Номер справи 623/2243/16-ц
Номер провадження 2/623/1047/2016
іменем України
29 листопада 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Одарюк М. П.
при секретарі: Костенко В.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2 судового розпорядника: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа «Ізюмжитлосервіс» про зміну договору найму жилого приміщення, -
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд змінити договір найму жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1, а саме: виділити позивачу при укладені окремого договору найму кімнату 6-14,0 кв.м., відповідачці кімнату 7-12,7 кв. м.; кухня 1-8,4 кв.м.; коридор - 4-8,4 кв.м., ванна кімната 3-2,9 кв.м.; вбиральня 2-1,2 кв.м.; лоджія 8-9,4 кв.м. залишити в загальному користуванні.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що 21 лютого 1991 року видано ордер на ім'я ОСОБА_5, відповідачки по справі, зі складом сім'ї - чоловік - ОСОБА_4, позивач по справі, на жиле приміщення в АДРЕСА_2, загальною площею 28,9 кв.м. та складається з двох кімнат.
Відповідачка в 1997 році добровільно залишила місце проживання, особові рахунки оформлені на ім'я позивача, за свої кошти позивач влаштував в квартирі автономне опалення, встановив металопластикові вікна, постійно сплачує всі комунальні платежі, шлюб між сторонами розірвано в 2001 року, квартира не приватизована, житловий чек не використаний, провести приватизацію житла та відкрити особові рахунки окремо, домовитись з відповідачкою не вдалось, тому просить суд змінити договір найму житлового приміщення.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких просить суд відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що відповідно до ст. 103,104,63,114 ЖК України договір найму жилого приміщення спірної квартири без згоди наймача, членів сім'ї у судовому порядку змінено бути не може, а вирішення цього питання можливо лише у разі спільної згоди сторін.
При вирішенні питання про зміну договору найму жилого приміщення суд повинен з'ясувати, чи можливо з урахуванням санітарних і технічних норм укласти два договори найму жилого приміщення, чи не призведе зміна договору найму до штучного погіршення житлових умов і чи не спричинить необхідності взяття громадянина на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку, видану ПП « Ізюмжитлосервіс», у квартирі №8 в будинку 1, що розташований по вулиці Францева в м. Ізюмі Харківської області мешкають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2. Особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_4. Згідно довідки Ощадбанку від 08 вересня 2015 року ОСОБА_4, позивач по справі є в списках громадян, які мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.8, 10,11).
Згідно ч.1,2 ст. 61 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК України) користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ст. 103 ЖК України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, передбачених Основами житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік, іншими законодавчими актами Союзу РСР і цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до суду з вимогою до відповідача про зміну договору найму, у судовому засіданні представник позивача підтвердив що звернення були в усній формі, які сприймалися агресивно з боку відповідача.
За змістом ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача має право вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішений у судовому порядку.
Як зазначалось вище, спірна квартира є неприватизованою, а тому на неї поширюються положення ст. 104 ЖК України.
Відповідно до положень ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч. 1 ст. 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, пов'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Згідно ч.1 ст. 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Пунктом 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. N 470, встановлено що жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.
Такий же самий граничний розмір жилої площі закріплений ст. 47 ЖК України.
Як вбачається з довідки ПП «Ізюмжитлосервіс», спірна квартира розташована на другому поверсі двоповерхового будинку і складається: з двох кімнат, жилою площею 26,7 кв.м., має загальну площу 57,5 кв.м., кухні площею 8,4 кв.м.; ванної площею - 2,9 кв.м.; вбиральні площею 1,2 кв.м., коридору площею 8,4 кв.м., веранда площею 9,4 кв.м., вбудованого приміщення площею 0,5 кв.м. Квартира обладнана балконом площею 9,4 кв.м. (а.с.11).
Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлена санітарна загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї в розмірі 21 кв.м. та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.
Згідно п.2.24, 2.27 ДБН України площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м2, в інших квартирах - не менше 17 м2. Мінімальна площа спальні на одну особу - 10 м2, на дві - 14 м2. Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м2, у дво- та більше кімнатних - 8 м2.В однокімнатних квартирах допускається суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз). У дво-, трикімнатних квартирах обох категорій слід передбачати роздільні санвузли (ванна з умивальником і вбиральня з унітазом та умивальником). У квартирах, де чотири і більше кімнат, повинно бути не менше двох суміщених санвузлів, кожен з яких має бути обладнаний унітазом (вбиральня з умивальником та унітазом і ванна кімната з ванною, умивальником та унітазом). Мінімальні розміри площі санвузлів: суміщений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом, місцем для пральної машини) - 3,8 м; ванна кімната (обладнана ванною, умивальником, місцем для пральної машини) - 3,3 м2; туалет (вбиральня, обладнана унітазом і умивальником) - 1,5 м2; туалет (вбиральня, обладнана унітазом без умивальника) - 1,2 м2.
Житлове приміщення буде вважатися ізольованим у тому випадку, якщо воно буде належним чином відокрелене від інших суміжних приміщень стінами без отвору або глухими перегородками, по можливості забезпечене автономними інженерними комунікаціями, а також матиме вихід у місця загального користування (в коридор, на сходовий майданчик) або на вулицю.
Проаналізувавши технічний план спірної квартири, суд вбачає що кімнати 6 та 7 мають два окремих виходи на сумісну лоджію, а з іншої сторони мають виходи до кухні, з якої вбачається вихід до коридору.
Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
З урахуванням вищевикладеного, а також оскільки виділення позивачу при зміні договору найму спірної квартир кімнати 6-14,00 кв.м. порушує санітарні і технічні умови, та призведе до штучного погіршення житлових умов відповідача, спричинить незручності у користуванні квартирою сторін по справі, які мають неприязні стосунки, а також між сторонами по справі відсутній порядок користування спірною квартирою суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, третя особа «Ізюмжитлосервіс» про зміну договору найму житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М. П. Одарюк