Дзержинський районний суд м.Харкова
Справа № 638/678/16-к
Провадження 1-КП/638/320/16
01 грудня 2016 року
Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю потерпілого ОСОБА_5
за участю представника потерпілого ОСОБА_6
за участю обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015220480005606 від 07.12. 2015 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова , громадянина України, українця, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину , передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
11.10.2015 року , близько 00-30 год., ОСОБА_7 , прибув за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , де зустрівся із знайомим своєї матері - ОСОБА_5 , з яким у нього раніше склалися неприязні відносини. В ході короткочасного спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_5 та, маючи раптово виниклий намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому з мотивів особистої неприязні, наніс удар взутою ногою в область обличчя ОСОБА_5 , а саме в скулову та вушну область зліва. Після цього наніс удар кулаком правої руки в щелепно-скулову область зліва та кулаком лівої руки в щелепно-скулову область зправа.
Від нанесених ударів ОСОБА_5 впав на підлогу, а ОСОБА_7 , присівши поряд з ОСОБА_5 , наніс ще декілька ударів ліктьовим суглобом правої руки в область обличчя, а саме в скулову область зправа. Далі ОСОБА_7 наніс ще два удари спереду тулуба, а саме в область грудної клітини та живота.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_5 , згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 1365-А/15 від 30.12.2015 року , заподіяно наступні тілесні ушкодження: закрита черепно- мозкова травма з наявністю субдуральної гематоми правої гемісфери, забиття головного мозку, синців, саден забитих ран на обличчі, кровоподтечності лівої вушної раковини; множинні переломи гаймарових пазух з переходом на верхню щелепу, зовнішню стінку лівої орбіти, перелом виличної дуги і гілки нижньої щелепи зліва, перелом суглобового відростка нижньої щелепи зліва, перелом кісток носа, які утворилися від дії тупих твердих предметів і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення - злочину визнав , пояснив, що скоїв його при вищевказаних обставинах. Додатково зазначив, що такі неправомірні дії з його боку були викликані обуренням з приводу того, що мамин співмешканець ОСОБА_5 разом з його матерю зловживали за місцем проживання спиртними напоями , свідком чого неодноразово був його неповнолітній брат.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи правильність розуміння обвинуваченим змісту обставин події вчиненого кримінального правопорушення - злочину , той факт, що така позиція не викликає сумнівів у її добровільності, суд вирішив у кримінальному провадженні обмежитися допитом обвинуваченого та вивченням даних про його особу, показаннями потерпілого, не досліджуючи докази відносно обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення - злочину знайшла підтвердження в процесі розгляду кримінального провадження, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Відповідно до вимог ст.. 66 КК України, обставинами, які пом"якшують покарання, є щире каяття та визнання своєї вини.
Обставин, які згідно з вимогами ст.. 67 КК України, обтяжують покарання, не встановлено.
Статтею 81 КПК України, серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачено подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання.
Крім того, відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст.. 65 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення - злочину , яке у відповідності до вимог ст.. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліках у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, визнав свою вину та щиро покаявся , виловив бажання відшкодувати шкоду,заподіяну потерпілому його неправомірними діями. Також суду приймає до уваги той факт, що тяжких наслідків вчиненим правопорушенням не спричинено.
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень , призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті , яка передбачає відповідальність за вчинене, та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком .
По кримінальному провадженню потерпілим ( цивільним позивачем) ОСОБА_5 в порядку ст.. 128 КПК України заявлено цивільний позов до цивільного відповідача - обвинуваченого. Цивільний позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, спричинену злочином в сумі 7 000 грн, моральну шкоду - в сумі 18 000 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог від 03.06.2016 року цивільний позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду в сумі 8 306,77 грн та компенсацію моральної шкоди в сумі 50 000 грн.
Свої позовні вимоги цивільний позивач обґрунтовує тим, що в результаті протиправних дій винуватця заподіяна шкода його здоров"яю , завдана моральна шкода. У зв"язку з отриманням тілесних ушкоджень , двічі перебував на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ "ХМКЛШНМД ім.. проф.. О.І. Мєщанінова" у 2-му нейрохірургічному відділенні в період часу з 11.10.2015 року по 02.11.2015 року, про що надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого, та в період часу з 20.04.2016 року по 06.05.2016 року , про що також надано відповідну виписку з карти стаціонарного хворого. Під час лікування отримав необхідну терапію, витративши загалом грошову суму в розмірі 8 306,77 грн , на підтвердження чого надано відповідні чеки.
В обгрунтування вимог в частині відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю , потерпілий ( цивільний позивач) зазначає про те, що шкода заподіяна здоров'ю, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності . Діями винної особи йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав через протиправну поведінку обвинуваченої особи. В його житті виникли істотні зміни, що не підлягають відновленню, тому що він не має можливості через отримані травми вести активний ритм життя , вільно організовувати своє дозвілля, що вказує на наявне порушення нормальних життєвих зв"язків. Через неможливість працювати по причині лікування та реабілітації, був позбавлений себе матеріально утримувати, вимушений був жити за рахунок матері, яка є пенсіонером, що стало причиною скрутного матеріального стану його родини. Наслідком отриманих ним травм, він з 13.09.2016 року став інвалідом 2 групи . Моральну шкоду оцінує в загальному розмірі 50 000 грн.
Цивільний відповідач в судовому засіданні позовні вимоги цивільного позивача визнав частково та не заперечував проти стягнення з нього на користь ОСОБА_5 грошової компенсації понесеної матеріальної шкоди в сумі 8 303.77 грн та компенсації моральної шкоди на суму 2 000 грн. В іншій частині вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення. Свої заперечення мотивує тим, що потерпілим не надано належних доказів на підтвердження розміру спричиненої моральної шкоди на визначену в позові суму , вважає , що розмір моральної шкоди завищено, доказів на його підтвердження не наведено. Просив суд при визначенні розміру компенсації моральної шкоди , яка буде підлягати виплаті потерпілому, врахувати його молодий вік, той факт, що він працює барменом без офіційного працевлаштування та отримує щомісячно заробітну плату в розмірі 2 000 грн, надає матеріальну допомогу матері, яка не працює та своєму 13- літньому братові. Після вчиненого, він намагався вчинити дії щодо відшкодування заподіяної шкоди. Під час спілкування з потерпілим пропанував виплатити гроші, однак невеликими частками. При цьому потерпілим було озвучено суму в розмірі 45 000 грн та з одноразовою виплатою , чого він не спроможний був зробити, через відсутність такої грошової суми в його розпорядженні, тому що вони так й не дійшли до порозуміння в цьому питанні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку , що позовні вимоги цивільного позивача законні, обґрунтовані, підлягають частковому задоволенню.
Так, суд вважає, що на нормах цивільного законодавства України ґрунтуються вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров"ю в розмірі 8 306,77 грн, що належать стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 , які знайшли своє підтвердження, тому що лікування здійснювалось лікарськими засобами, придбаними за рахунок потерпілого. Цивільний позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження вимоги щодо відшкодування шкоди, пов"язаної з лікуванням, надавши фіскальні чеки на придбання лікарських засобів та копію довідки КЗОЗ "ХМКЛ швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.. проф.. О.І. Мєщанінова" з листком лікарських призначень.
Суд визнає такими, що знайшли своє підтвердження та підлягають частковому задоволенню вимоги в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь потерпілого компенсації моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий , характеру немайнових витрат, з урахуванням стану його здоров'я , тяжкістю вимушених змін у житті. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір вимог потерпілим завищено , не наведено належні докази на підтвердження суми відшкодування.
Прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі КУОЗ "ХМКЛШНМД ім.. професора О.І.Мєщанінова" заявлено цивільний позов до відповідача ОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_5 на суму 6 457,81 грн. Вимоги мотивовано тим, що КУОЗ "ХМКЛШНМД ім.. професора О.І.Мещанінова" надано калькуляцію вартості фактичних затрат на лікування ОСОБА_5 у зв"язку з отриманими тілесними ушкодженнями в період з 11.10.2015 року по 02.11.2015 року , яка склала 6 457.81 грн.
В судовому засіданні відповідач визнав вимоги та не заперечував проти їх задоволення.
Суд визнає заявлені вимоги законними , обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
По кримінальному провадженню процесуальних витрат немає.
Речових доказів по кримінальному провадженню немає.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання у вигляді 1 ( одного) року позбавлення волі .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 ( один ) рік.
Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
До набрання вироком законної сили обрати запобіжних захід - особисте зобов'язання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 8 306,77 грн, грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.
Цивільний позов прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь місцевого бюджету ( банківські реквізити Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради- р/р 31412544700002 в ГУДКС України у Харківській області, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603) суму 6 457,81 грн.
Копія вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1