Провадження № 2-а/760/933/16
Справа №760/10633/16-а
15 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
при секретарі - Беро В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з вимогами визнати дії відповідача щодо відмови в переході на пенсію по втраті годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи протиправними та про зобов'язання відповідача призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначає, що вона одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, призначену УПФУ в Солом'янському районі м. Києва, пенсійна справа №805478/58
ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і який перебував на обліку в УПФУ в Солом'янському районі м. Києва та отримував державну пенсію і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до І категорії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в порядку встановленому КМУ в розмірі 9527,00 щомісячно.
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 05.02.2016 року №6858, було встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з цим, позивач отримала статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії І-А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Посвідчення особи такого статусу видане позивачу КМДА №601465 від 23.02.2016 року.
Позивач вказує, що 04.03.2016 р. вона звернулася до УПФУ в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане УПФУ в м. Києві, із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до якої були долучені всі необхідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На вказану заяву позивач отримала відповідь від 31.03.2016 р. вих. № 4148/06, згідно з якою їй відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю на підприємстві ЗАТ «Укрпродконтракт», де працював чоловік позивача, первинних документів, які підтверджують участь ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже і відсутністю підстав для призначення пенсії по втраті годувальника.
Не погоджуючись з позицією Відповідача, Позивач звертається до суду та просить визнати таку відмову протиправною і призначити вказану пенсію, а також просить суд зобов'язати відповідача призначити щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 113,88 гривень.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначає, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю на підприємстві ЗАТ «Укрпродконтракт», де працював чоловік позивача, первинних документів, які підтверджують участь ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження.
За вказаних підстав представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши позивача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, призначену УПФУ в Солом'янському районі м. Києва, пенсійна справа №805478/58
ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і який перебував на обліку в УПФУ в Солом'янському районі м. Києва та отримував пенсію і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до І категорії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 05.02.2016 року №6858, було встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У зв'язку з цим, позивач отримала статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії І-А, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Посвідчення особи такого статусу видане позивачу КМДА №601465 від 23.02.2016 року.
Позивач вказує, що 04.03.2016 р. вона звернулася до УПФУ в Солом'янському районі м. Києва, правонаступником якого є Правобережне об'єднане УПФУ в м. Києві, із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, до якої були долучені всі необхідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На вказану заяву позивач отримала відповідь від 31.03.2016 р. вих. № 4148/06, згідно з якою їй відмовлено у призначенні пенсії по втраті годувальника, у зв'язку з відсутністю на підприємстві ЗАТ «Укрпродконтракт», де працював чоловік позивача, первинних документів, які підтверджують участь ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже і відсутністю підстав для призначення пенсії по втраті годувальника.
Проте суд не може погодитись із такою позицією відповідача через наступне.
Так, судом встановлено, що 14.04.1997 року чоловік позивача ОСОБА_2 отримав ІІ групу інвалідності, захворювання якого пов'язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується висновком №5-97 від 24.03.1997 року та довідкою МСЕК серії КИЕ-1№ 053946.
Також постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.11.2011 року у справі №2-а-5326/11 дії УПФУ Солом'янського району м. Києва по відмові у здійсненню перерахунку пенсії та її виплати визнано неправомірними та зобов'язано управління провести перерахунок та здійснити виплату державної пенсії ОСОБА_2 , як інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст.ст. 50, 54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.03.2011 року по 22.07.2011 року, за виключенням здійснених виплат у 2011 році.
За вказаним рішенням суду отримані виконавчі листи, за якими рішення суду виконано в повному обсязі.
Таким чином питання щодо підтвердження участі ОСОБА_2 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС раніше вже вирішено рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.11.2011 року у справі №2-а-5326/11 і до часу смерті ОСОБА_2 не порушувалось а ні відповідачем, а ні Управлінням праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 р. № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії додаються: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
В пенсійній справі ОСОБА_2 , дослідженій в судовому засіданні, зберігаються: наказ № 31 від 27.05.1986 р. про службове відрядження до м.Чорнобиль строком на 5 днів, довідка про заробітну плату ЗАТ «УКРПРОДКОНТРАКТ» від 09.07.1997 р. № 90-07-03 за роботу в м.Чорнобиль за період з 21.05.1986 по 24.05.1986 року, довідка від 08.10.1997 р. № 90-04-02/42 про роботу в м.Чорнобиль з 21.05.1996 по 24.05.1986 р., копія табеля робочого часу, який завірено «УКРПРОДКОНТРАКТ».
Крім того 14.04.2016 року на ім'я позивача ОСОБА_1 поштовим переказом були отримані кошти в сумі 7586,00 гривень, як одноразова компенсації дружині померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Участю у ліквідації наслідків на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що Позивач є пенсіонером, з огляду на положення ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.54Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Відповідно до п.п.4 п.11 Постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мінімальний розмір пенсії для непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника.
У такому випадку при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, а також ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим, відмова у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника - чоловіка Позивача, який отримував пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам віднесеним до І категорії на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є такою, що порушує права та інтереси позивача і суперечить Конституції України та законам України, які прийняті відповідно до Основного Закону.
Право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника у Позивача виникло з 04.03.2016 р., тобто з дня звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою до Правобережного об'єднаного УПФУ в м. Києві.
В той же час суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача призначити щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 113,88 гривень, оскільки позивачем не подано доказів на підтвердження її звернення до відповідача із даним питанням та відповіді чи відмови на таке звернення, що свідчить про відсутність спору в цьому питанні.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. ,8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити і провести перерахунок відповідно до ст.ст. 52, 53, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі та порядку, передбаченому Постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але не менше ніж 50% пенсії по інвалідності померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 04.03.2016р.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СУДДЯ: Кушнір С.І.