79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" листопада 2016 р. Справа № 914/2014/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Дубник О.П.
ОСОБА_1
При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» за № 03.12-680 від 12.10.2016 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року
у справі № 914/2014/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шольц Утилізатор АГ», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», м. Львів
про стягнення 15 607,86 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 10.02.2016 року
від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність № 03.12-503 від 19.07.2016 року
ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» про стягнення 15 607,86 грн. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог № 09/06-1 від 09.09.2016 року).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року у справі № 914/2014/16 (суддя Чорній Л.З) позов ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» на користь ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» 15 607,86 грн.
Не погоджуючись з даним рішення ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» подало апеляційну скаргу за № 03.12-680 від 12.10.2016 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що судом не взято до уваги додаток № 1/02 від 27.02.2015 року до договору № 25А від 23.02.2011 року, згідно якого сторони встановили ціну 1 тони металобрухту з ПДВ.
Позивачем не було подано до суду відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2011р. між ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» (постачальник) та ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» (покупець) було укладено договір №25А поставки металобрухту та кольорових металів.
Пунктом 1.1. договору встановлено, що у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі та чинним законодавством, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити брухт відходів чорних і кольорових металів згідно вимог і класифікації ДСТУ 4121-2002 (метали чорні вторинні), ДСТУ 3211-95 (брухт і відходи кольорових металів і сплавів).
Відповідно до п. 5.1 договору покупець сплачує постачальнику вартість поставленого металобрухту шляхом попередньої передоплати на поточний рахунок постачальнику, що зазначений в даному договорі, на підставі рахунку постачальника.
У випадку здійснення покупцем попередньої оплати за товар остаточні розрахунки сторони проводять не пізніше 5-ти робочих днів з дня поставки товару в пункт поставки (п. 5.3 договору).
Згідно п. 5.2 договору у випадку здійснення покупцем попередньої оплати за товар та відсутності поставок товару протягом 1 (одного) місяця, постачальник зобов'язується повернути на розрахунковий рахунок покупця суми авансового платежу протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця.
За період з 22.09.2014р. по 28.01.2015р. ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» (позивачем) перераховано ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» (відповідачу) 400 000,00 грн., як попередню оплату, за поставку брухту згідно договору. Зазначений факт не заперечується сторонами.
В період з 23.09.2014р. по 31.03.2015р. позивачем було поставлено відповідачу брухт відходів чорних і кольорових металів на загальну суму 355 863,80 грн., згідно наступних актів приймання: від 23.09.2014р. на загальну суму 47 265,00 грн. без ПДВ; від 24.09.2014р. на загальну суму 61 341,00 грн. без ПДВ; від 25.09.2014р. на загальну суму 62 972,00 грн. без ПДВ; від 25.09.2014р. на суму 47 311,00 грн. без ПДВ; від 30.09.2014р. на суму 20 489,00 грн. без ПДВ; від 20.10.2014р. на суму 7 963,60 грн. без ПДВ; від 27.02.2015р. на суму 52 658,20 грн. без ПДВ; від 27.02.2015р. на суму 10 904,00 грн. в тому числі ПДВ 1 817,33 грн.; від 31.03.2015р. на суму 44 960,00 грн. в тому числі ПДВ 7 493,33 грн.; від 01.10.2015р. на суму 15 487,00 грн. без ПДВ; від 02.10.2015р. на суму 22 352,00 грн. без ПДВ.
На думку позивача в актах приймання від 27.02.2015р. та 31.03.2015р податок на додану вартість в сумі 9 310,66 грн. в ціну брухту (1 817,33 грн.+7 493,33 грн.) неправомірно включено в ціну брухту, оскільки поставлений за договором брухт та відходи чорних і кольорових металів, в період їх поставки, не підлягали оподаткуванню цим податком.
Крім цього, позивач стверджує, що відповідачем недопоставлено брухту на суму 6 297,20 грн.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 697,86 грн. різниці між сумою сплаченої позивачем на користь відповідача попередньої оплати за поставку брухту та вартістю поставленого відповідачем позивачу брухту згідно договору (400 000,00 грн. - 384,392,14 грн.=15 607,86 грн.).
Позивач звертався до відповідача із вимогою № 18/07-1 від 15.07.2016 року про повернення коштів. Однак, дана вимога була залишена без відповіді та належного реагування.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Як встановлено судом, між сторонами правовідносини виникли на підставі договору поставки металобрухту та відходів чорних та кольорових металів.
Згідно з положеннями статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі перерахувавши відповідачу за поставку бріхту згідно договору 400 000,00 грн. Факт перерахування коштів підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та не заперечувався відповідачем в судовому засіданні. В свою чергу відповідач, в рахунок сплачених коштів протягом періоду з 23.09.14 р. до 31.03.15 р. поставив відповідачу товар - брухт відходів чорних і кольорових металів на загальну суму 355 863,80 грн. Однак, в актах приймання від 27.02.15 р. та 31.03.15 р. ціну брухту вказано з ПДВ.
Відповідно до п. 15 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору поставки від 23.02.2011 року) тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування податком на додану вартість за наявності їх в переліку, який повинен затверджуватись Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 12.01.2011 року № 15 “Про затвердження переліку відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість”.
Законом України від 07.07.2011 р., № 3609-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» було доповнено підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 23, відповідно до якого встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).
Законом України від 19.12.2013 року № 713-УІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України зазначено, що у розділі XX “Перехідні положення”: в абзаці першому пункту 23 цифри та слова “ 1 січня 2014 року” замінено цифрами та словами “ 1 січня 2015року”, а після слів та цифр “(крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)” доповнено словами та цифрами “а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД”.
Пункт, у якому було зазначено, що перелік таких відходів та брухту чорних та кольорових металів затверджується Кабінетом Міністрів України, не змінювався.
Законом України від 28.12.2014р. №71-УШ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до п. 23 підрозділу 2 розділу XX ПК, згідно з якими пролонговано пільговий режим оподаткування ПДВ, запроваджений щодо операцій з постачання окремих груп товарів, до “ 01.01.2017р.”.
Постановою Кабінету міністрів України №136, що набрала чинності 31.03.2015 р., було внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року№15, зокрема у назві та пункті 1 цієї постанови цифри і слово “ 1 січня 2015р.” замінено цифрами і словом “ 1 січня 2017р.”.
Згідно правових позицій Верховного Суду України викладених в постанові від 23.02.2016р. у справі №808/7860/14; в постанові від 23.02.2016р. у справі №818/1800/15; в постанові від 02.02.2016р. у справі №808/7708/14; в постанові від 08.12.2015р. у справі №804/15149/14; в постанові від 20.10.2015р. у справі №808/7737/14: “операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у Переліках, затверджених постановою № 15, звільнялися від оподаткування ПДВ”.
Роз'яснюючи застосування наведених приписів законодавства, в тому числі за період з 01.01.2015р. до 31.12.2015р., Державна фіскальна служба України у листі від 25.03.2016р. №10203/7/99-99-19-03-02-17 “Про застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ” відзначила наступне: “Державна фіскальна служба України у зв'язку з прийняттям колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України низки постанов у справах, що стосуються порядку застосування платниками податку на додану вартість у 2014-2015 рр. тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, висновки у яких відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для усіх суб'єктів владних повноважень, повідомляє.
Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2017 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів.
Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких,зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2017 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.
Отже, здійснені між ПАТ «Львівський ізоляторний завод» та ТзОВ «Шольц Утилізатор АГ» операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, згідно договору №25А від 23.02.2011р., в тому числі за період з 27 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року звільнялися від оподаткування ПДВ.
За таких обставин в актах приймання товару від 27.02.15 р. та 31.03.15 р. відповідачем неправомірно було включено податок на додану вартість в сумі 9 310,66 грн. (1 817,33 грн.+7 493,33 грн.) в ціну брухту.
Твердження відповідача щодо того, що у додатку № 1/02 від 27.02.2015 року до договору поставки № 25 А від 23.03.2011 року, сторонами зазначено ціну товару з ПДВ, а відтак позивач по спірних поставках повинен сплатити ПДВ, колегією суддів оцінюється критично. Адже, сторонами в договорі не було визначено, що позивач зобов'язується оплачувати на користь відповідача ПДВ
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9 310,66 грн. є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Крім цього, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем недопоставка останнім товару позивачу згідно договору на суму 6 297,20 грн. (передоплата), яку суд першої інстанції підставно стягнув з відповідача на користь позивача.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Матущак О.І.