) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця); и) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; і) у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; ї) у зв'язку з неможливістю переведення на іншу посаду у разі безпосереднього підпорядкування близькій особі; й) у зв'язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки, яка здійснюється під час доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади (прийому на військову службу); к) у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем - жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років; л) у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»; м) у зв'язку із закінченням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону.
Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 8 статті 26 Закону № 2232-XII).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV.
Дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та на інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку
та захисту інформації України.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Статтею 12 цього Статуту передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Згідно зі ст. 13 Статуту військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму,
повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Отже, дотримання зазначених норм є обов'язком кожного військовослужбовця.
Статтями 26, 27 Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІV (далі за текстом - Дисциплінарний статут).
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від
своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 49 Дисциплінарного статуту передбачено, що на рядових (матросів), військової служби за контрактом, можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) призначення поза чергою в наряд на роботу - до 5 нарядів; є) позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос); ж) звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.
Отже, у відповідності до зазначених приписів ст. 49 Дисциплінарного статуту на рядових військової служби за контрактом, можуть бути накладено стягнення у вигляді звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю.
За приписами статей 83-87 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити
про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Тобто, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке в свою чергу проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.10.2014 №1133 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2014 за № 1414/26191 (далі за текстом - Інструкція)
Відповідно до п. 1 Інструкції, ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Національної гвардії України у разі надходження до Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, службове розслідування проводиться в разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на Національну гвардію України службово-бойових завдань або створило загрозу здоров'ю чи життю особового складу та/або призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності чи об'єднанню громадян; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; учинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення; надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності органу військового управління, військової частини порушення законодавства.
Розділами ІІІ, ІV, V, VI, VІ Інструкції передбачено порядок проведення службового розслідування, строки проведення службового розслідування, предмет службового розслідування, права та обов'язки учасників службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 розділу ІV Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим прямим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Згідно з п. 5 розділу ІV Інструкції, про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу військового управління, ВВНЗ, військової частини в частині, що його стосується. Оголошувати дисциплінарне стягнення військовослужбовцю в присутності його підлеглих заборонено.
Абзацем 1 п. 1 розділу VІІ Інструкції передбачено, що службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитися з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов'язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.
Пунктом 1 розділу VІІІ Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.
Відповідно до п. 1 розділу Х Інструкції, накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється у порядку і в спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
У відповідності до абз. 1 п. 4 розділу Х Інструкції, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Суд зазначає, що підставою проведення службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 стало донесення із військової частини НОМЕР_1 Східного територіального об'єднання НГУ від 26.08.2016 про внесення інформації до ЄРДР, правова кваліфікація ч. 1 ст. 263 КК України (ЄРДР №12016050780001067 від 26.08.2016).
В ході проведеного службового розслідування були відібрані письмові пояснення ОСОБА_1 .
У межах проведеного службового розслідування встановлені причини скоєння правопорушення, а саме це є особиста недисциплінованість старшого солдата ОСОБА_1 , недодержання ним порядку і правил, установлених військовими статутами та іншим законодавством України з питань проходження військової служби, а також низька усвідомленість свого військового обов'язку, відповідальності за захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на його вірності Військовій присязі, низькі бойові і морально-психологічні якості та патріотизм.
В матеріалах справи міститься службова характеристика солдата ОСОБА_1 від 28.08.2016, відповідно до якої, за час проходження служби на посаді стрільця 2 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) військової частини НОМЕР_1 Східного ТОТ солдат ОСОБА_1 зарекомендував себе наступним чином: свої посадові обов'язки виконував слабо, до себе невимогливий, не здатний критично оцінювати свою діяльність, основними положеннями керівних документів щодо виконання службових обов'язків володів не досить впевнено, вимоги Статутів Збройних Сил України знав погано і при цьому не завжди користувався ними у повсякденній діяльності, матеріальну частину штатної зброї знав погано, зброєю володів не досить впевнено, не піклувався про її правильну експлуатацію та збереження. Фізично розвинутий добре. В стройовому відношенні був не підтягнутий, неодноразово мав зауваження від начальників та старших за військовим званням щодо порушення правил носіння військової форми одягу та неохайний зовнішній вигляд. Накази командирів виконував не завжди у встановлені терміни. На зауваження з боку страшних начальників реагував не завжди адекватно, вказані недоліки усував несвоєчасно. У спілкуванні не завжди дотримувався норм субординації та службового етикету. Об'єктивну критику в свою адресу не сприймав та рахувався лише з власною точкою зору. Схильний до обману, вчинення злочинних дій, замкнений та нетовариський.
Крім того, відповідно до службової картки позивача, ОСОБА_1 заохочень не мав, однак мав такі стягнення: усна догана від 30.03.2016 за низький рівень військової дисципліни вчинений 25.03.2016, догана від 20.04.2016 за незадовільне знання вимог Статуту ВС ЗСУ 13.04.2016, усна сувора догана від 31.05.2016 за систематичне запізнення на шикування та порушення форми одягу 23.05.2016, наказ від 20.07.2016 № 696 - попередження про неповну службову відповідність за порушення ст.ст. 11, 14, 16, 340 СВС ЗСУ щодо несення чергування на блокпосту.
Відповідно до листа співбесід з солдатом ОСОБА_1 30.03.2016, 20.04.2016, 31.05.2016, 20.07.2016 та 29.09.2016 проведені бесіди щодо вчинених правопорушень.
Позивач у позовній заяві та доповненнях до неї зазначив, що під час проведення службового розслідування відповідач ігнорував вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо всебічного вивчення характеру правопорушення, його наслідків, вивчення попередньої поведінки військовослужбовця, тривалість військової служби та рівень знань.
Суд не бере до уваги зазначені посилання позивача щодо того, що відповідач під час проведення службового розслідування ігнорував вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, оскільки позивачем не надано до суду жодних доказів, що свідчили про порушення військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України порядку проведення службового розслідування та ігнорування вимог Дисциплінарного статуту. Проте, відповідачем під час проведення службового розслідування встановлені причини скоєння правопорушення, врахована попередня поведінка ОСОБА_1 та рівень знань тощо, що підтверджується матеріалами службового розслідування.
Крім того, стосовно посилань позивача на те, що він проходив військову службу за контрактом, але з ним не був ознайомлений та не підписував його, та тільки на початку 2016 року йому стало відомо, що він проходить службу за контрактом, суд зазначає таке.
В матеріалах справи міститься матеріали перевірки доводів скарги ОСОБА_1 в частині підроблення підпису в контракті.
Так, військовою прокуратурою Маріупольського гарнізону листом від 29.08.2016 № 1991вих.16 за належністю направлено командиру ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 для перевірки доводів скарги ОСОБА_1 в частині підроблення підпису в контракті.
Листом заступника начальника Східного територіального управління по роботі з особовим складом полковника ОСОБА_3 «Про проведення перевірки» визначено термін повідомлення відділення по роботі з особовим складом територіального управління з надання копій матеріалів перевірки за фактами зазначеними в скарзі ОСОБА_1 до 09.08.2016.
Доповідною запискою заступника командира частини по роботі з особовим складом підполковника ОСОБА_4 , затвердженою т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_5 стосовно проведення перевірки згідно скарги ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб військової частини НОМЕР_1 НГ України не знайшли свого підтвердження, оскільки у матеріалах особової справи знаходиться рапорт про прийом на службу із екземпляром контракту про проходження військової служби за підписом ОСОБА_1 .
Крім того, в ході службової перевірки за цим фактом встановлено, що факти, викладені ОСОБА_1 в скарзі не відповідають дійсному стану справ у ввіреному підрозділі та частині в цілому, є надуманими та такими, які ґрунтуються на спотворених обставинах, що в свою чергу негативно спливає на імідж Національної гвардії України, та на кожного військовослужбовця окремо. Зазначене свідчить про низький рівень особистої дисципліни та відкрите, цинічне нехтування вимогами військових статутів Збройних Сил України, Військової присяги, кодексу честі військовослужбовця НГ України, що в свою чергу зумовлено небажанням проходити військову службу у лавах НГУ з боку ОСОБА_6 .
Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з особової справи солдата ОСОБА_1 , в якому міститься рапорт ОСОБА_1 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про прийняття на військову службу за контрактом на посаду стрільця 2-го відділення 2-го взводу 2-ї роти БСП (РБ) від 07.05.2015, контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України, складеного 15.05.2015 між Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України полковника ОСОБА_2 з одного боку, та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1 , старшим солдатом стрільцем 2-го відділення 2-го взводу спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) з іншого боку.
Отже, посилання позивача на те, що він проходив військову службу за контрактом, але з ним не був ознайомлений та не підписував його, та тільки на початку 2016 року йому стало відомо, що він проходить службу саме за контрактом спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо посилань позивача стосовно неврахування відповідачем при прийнятті спірного рішення того факту, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення не доведена у суді та обвинувального вироку на даний час не існує, суд вважає зазначити наступне.
Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили є обов'язковими для адміністративного суду, що справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи викладені норми, суд зазначає, що висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи або її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.
Аналогічна думка викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 «Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України».
Суд зазначає, що наявність судового рішення, яким буде встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не є визначальним для проведення службового розслідування та застосування до особи дисциплінарних стягнень. Встановлення обставин в даному випадку належить до компетенції осіб, яким доручено проведення такого службового розслідування та саме висновок такого розслідування є підставою для застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.
З висновку службового розслідування вбачається, що 26.08.2016 слідчим відділом Приморського ВП ГУНП в Донецькій області занесена інформація до ЄРДР №12016050780001067, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України стосовно вилучення 26.08.2016 у військовослужбовця батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшого солдата ОСОБА_1 набоїв 5,45 мм - 1595 шт., набої 7,62 мм - 452 штуки, та гранати Ф-1 - 4 од., УЗРГМ - 4 шт.
Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 29.08.2016 № 68, зазначені боєприпаси на обліку військової частини НОМЕР_1 НГ України не перебувають.
На час проведення службового розслідування та час розгляду даної справи рішення за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України стосовно ОСОБА_1 не прийнято.
При цьому, додержання вимог ст.ст. 11, 12, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є обов'язком кожного військовослужбовця.
Статтею 102 Дисциплінарного статуту визначено, що попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.
Якщо протягом року після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 за порушення ст.ст. 11, 14, 16, 340 Статуту внутрішньої служби ЗСУ 20.07.2016 попереджено про неповну службову відповідність.
Пунктом 228 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено, що звільнення з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Пунктом 35 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення), зокрема, за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених пунктами «а», «б», «в», «г», «е», «є», «ж», «и», «і», «ї», «й» та «л» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено будь-яких порушень порядку і строків проведення службового розслідування, порядку накладення дисциплінарного стягнення, невідповідності виду дисциплінарного стягнення ступеню тяжкості дисциплінарного проступку, неврахування при цьому обставин та характеру вчинення правопорушення, його наслідків, особи порушника тощо.
За таких обставин, суд вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на підставі фактичних вищезазначених даних обґрунтовано прийнято спірний наказ № 835 від 29.08.2016 «Про підсумки службового розслідування за фактом незаконного зберігання боєприпасів стрільцем 1 відділення 2 взводу спеціального призначення 1 роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення (резервний батальйон) старшим солдатом ОСОБА_1 », при цьому висновок службового розслідування є додатковим підтвердженням правомірності прийнятого спірного наказу та наказів № 54 о/с від 29.08.2016 «По особовому складу» про розірвання контракту, звільнення позивача з військової служби, та №183 від 29.08.2016 про виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення позивача.
Таким чином, суд вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність вчинено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом. А відтак, підстави для скасування оскарженого наказу - відсутні.
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 НГУ від 08.11.2016 №1223 та від 08.11.2016 № 1222 середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 складало 1033,95 грн., середньоденне 33,90 грн.
Також, суд зазначає, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 НГУ від 03.11.2016 № 17 батальйон спеціального призначення (резервний батальйон) ліквідований від штату військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу Командуючого Національної гвардії України від 07.09.2016 № 600.
Оскільки суд не знайшов підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 835 від 29.08.2016, тому і як наслідок, не належать до задоволення і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу, як такі, що є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу № 835 від 29.08.2016 про звільнення.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання неправомірним та скасування наказу № 835 від 29.08.2016 про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу слід відмовити.
Повний текст постанови виготовлений 29.11.2016.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8-11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання неправомірним та скасування наказу № 835 від 29.08.2016 про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити грошове та речове забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 24.11.2016 за участю представника відповідача. Повний текст постанови буде виготовлений у відповідності до ст. 160 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Крилова М.М.