28.11.2016 р. Справа№ 5015/5510/11
Суддя господарського суду Львівської області Пазичев В.М., розглянувши матеріали заяви Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м. Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” (м.Львів)
до відповідача: Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м. Миколаїв Львівської області)
третя особа: Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (Львівська обл., м. Миколаїв)
про: звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
Суддя: Пазичев В.М.
При секретарі: Черменєва В.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 09-32/322 від 01.07.2016 року.
від відповідача (заявника): Каблак Ю-І.П. - довіреність б/н від 05.10.2016 року.
від третьої особи: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м. Київ) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” (м. Львів) до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” (м. Миколаїв Львівської області) про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11 уточнені позовні вимоги задоволено.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11 (в порядку ст.117 ГПК України) за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.11.2016 року прийнято заяву до розгляду і призначено на 21.11.2016 року. Ухвалою суду від 21.11.2016 року розгляд заяви відкладено до 24.11.2016 року, згідно клопотання ДВС, та в зв'язку з відсутністю її представника. Ухвалою суду від 24.11.2016 року розгляд заяви відкладено до 28.11.2016 року, для надання доказів та в зв'язку з відсутністю третьої особи.
Позивач вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 15.11.2016 року, про відкладення від 21.11.2016 року, від 24.11.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
28.11.2016 року за вх. № 47729/16 позивач подав відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11, в якій повністю заперечує проти задоволення даної заяви.
Відповідач (заявник) вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 15.11.2016 року, про відкладення від 21.11.2016 року, від 24.11.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
Третя особа вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 15.11.2016 року, про відкладення від 21.11.2016 року, від 24.11.2016 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1219 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 25.11.2016 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
21.11.2016 року на електронну адресу суду надійшло клопотання третьої особи про відкладення розгляду заяви.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11.
В заяві зазначено, що у провадженні Господарського суду Львівської області розглядалась справа за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ « Промінвестбанк в м. Львів» до Дочірнього підприємства «Над Дністром» Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод» про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182939, 37 грн. По даній справі Господарським судом Львівської області ухвалено рішення від 26.12.2011 року, що набрало законної сили 07.11.2013 року.
На підставі даного рішення Господарським судом Львівської області видано наказ № 5015/5510/11 від 07.10.2015 р. про примусове виконання рішення. У вказаному виконавчому документі зазначено, що рішення набрало законної сили 07.11.2013 року та також, що даний наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 06 жовтня 2016 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строком пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється 1 рік.
Заявник зазначає, що враховуючи, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2015 року набрало законної сили 07.11.2013 року, то останнім днем спливу строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є 07.11.2014 року. Отже, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання на момент звернення з даною заявою закінчився.
Заявник вважає, що вказаний вище наказ повинен визнаватись таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із тим, що відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Заявник зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Заявник звертає увагу на те, що у наказі № 5015/5510/11 від 07.10.2015 року Господарського суду Львівської області зазначено, що стягувачем являється ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», адреса: м. Львів, вул. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ: 09325637 (код філії), а також номер рахунку для стягнення коштів від реалізації заставленого майна, що належить «Відділенню ПАТ Промінвестбанк в м. Львів».
Згідно п. 1. 7. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи.
Враховуючи вказане вище, на думку заявника, неправильно зазначено відомості про стягувача.
Заявник звертає увагу, що зазначений у наказі № 5015/5510/11 від 07.10.2015 року Господарського суду Львівської області стягувач, згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області № 03.2-09/1465 від 21.10.2016 року, є припиненим.
28.11.2016 року за вх. № 47729/16 позивач подав відзив на заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11, в якій повністю заперечує проти задоволення даної підстави.
При прийнятті ухвали суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як судові накази.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
В ході розгляду заяви Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” від 14.11.2016 року за вх. № 5405/16 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11, встановлено, що на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Львів” до Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” про звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму 182 939,37 грн.
06.12.2011 року рішенням Господарського суду Львівської області по справі № 5015/5510/11 уточнені позовні вимоги задоволено, стягнуто із Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод”(81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17; код ЄДРПОУ 30640923, рахунок № 26000302420987 у філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк у м.Львів”, МФО 325633) заборгованість по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії № 226к-2007 від 28 листопада 2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: будівля цеху № 2, позначеного на плані за літерою “Ж-4” площею 10977,8 кв.м.; будівля шихтоскладального цеху Е-2, позначеного на плані за літерою “Е-2” площею 903,8 кв.м; будівля компресорної, позначеної на плані за літерою “Л-1” площею 119,2 кв.м; піднавіс металічний, позначений на плані літерою “Е-1” площею 199,4 кв.м; водонапірна башта, позначена на плані літерою “Щ”, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Пісочна, вул.Львівська, 2, яке передано в іпотеку Банку, згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року за реєстраційним № 2398, що належить ДП “Над Дністром” ЗАТ “Львівський керамічний завод”(код ЄДРПОУ 30640923, 81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Чайковського, 17) на користь ПАТ Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка,12), в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” (79007, м. Львів, вул. Ак. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ 09325637, код банку 325633; рахунок для направлення коштів в погашення заборгованості - № 29095303420987 у філії “Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Львів”, МФО 325633) в межах суми 118 539 (сто вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев”ять) грн. 31 коп., 1 829 (одну тисячу вісімсот двадцять дев”ять) грн. 39 грн. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 100 (сто) грн. 00 коп. витрат за надання витягу з Державного реєстру іпотек.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 року Рішення господарського суду Львівської області від 06 грудня 2011 року у справі №5015/5510/11 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення доповнено реченнями такого змісту: “Спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів. Початкова ціна предмета іпотеки - 1250000,00 грн.”
07.10.2015 року Господарським судом Львівської області видано наказ на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.
14.11.2016 року за вх. № 5405/16 відповідач (боржник) подав заяву про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11.
Свою заяву відповідач мотивує тим, що у вказаному виконавчому документі зазначено, що рішення набрало законної сили 07.11.2013 року та також, що даний наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 06 жовтня 2016 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строком пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється 1 рік.
Заявник зазначає, що враховуючи, що рішення Господарського суду Львівської області від 26.12.2015 року набрало законної сили 07.11.2013 року, то останнім днем спливу строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є 07.11.2014 року. Отже, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання на момент звернення з заявою про примусове виконання судового рішення закінчився. Відтак наказ Господарського суду Львівської області № 5015/5510/11 від 07.10.2015 р. про примусове виконання рішення є таким, що не підлягає виконанню.
Однак, заявник не звернув увагу на те, що датою видачі наказу є 07.10.2015 р., а тому, згідно п. ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», строком пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлюється 1 рік, тобто наказ підлягає пред'явленню до виконання до 06.10.2016 року, як зазначено в наказі.
Заявник вважає, що вказаний вище наказ повинен визнаватись таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із тим, що відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, ст. 18 «Вимоги до виконавчого документу» Закону України «Про виконавче провадження» встановлені вимоги до виконавчого документа, де зазначено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року виправлено помилку в наказі Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11, в якому зазначено, що датою наказу є 19.11.2013 року замість 07.10.2015 р., а також зазначено, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 19 листопада 2014 року. Крім того, поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області на виконання судового рішення від 06.12.2011 року по справі № 5015/5510/11.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Отже, оспорюваний наказ суду повністю відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, вимогам, що зазначені в ст. 18 цього Закону.
Також, заявник стверджує про те, що в оспорюваному наказі суду неправильно зазначено відомості про стягувача.
Заявник звертає увагу, що зазначений у наказі № 5015/5510/11 від 07.10.2015 року Господарського суду Львівської області стягувач, згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області № 03.2-09/1465 від 21.10.2016 року, є припиненим, оскільки у наказі № 5015/5510/11 від 07.10.2015 року Господарського суду Львівської області зазначено, що стягувачем являється ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», адреса: м. Львів, вул. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ: 09325637 (код філії), а також номер рахунку для стягнення коштів від реалізації заставленого майна, що належить «Відділенню ПАТ Промінвестбанк в м. Львів».
Суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 року замінено стягувача, вказаного у наказі про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 року у справі № 5015/5510/11 з Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів” (79007, м. Львів, вул. ак. Гнатюка, 2, код ЄДРПОУ 09325637) на Публічне акціонерне товариство Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002).
Разом з тим, за приписами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам щодо виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". При цьому господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом визначено п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.
Згідно п. 3.3. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Однак, незважаючи на вимоги суду, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що вищезгаданий наказ був виданий помилково, або що обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково). Оскільки даний наказ було видано з метою примусового виконання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили і є дійсним на час розгляду цієї заяви, та залишається невиконаним, що підтверджено в судовому засіданні сторонами виконавчого провадження, правових підстав для визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню, немає.
З огляду на все вищенаведене, суд вважає, що заява Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” від 14.11.2016 року за вх. № 5405/16 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11, задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає що, всупереч вимогам суду, заявником не доведено належними та допустимими доказами того, що є наявні правові підстави для визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року в справі № 5015/5510/11 таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 86, 117 ГПК України, господарський суд,-
В задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Над Дністром” Відкритого акціонерного товариства “Львівський керамічний завод” від 14.11.2016 року за вх. № 5405/16 про визнання наказу Господарського суду Львівської області від 07.10.2015 року таким, що не підлягає виконанню по справі № 5015/5510/11 - відмовити.
Суддя Пазичев В.М.