33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" листопада 2016 р. Справа № 906/468/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Огороднік К.М.
суддя Коломис В.В. ,
суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2016 року у справі № 906/468/16 (суддя Лозинська І.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Романівської селищної ради
до Романівського комунального підприємства "Сервіс"
про стягнення 98085,10 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
В судовому засіданні від 29.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.07.2016 року у справі № 906/468/16 в позові Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Романівського комунального підприємства "Сервіс" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок засмічення і забруднення твердими відходами земельної ділянки площею 10993 м. кв., яка знаходиться на території лісового масиву Ольшанського лісництва ДП "Дзержинський лісгосп АПК", в розмірі 98085,10 грн., з яких, за засмічення - 94539,80 грн. та за забруднення - 3545,24 грн. - відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явились.
До початку судового засідання від позивача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю останнього забезпечити явку свого представника в судове засідання. Відповідач та третя особа про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ст. 98 ГПК України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, колегія суддів зауважує, що розгляд справи неодноразово відкладався саме у зв'язку із поданням скаржником клопотань про відкладення розгляду справи, про що зазначено в ухвалах суду від 04.10.2016 року та від 08.11.2016 року, а чергове відкладення судом розгляду справи призведе до порушення встановлених ГПК України строків розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та враховуючи обмежені строки, встановлені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін та третьої особи.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що сміттєзвалище твердих побутових відходів смт. Романів знаходиться на балансі селищної ради та передано на обслуговування Романівському комунальному підприємству "Сервіс". Останнє знаходиться на території ДП "Дзержинський ЛГ АПК" виділ 9, квартал 48.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, створене Романівською селищною радою Романівське комунальне підприємство "Сервіс" (далі - відповідач), за видами діяльності, займається, серед іншого, збиранням, обробленням та видаленням безпечних відходів.
З листа від 24.02.2012 року вих. № 129/202-20 вбачається, що Романівський селищний голова звернувся до ДП "Дзержинський ЛГ АПК" з проханням надати згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,95 га в кварталі Ольшанського лісництва в ур. "Арка" для подальшого облаштування існуючого сміттєзвалища, у відповідь на що в листі ДП "Дзержинський лісгосп АПК" від 24.02.2012 року вих. № 83 надано згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,95 га в кварталі Ольшанського лісництва з подальшим виготовленням технічної документації для облаштування сміттезвалища при умові погодження меж з лісгоспом.
Рішенням Романівської селищної ради від 03.04.2012 року "Про сміттєзвалище" надано дозвіл відповідачу на вивезення твердих побутових відходів на сміттєзвалище в ур. "Арка" до завершення будівництва нового полігону твердих побутових відходів в ур. "Нерик" та вирішено звернутися до Житомирської ОДА з клопотанням про припинення користування земельною ділянкою площею 0,95 га в ур. "Арка" ДП "Дзержинським лісгоспом АПК" та надання даної земельної ділянки в постійне користування селищній раді для облаштування існуючого сміттєзвалища з метою подальшої його експлуатації до введення в дію нового полігону твердих побутових відходів.
Листом вих. № 294/02-20 від 25.04.2012 року Романівський селищний голова звернувся до Романівської районної ради з проханням щодо припинення користування вказаною земельною ділянкою лісгоспом та передачі її Романівській селищній раді.
У акті від 31.05.2013 року, складеного комісією в складі фахівців Романівської селищної ради та ДП "Дзержинський лісгосп АПК", зазначено, зокрема, що земельна ділянка, на якій з 70-років минулого століття знаходиться сміттєзвалище, помилково була включена до земель лісгоспу.
Листом від 10.06.2013 року вих. №199, адресованим голові Романівської районної ради, ДП "Дзержинський лісгосп АПК" повторно зазначило про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,95 га в кварталі Ольшанського лісництва з подальшим виготовленням технічної документації для облаштування сміттєзвалища.
Зважаючи на зазначене, голова Романівська районної ради направив начальнику відділу Держземагентства в Романівському районі лист від 18.06.2013 року вих. № 158 щодо надання відповідних пропозицій про внесення змін до розпорядження голови Романівської РДА, яким затверджувалася технічна документація, з подальшим її коригуванням.
Крім того, Романівський селищний голова у листі від 08.08.2013 року вих. № 640/02/19, направленому першому заступнику голови Житомирської ОДА просив прискорити вирішення питання щодо передачі вказаної земельної ділянки в постійне користування Романівській селищній раді. У листі від 24.10.2013 року вих. № 259, адресованому Житомирській ОДА та Житомирській обласній раді, Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Житомиролагроліс" не заперечило проти вилучення з постійного користування вищевказаної земельної лісової ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирської обласної ради від 19.11.2013 року № 1053 надано дозвіл Житомирському обласному комунальному агролісогосподарському підприємству "Житомиролагроліс" Житомирської обласної ради на зменшення розміру земельної ділянки площею 0,95 га (квартал 48 виділ 9) Ольшанського лісництва ДП "Дзержинський лісгосп АПК" для розміщення об'єкта утилізації твердих побутових відходів Романівської селищної ради.
Згідно Закону України "Про відходи", відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до Державного класифікатора відходів ДК 005-96, затвердженого наказом Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 року № 89 із змінами, тверді побутові відходи відносяться до комунальних відходів за кодом № 772 (7720).
Згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 03.06.2013 року № 48-П державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відряджено в якості спеціалістів для проведення 03.06.2013 року позапланової перевірки дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища КП "Сервіс" згідно з направленням № 491 на підставі вимоги прокуратури Романівського району про проведення перевірки від 03.06.2013 року № 1245 вих-13.
З матеріалів справи вбачається, що зазначеними фахівцями в присутності керівника відповідача ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. За результатами останньої складено акт, в якому зазначено про початок перевірки о 12:30 та закінчення о 17:00 03.06.2013 року та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 03.06.2013 року, в якому вказано площу засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами розміром 10993, м.кв та вказано об'єм відходів -91364 м.куб.
Державним інспектором Іванюком Е.А. на підставі вказаних актів за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із змінами, від 04.04.2007 року № 149, здійснено розрахунки від 20.06.2013 року розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства відповідачем за межами смт. Романів в лісовому масиві Ольшанського лісництва (квартал 48 виділ 9) ДП "Дзержинський лісгосп АПК" в урочищі "Арка", які перевірені старшим державним інспектором з ОНПС ОСОБА_4 У зазначених розрахунках загальна площа забрудненої та засміченої земельної ділянки становить 10993 м. кв, розмір шкоди становить, відповідно, за забруднення - 3545,24 грн. та за засмічення 394539,80 грн.
21.06.2013 року Державною екологічною інспекцією в Житомирській області направлено лист в прокуратуру Романівського району для вжиття заходів прокурорського реагування щодо визначення в діях посадових осіб відповідача ознак злочину, передбачених ст. 239 КК України.
Крім того, 27.06.2013 року позивачем було направлено відповідачу претензії на суму 3545,23 грн. та на суму 94539,80 грн., у відповідь на які відповідач направив позивачу апеляцію № 81 від 31.07.2013 року із зазначенням про не визнання вказаних претензій та повідомлення про те, що сміттєзвалище, яке знаходиться в урочищі "Арка", існує з 1997 року, є власністю Романівської селищної ради та єдиним місцем, куди вивозяться тверді побутові відходи; експлуатація сміттєзвалища продовжується згідно з рішенням обласної ради № 618 від 15.08.2009 року та листа обласної СЕС від 16.01.2009 року вих. № 73, яким дозволено експлуатувати сміттєзвалище до 2015 року; крім того, рішенням Романівської селищної ради від 03.04.2012 року дозволено вивезення твердих побутових відходів на сміттєзвалище в урочище "Арка"; вказана земельна ділянка перебувала в землях запасу Романівської селищної ради та помилково передана в користування лісгоспу; а також зазначено про вжиття заходів органами державної влади та місцевого самоврядування для вирішення питання щодо виведення вказаної земельної ділянки з лісокористування.
Не отримавши відповідь на лист до прокуратури Романівського району від 21.06.2013 року, позивач листом від 22.04.2014 року звернувся до прокуратури Житомирської області для з'ясування результатів розгляду матеріалів перевірки дотримання природоохоронного законодавства, яке, відповідно до листа прокуратури Житомирської області від 29.04.2014 року було направлено для розгляду прокурору Романівського району.
Проте, інформація щодо результатів прокурорської перевірки в матеріалах справи відсутня.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції рішенням від 06.07.2016 року відмовив у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Житомирській області.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та дійшла висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V (далі - Закон №877-V) (в редакції станом на проведення перевірки) підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Така ж норма міститься і в п. 3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища" від 10.09.2008 №464 (далі - Порядок).
Позивачем, ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції доказів наявності такої згоди на проведення позапланової перевірки відповідача 03.06.2013 в матеріали справи не долучено.
Підставою для проведення позапланової перевірки відповідача фахівцями позивача була вимога прокуратури Романівського району про проведення перевірки від 03.06.2013 року, № 1245 вих-13.
Відповідно до вимог вищевказаного Порядку, на підставі акту, складеного за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вказаний припис складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Держекоінспекції, який здійснював перевірку; у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання приписів особисто, припис відправляється рекомендованим листом; строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців.
Враховуючи вищевказані норми, після складення акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, акту обстеження засміченої земельної ділянки від 03.06.2013 року, державними інспекторами Іванюком Е.А. та Іваницьким В.В. повинен був бути складений припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства з терміном його виконання.
В матеріалах справи відсутні докази складення такого припису, відтак, останнє свідчить про проведення перевірки фахівцями позивача з порушенням вимог вищезазначених норм.
Суд першої інстанції, з я ким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов підставного та обґрунтованого про те, що подані позивачем розрахунки розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням відповідачем земельних ресурсів від 20.06.2013 року з посиланням на Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із змінами, від 04.04.2007 № 149 не передбачені даною Методикою, зважаючи на таке.
Пунктом 3 Методики передбачено порядок визначення забруднення (засмічення) земель, зокрема, зазначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Звідси, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду. Обов'язковою ознакою засмічення в розумінні методики є призведення до забруднення навколишнього природного середовища або ймовірність такого забруднення.
Відтак, виявлені порушення в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами не можуть застосовуватись до даної ситуації оскільки за роки існування сміттєзвалища було накопичено безліч побутових відходів.
В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2016 року у справі № 906/468/16 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Тимошенко О.М.