печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55227/16-к
11 листопада 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого групи ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 про арешт майна,-
Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17.09.2014 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України.
Розслідуванням установлено, що приблизно у травні 2015 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не установлена, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні банківської установи за адресою: м. Київ, проспект Московський, 16 в усній формі отримав офіційну вимогу від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» ОСОБА_7 про повернення до банку автомобіля «Мерседес-Бенц» S 550, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 вартістю 563 996,61 грн який належить Банку та який перебував у нього у користуванні на що ОСОБА_6 у поверненні Банку автомобіля відмовив та запропонував уповноваженій особі Фонду повернути кошти, які він розмістив у Банку на депозитному рахунку, після чого останній зобов'язувався передати автомобіль до банківської установи.
В зазначений період часу, ОСОБА_6 , отримавши від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку відомості про те, що кошти, які знаходяться на його депозитному рахунку розміщеному у Банку можливо буде отримати лише в порядку, визначеному Законом, перебуваючи біля приміщення Банку за адресою: м. Київ, проспект Московський, 16, достовірно усвідомлюючи, що в банківській установі розпочато процедуру ліквідації, та будучи обізнаним у необхідності повернення до банку автомобіля, що перебував у нього у користуванні та розуміючи, що будь-яких документів, які в б надавали право на подальше користування автомобілем у нього не має, обурившись відомостям про неповернення належних йому коштів, розміщених на його депозитному рахунку відкритому в Банку, вирішив вилучити у власника автомобіль шляхом невиконання вимоги про його повернення до Банку, тобто незаконно заволодіти ним.
Після вказаних подій, приблизно у травні 2015 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Київ, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, достовірно усвідомлюючи, що він не має ані дійсного, ані передбачуваного права користування автомобілем та документів, які б надавали таке право, діючи всупереч волі власника, використовуючи наявний у нього ключ до автомобіля привів у дію двигун та почав на ньому рух, тим самим незаконно заволодівши ним.
25.09.2015 невстановлені особи, діючи на підставі підроблених документів від імені ПАТ «Міський Комерційний Банк» здійснили продаж транспортного засобу, а саме MERCEDES-BENZ S 550, 2010 р.в. кузов № НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перереєстрацію права власності на транспортний засіб здійснено 25.09.2015 у ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Бровари та Броварського району при Управління ДАІ ГУМВС України в Київській області на підставі довідки-рахунок ААЕ399615 від 25.09.2015.
01.10.2015 ОСОБА_8 здійснив продаж транспортного засобу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якої транспортний засіб перебуває у власності по теперішній час, автомобілю присвоєно д.н.з. НОМЕР_3 .
12.10.2016 до ГСУ НП надійшло клопотання потерпілого в кримінальному провадженні - ПАТ «Міський комерційний банк» про звернення до процесуального керівника та до слідчого судді з клопотанням про арешт автомобіля «Mercedes-Benz» моделі «S 550», 2010 року випуску, н.з. НОМЕР_3 .
На підставі викладеного, орган досудового розслідування вважає, що є підстави для накладення арешту на автомобіль «Mercedes-Benz» моделі «S 550», 2010 року випуску, н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_9 , так як вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Завданням арешту є запобігання можливості його відчуження.
Заслухавши пояснення слідчого в обґрунтування доводів і вимог клопотання, вивчивши письмові заперечення адвоката ОСОБА_4 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 ( далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 170 КПК України).
Натомість, судовим розглядом встановлено, що ініційоване органом досудового розслідування питання про накладення арешту на транспортний засіб «Mercedes-Benz» моделі «S 550», 2010 року випуску, н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було предметом судового розгляду неодноразово. Так, ухвалою колегії суддів апеляційного суду м. Києва від 10.10.2016 відмовлено в задоволенні відповідного клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на вказаний автомобіль. Суд апеляційної інстанції, зокрема, виходив з того, що ОСОБА_9 про підозру не оголошено, а вказаний автомобіль, незважаючи на те, що він не перестає бути у відкритому кримінальному провадженні речовим доказом, він перебуває на відповідальному зберіганні власника ОСОБА_9 , яку попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 197, 388 КК України, а відтак накладення на нього арешту є недоцільним.
Згідно зі ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Право на справедливий судовий розгляд, передбачене статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду і встановлені ним факти та обставини носять обов'язковий характер (рішення «Салов проти України» від 06.09.2005). Окрім того, щодо преюдиціальності судових рішень, які набрали законної сили, Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, неодноразово висловлювався про обов'язковість прийняття судом, що розглядає справу, тих доказів та фактичних даних, які раніше були встановлені судовим рішенням у будь-якій іншій справі, що набрали законної сили.
За таких обставин та враховуючи, що в клопотанні слідчим не наведено нових підстав для арешту майна, ніж ті що розглядалися судами раніше, ОСОБА_9 про підозру у справі так і не оголошено, слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про арешт її автомобілю.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 172,173 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 про арешт автомобілю «Mercedes-Benz» моделі «S 550», 2010 року випуску, н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді заборони на його відчуження, - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1