Справа № 638/17565/16-ц
Провадження № 2-з/638/245/16
15 листопада 2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого: судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Голуб Ю.О.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 про забезпечення позову,
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просив суд стягнути з відповідача суму боргу за кредитом в порядку регресу та з урахуванням інфляційних втрат на загальну суму 1 165 311,78 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що ним як поручителем погашена заборгованість за договором кредиту між відповідачем, ОСОБА_3 та ПАТ «Кредитпромбанк». Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував протягом тривалого часу, жодних спроб відшкодувати Позивачеві погашені ним суми не робив і не вчинив взагалі жодних дій, які б свідчили про намагання врегулювати спір, що свідчить про ігнорування положень закону і інтересів позивача.
04 листопада 2016 року до суду звернулась представник позивача із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно.
В обґрунтування вимог заяви вказувала, що невжиття таких заходів може привести до утруднення виконання рішення по справі.
Вивчивши доводи заяви, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Застосування таких заходів повинно бути співмірним позовним вимогам та не порушувати права третіх осіб.
Незабезпечення позову може спричинити серйозні негативні наслідки для позивача, до ухвалення рішення в цивільній справі, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та в зв'язку з чим для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 вбачається, що Відповідачеві належить на праві власності нерухоме майно, зокрема:
- житловий будинок за адресою Харківська обл., Харківський р., смт. Покотилівка, вулиця Комсомольська, будинок 7, загальною площею 61,20 кв.м;
- машиномісце № 4 в житловому будинку літ."А-8-9" Загальна площа 15 кв. м. за адресою м. Харків, вулиця Ахсарова, будинок 13-В;
- квартира, площею 57,9 кв.м за адресою м. Харків, Комсомольське шосеАДРЕСА_1;
- земельна ділянка площею 0.2499 га кадастровий номер: 6322083001:00:000:0313 за адресою: Харківська обл., Дергачівський р., с. Черкаська Лозова, вулиця Чапаєва, 39-Б
Загальна вартість вказаного нерухомого майна не є співмірною із заявленими позовними вимогами.
Дійсно, з копії паспорту ОСОБА_3 вбачається, що з 1987 року він перебуває у шлюбі, проте відомостей про те, що його частка у спільному майні подружжя виділена в натурі, матеріали справи не містять. Тому забезпечення позову в обсязі, заявленому позивачем не є співмірним заявленим вимогам з урахуванням ціни позову.
Належність майна відповідачу підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений вид забезпечення позову неспівмірним заявленим вимогам, оскільки арешт вказаного майна зашкодить його номальному використанню та може спричинити обмеження прав власника, разом із тим суд погоджується із необхідністю забезпечення позову у вигляді накладення заборони відчуження на майно, що належить відповідачу з урахуванням вимог щодо співмірності застосовуваного заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам та імовірності ухилення відповідача від реального виконання імовірного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 151, 152 ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2) до ОСОБА_3 (61202, АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 задовольнити частково.
Накласти заборону відчуження на квартиру, площею 57,9 кв.м за адресою м. Харків, Комсомольське шосеАДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 (61202, АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1.
В задоволенні інших заявлених вимог - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом одного року.
Після виконання ухвали направити її копію відповідачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О.В. Шишкін