30.11.2016 Справа № 756/9331/16-ц
Унікальний №756/9331/16-ц
Провадження №2/756/4681/16
24 листопада 2016 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
Головуючого судді Белоконної І.В.
при секретарі Мушкетик І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту ядерних досліджень Національної Академії Наук України про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плат за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
у липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Інституту ядерних досліджень Національної Академії Наук України (надалі - Інститут) та просив суд: визнати незаконним наказ директора Інституту В.І.Слісенко №110-к від 21.06.2016 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади наукового співробітника відділу теорії ядерних процесів у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією окремих відділів та посад) та скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України та скасувати його; поновити позивача на посаді наукового співробітника відділу теорії ядерних процесів Інституту ядерних досліджень НАН України з 21 червня 2016 року; стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 21 червня 2016 року по день поновлення на роботі в сумі 24 317,90 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 21.01.1988 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Інститут на посаду старшого інженера у відділі радіаційної фізики. У 1999 році він був переведений до лабораторії часового аналізу ядерних процесів Інституту на посаду головного спеціаліста. В 2001 році переведений на посаду головного інженера, у 2005 році - молодшого наукового співробітника (за результатами атестації), у 2007 р. - в.о. наукового співробітника, а у 2011 р. - наукового співробітника (за результатами атестації).
Після перетворення лабораторії часового аналізу ядерних процесів у відділ теорії ядерних процесів (у 2012р.) він працював на посаді наукового співробітника даного відділу.
Проте Наказом №110-к від 21.06.2016 року, на думку ОСОБА_1, його звільнено з порушенням вимог трудового законодавства у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією окремих відділів та посад) та скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
Як вказує позивач, відповідач порушив трудові права позивача, оскільки після попередження останнього про наступне звільнення (24.02.2016 року) та до дати безпосереднього звільнення (21.06.2016 року), на роботу до відповідача було прийнято осіб, які раніше не перебували в штаті відповідача. Окрім того, станом на 11.03.2016 року у відповідача була вакантна одна посада бухгалтера першої категорії та дві посади прибиральника службових приміщень. Позивач вважає, що в порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України він взагалі не був повідомлений про те, чи є в інституті вакантні посади, що відповідають його кваліфікації та чи є вакантні посади нижчих і менш оплачуваних робіт. До того ж станом на 29.04.2016 року (дата з якої ОСОБА_1 підлягав звільненню), а також на саму дату звільнення - 21.06.2016 року ні посадовий оклад, ані посада наукового співробітника у відділі теорії ядерних процесів, яку обіймав позивач, скорочена не була.
Окрім того всупереч вимогам ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» відповідачем лише 15 березня 2016 року (тобто менше ніж за два місяці до запланованої дати вивільнення) було направлено до профспілкового комітету профспілки працівників НАН України звернення відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.
У зв'язку з незаконними діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він безпідставно був позбавлений права на отримання заробітку, внаслідок чого змушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого життя та сім'ї. Також, постійні хвилювання про те, як матеріально забезпечити себе та свою сім'ю, тримало його в постійній нервовій та психологічній напрузі. Незаконне звільнення з роботи призвело до того, що він постійно думає про те, як та куди влаштуватись на роботу, оскільки звільнення відбулось раптово, більш того, без будь-яких законних підстав, що спричинило йому значні моральні страждання, які він оцінює в розмірі 10 000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що ОСОБА_1 був звільнений з дотриманням всіх вимог трудового законодавства України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Наказом директора Інституту ядерних досліджень АН УРСР Вишневського І.М. №8-л від 21.01.1988 року позивач був прийнятий на роботу в ІЯД на посаду старшого інженера у відділ радіаційної фізики (а.с.7-8).
У 1999 році позивач був переведений до лабораторії часового аналізу ядерних процесів ІЯД на посаду головного спеціаліста. В 2001 році переведений на посаду головного інженера, у 2005 році - молодшого наукового співробітника (за результатами атестації), у 2007 р. - в.о. наукового співробітника, а у 2011 р. - наукового співробітника (за результатами атестації). Після перетворення лабораторії часового аналізу ядерних процесів у відділ теорії ядерних процесів (у 2012р.) позивач працював на посаді наукового співробітника даного відділу.
З метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також на виконання положень ст. 28 ЗУ «Про державний бюджет України на 2016 рік» Президія Національної академії наук України у п. 6.2. Постанови №11 від 20.01.2016 року постановила: до 01.04.2016 подати Президії НАН України пропозиції щодо оптимізації структури апарату Президії НАН України, в тому числі щодо скорочення штату.
Протоколом №2 засідання Вченої ради Інституту від 09.02.2016 року окрім інших питань, що стосуються суттєвого скорочення бюджетного фінансування НАН України у 2016 році, розглянуто також питання про ліквідацію відділу ядерних процесів, у якому працював позивач.
У зв'язку з проведенням в Інституті скорочення численності працівників, з підстав суттєвого зменшення обсягу фінансування Інституту з одночасним підвищенням видатків на забезпечення заробітної плати у 2016 році, а також подальше підвищення тарифів на енергоносії, з урахуванням оптимізації структури інституту з визначенням шляхів оптимізації штатного розпису та численності працівників структурних підрозділів інституту, 11.03.2016 року в.о. директора інститут Слісенко В.І. звернувся до голови профкому Інституту для погодження переліку працівників, з якими передбачено розірвання договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у кількості 51 осіб, у тому і числі ОСОБА_1
Згідно Протоколу №5 засідання профспілкового комітету Інституту від 15 березня 2016 року, у зв'язку з проведенням в інституті скорочення чисельності працівників, надано згоду на розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП з працівниками, що є членами профспілки працівників Інституту, у тому у числі ОСОБА_1
Рішенням від 22.02.2016 року спільного засідання робочих комісій, призначених наказом в.о. директора Інституту, для визначення шляхів оптимізації штатного розпису та численності працівників структурних підрозділів інституту рекомендовано Дирекції інституту (з дотриманням вимог чинного законодавства) внести зміни в штатний розпис Інституту з 01.05.2016 року та виключити зі штатного розпису у тому числі і посадовий оклад наукового співробітника по відділу теорії ядерних процесів ОСОБА_1
Наказом про скорочення штату працівників в.о. директора Інституту №42-к від 23.02.2016 року внесено зміни в штатний розпис Інституту, а саме з 01.05.2016 року виключено зі штатного розпису у тому у числі і посадовий оклад (та виплат згідно законодавства України) наукового співробітника по відділу теорії ядерних процесів ОСОБА_1
Відповідачем було підготовлено повідомлення від 24.02.2016 року ОСОБА_1 про скорочення численності працівників та звільнення його посади з 29.04.2016 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
24 лютого 2016 року ОСОБА_1 відмовився розписатися в повідомленні про скорочення численності працівників та звільнення його посади, про що комісією працівників Інституту складено відповідний акт та в якому міститься підпис ОСОБА_1 (а.с.97, 98)
Відповідно до наказу Інституту №110-к від 21.06.2016 року позивача звільнено з посади наукового співробітника відділу теорії ядерних процесів у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією окремих відділів та посад) та скороченням чисельності працівників, з виплатою вихідної допомоги, на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.103) .
У відповідності до положень п. 1. ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За правилами ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Згідно з ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Як убачається із матеріалів справи та судом встановлено, що у відповідача відбулися зміни в організації виробництва та праці у виді скорочення штату працівників. Так зокрема керівництвом Інституту внесені зміни до штатного розпису відповідно до яких посаду, яку обіймав позивач, було скорочено.
При цьому, позивач за два місяці був попереджений про звільнення із займаної посади. Із долученого до матеріалів справи штатного розпису Інституту вбачається, що станом на 01.07.2016 року у відділі теорії ядерних процесів, де працював позивач, вакантні посади були відсутні.
Крім того, станом на 21.06.2016 року, день звільнення позивача, у Інтитуті були відсутні вакантні посади у відділі теорії ядерних процесів. Наявна посада наукового співробітника по відділу теорії ядерних процесів на день звільнення ОСОБА_1 була виключена із штатного розпису, що підтверджується переліком змін штатного розпису Інституту станом на 01.07.2016 року.
Як встановлено судом Відповідач вніс зміни до штатного розпису лише 01.07.2016 року, з тих підстав, що Інститут, станом на 29.04.2016 року (дату з якої позивач підлягав звільненню), не вносив зміни щодо скорочення посади, яку обіймав ОСОБА_1, оскільки останній знаходився на лікарняному, а саме з 25.04.2016 по 29.04.2016, з 04.05.2016 по 02.06.2016, з 03.06.2016 по 17.06.2016 .
Отже, роботодавець у даному випадку був позбавлений можливості перевести позивача на іншу вакантну посаду з огляду на відсутність у юридичної особи -Інституту посади, яка би відповідала кваліфікації ОСОБА_1 Крім того, до дати звільнення позивача відповідачем було отримано згоду профспілкової організації на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП.
Щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників судом під час розгляду справи по суті таких обставин встановлено не було.
Зважаючи на зазначене вище, у судовому засіданні не знайшли підтвердження ті обставини, що відповідачем було допущено порушення вимоги ст.ст. 49-2 КЗпП при звільненні позивача, а тому вимоги про визнання незаконним та скасування наказу №110 -к від 21.06.2016 р про звільнення позивача у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією окремих відділів та посад) та скороченням численності працівників та про поновлення позивача на посаді наукового співробітника відділу теорії ядерних процесів Інституту до задоволенню не підлягають.
Оскільки вимоги позивача в частині поновлення на роботі до задоволення не підлягають, за таких обставин відсутні і підстави стосовно задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 40,42,49-2 КЗпП України; суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інституту ядерних досліджень Національної Академії Наук України про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плат за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Белоконна