621/2081/16-ц
2/621/1181/16
іменем України
01 грудня 2016 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Овдієнка В.В.
з участю секретаря Іванової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
20.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 02 червня 2003 року Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області, актовий запис №42.
В обґрунтування позову зазначив, що між ними виникали сварки, в наслідок чого шлюбні відносини припинені з квітня 2015 року та вони мешкають окремо.
Від цього шлюбу дітей не мають.
Вважав, що збереження шлюбу є неможливим, а подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги визнала.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Згідно свідоцтву про укладення шлюбу, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02.06.2003 року (а. с. 5).
Сторонами визнані та, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, що фактично вони припинили шлюбні стосунки, проживають окремо, спільне господарство не ведуть; спору про розділ майна між ними немає; збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам.
Згідно із ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом № 11 - стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у позові наполягав на розірванні шлюбу, відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову, а подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечило б інтересам сторін, позовна заява про розірвання шлюбу є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 169, 174, ч. 2 ст. 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 02 червня 2003 року (актовий запис №42) Комсомольською селищною радою Зміївського району Харківської області - розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.
Головуючий: