30 листопада 2016 року Справа № 803/1667/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (далі - КЕВ м. Володимир-Волинський, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України (далі - ПК України), однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів в порядку і строки, визначені цим Кодексом, в зв'язку з чим у відповідача виник податковий борг. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку із наведеним позивач просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 446 351,95 грн. з рахунків у банку, що обслуговують платника податків.
30.11.2016 року представник позивача зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 445 402,31 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибула, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, при цьому на адресу суду надіслав письмові заперечення в яких позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що податковий борг повинен стягуватись із Міністерства оборони України, до сфери управління якого належить позивач. Також вказує на те, що відповідно до пункту 2 статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, закріплені, зокрема, за установами Збройних Сил України належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків відповідно до законів з питань оподаткування.
Враховуючи наведене, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Оскільки представник позивача та відповідач заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі, тому з урахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський перебуває на податковому обліку з 20.07.2000 року.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Як вбачається із довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунку податкового боргу за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 873 395,19 грн., з яких: основний платіж - 872445,55 грн., залишок несплаченої пені -949,64 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 року стягнуто з КЕВ м. Володимир-Волинський податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 427 992, 88 грн.
Таким чином, податковий борг по вказаному податку становить 445 402,31 грн.
Податковий борг відповідача по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 445 402,31 грн. виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених платником самостійно у податковій декларації з плати за землю №9017018625 від 15.02.2016 року (з термінами сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року в розмірі 92 790,56 грн. щомісячно) та в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю №9050364479 від 07.04.2016 року (з термінами сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року в розмірі 22 807,53 грн. щомісячно), №9025785486 від 29.02.2016 року, якою платником самостійно зменшено визначену суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету (з термінами сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року в розмірі 1 034,56 грн. щомісячно); №9041392401 від 23.03.2016 року, якою платником самостійно зменшено визначену суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету (з термінами сплати 30.06.2016 року, 30.07.2016 року, 30.08.2016 року, 30.09.2016 року в розмірі 171,19 грн. щомісячно) та № 9122961569 від 18.07.2016 року, якою платником самостійно зменшено визначену суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету (з термінами сплати 30.08.2016 року, 30.09.2016 року в розмірі 983,95 грн. щомісячно).
Крім того, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України контролюючим органом нараховано пеню в розмірі 949,64 грн.
Про наявність за відповідачем податкового боргу в загальній сумі 445 402,31 грн. свідчить довідка про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунок боргу та копії картки особового рахунку платника (а.с. 7-8, 9-10, 22-31).
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 17.03.2016 року №2430-17, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.
В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що КЕВ м. Володимир-Волинський звільнений від сплати земельного податку відповідно до статті 14 Закону України «Про Збройні Сили України», з огляду на таке.
Основним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI та який є спеціальним законом, при цьому ПК України прийнятий пізніше ніж Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року № 1934-XII, яким передбачені пільги для сплати податків.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71- VIII від 28.12.2014 року (який набрав чинності з 01.01.2015 року) внесено зміни до статті 282 ПК України, згідно з якими підпункт 282.1.3 пункту 282.1 статті 282 викладено в такій редакції: від сплати податку звільняються бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
На даний час норми Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71- VIII від 28.12.2014 року, яким внесено зміни до статті 282 ПК України діють та у встановленому порядку неконституційними вони не визнані.
Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Як встановлено судом, КЕВ м. Володимир-Волинський є землекористувачем земельних ділянок, а тому в розумінні ПК України є платником земельного податку.
Відповідно до Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483 землі (земельні ділянки) надаються військовим частинам, військово-навчальним закладам, установам, підприємствам та організаціям Збройних Сил України для їх розміщення та постійної діяльності.
Крім того, як стверджує сам відповідач відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський від 03.01.2013 року установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Крім того, відповідно до вимог статті 284 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Відповідачем не надано суду рішення органу місцевого самоврядування щодо надання КЕВ м. Володимир-Волинський пільг зі сплати земельного податку.
Також, суд не погоджується з посиланням КЕВ м. Володимир-Волинський про те, що саме Міністерство оборони України несе відповідальність за податковими зобов'язаннями відповідача, оскільки КЕВ м. Володимир-Волинський є окремою юридичною особою, користувачем земельних ділянок, а тому і платником цього податку, який і подавав відповідні декларації з плати за землю.
Відтак, відповідно до вимог ПК України відповідач не є звільненим від обов'язку сплати земельного податку, не має відповідних пільг щодо його сплати, самостійно подавав податковому органу декларації з земельного податку, а тому зобов'язаний виконувати взяті на себе податкові зобов'язання.
Отже, за відповідачем рахується податковий борг, наявність якого підтверджується розрахунком податкового боргу, довідкою про наявність боргу, зворотнім боком облікової картки платника та вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а тому позов Луцької ОДПІ до КЕВ м. Володимир-Волинський про стягнення податкового боргу підлягає до задоволення і сума податкового боргу в сумі 445 402,31 грн. повинна бути стягнута на користь держави.
Керуючись статтями 41, 122, 158, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу міста Володимир-Волинський (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Академіка Глушкова, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184) в банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 445 402 (чотириста сорок п'ять тисяч чотириста дві) гривні 31 копійка.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк