01.12.2016 р. Справа№ 914/3027/16
Суддя Яворський Б.І.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Борислав Львівської обл.,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Нове Село Дрогобицького р-ну Львівської обл.,
про стягнення 240' 000,00 грн.,
На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 240' 000,00 грн.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви (вх. №3141 від 28.11.2016р.), судом встановлено наявність підстав для її повернення без розгляду, зважаючи на наступне.
Згідно ч.1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст.63 ГПК України).
Позивачем не подано доказів сплати судового збору, натомість позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, відстрочка, розстрочка чи звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Прохання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтовується скрутним матеріальним становищем підприємця. Проте позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище (довідки про фінансовий стан, фінансовий звіт, звіт про рух коштів тощо), що може бути підставою для звільнення від сплати судового збору, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Додатково суд звертає увагу позивача те, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з відсутністю у підприємця коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Оскільки позивачем не подав доказів сплати судового збору позовна заява підлягає поверненню на підставі п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Згідно ч.1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Проте, позивачем не подано доказів надіслання позову з додатками відповідачу, що свідчить про неналежне виконання позивачем вимог ч.1 ст. 56 ГПК України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позовна заява також повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов (п.5 ч.2 ст.54 ГПК України). Всупереч вимогам ст.54 кодексу позивачем не долучено обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми.
Якщо у позовній заяві не зазначено обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, позовна заява підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Крім того, згідно ст.54 ГПК України у позовній заяві зазначається ідентифікаційний код суб'єкта господарської відповідальності. Однак, у даному випадку позивач не вказав ідентифікаційних кодів сторін.
Також звертаю увагу позивача, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК), подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності) (абз.5 п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Керуючись ст. 54, 56, 57, п. 1, 3, 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
повернути позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та додані до неї документи без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додатки (для позивача): позовна заява, додані до неї документи на 3 аркушах.
Суддя Яворський Б.І.