Справа № 760/2870/16-а
2-а-285/16
18 листопада 2016 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Меуш К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричока Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричока О.М. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 09 лютого 2016 року відповідачем винесено постанову в справі про адміністративне правопопорушення на накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Разом з тим, з постанови не вбачається за яке саме порушення його притягнуто до адміністративної відповідальності, де і коли було винесено постанову, тому вважає її такою, що не відповідає вимогам закону.
Просить суд визнати протиправною та скасувати винесену щодо нього постанову серія ПСЗ № 052177 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2016 року, винесену інспектором патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричоком О.М. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КпАП України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Надав суду додаткові письмові пояснення до адміністративного позову, в яких більш детально викладені обставини та підстави для задоволення позову. Зазначив, що 09 лютого 2016 року позивач рухався в другій смузі руху на автомобілі від шляхопроводу «Караваєві Дачі» в напрямку Індустріального мосту. У цей момент працівниками поліції, які рухалися на службовому автомобілі позаду його автомобіля, було подано сигнал з вимогою про зупинку. Виконавши вимоги ПДР, він зупинився. Після зупинки до його автомобіля підійшов працівник поліції - відповідач. Він перевірив наявність у нього страхового полісу, після чого попрохав надати документи на автомобіль. На його запитання про мету перевірки документів, повідомив, що бажає перевірити по відповідним своїм базам чи не розшукується цей автомобіль. Після цього він попрямував до свого службового автомобіля, та коли повернувся, вручив постанову та наполіг на її підписанні. При цьому сказав, що позивач нібито порушив вимоги дорожнього знаку 5.11 та п. 17.1 ПДР, а саме за адресою вул. Вадима Гетьмана, 47 у м. Києві рухався по смузі для руху громадського транспорту. Представник відповідача вважає, що порядок розгляду справи було порушено, не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.
Заслухавши пояснення учасників удового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 09 лютого 2016 року щодо ОСОБА_1 винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч. 3 ст. 122 КпАП України - рух в смузі для громадського транспорту, під знак 5.11 Правил дорожнього руху, чим порушено п. 17.1. Правил дорожнього руху.
У п. 17.1. Правил дорожнього руху передбачено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Згідно з п.п. 5.11 глави 33 Правил дорожнього руху до інформаційно-вказівних знаків віднесено знак «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Позивач заперечує свою вину в порушенні правил дорожнього руху та оскаржив складену інспектором постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач зазначає, що він на автомобілі рухався в другій смузі руху та не порушував правил дорожнього руху, зокрема, не виїжджав на смугу для маршрутних транспортних засобів.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Інспектор патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричок О.М. - відповідач у справі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Інспектором як суб'єктом владних повноважень, постанова якого оскаржується позивачем, суду не надано будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, з позовної заяви та пояснень в судовому засіданні представника позивача вбачається, що інспектор не розглянув справу на місці вчинення можливого правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідач, на якого законом покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій, у судове засіданні не з'явився та будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надав.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
З урахуванням задоволення позову, стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає 1378 гривень судового збору, сплачені ним під час розгляду зазначеної справи в суді.
Керуючись статтями 122, 256, 261, 268, 276, 283, 288, 289, 293 КпАП України, Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Про Правила дорожнього руху, статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричока Олександра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія ПСЗ № 052177 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 09 лютого 2016 року, винесену інспектором патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Киричоком Олександром Миколайовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1378 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: