09 листопада 2016 р. Справа № 804/6406/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддяЛяшко О.Б.,
при секретаріСтавицькому О.В.,
за участю:
представника позивача представника відповідача Зарвій Р.Л., Філіпової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛМЕТРЕСУРС» (надалі - ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.09.2016 року №0000901400 та від 19.09.2016 року №0000921400.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» зазначило, що за результатами проведених перевірок підприємства контролюючим органом були зроблені протиправні висновки щодо нереальності здійснення господарських операцій, в акті не наведено об'єктивних доводів, не викладено належних доказів наявності в його діях ознак протиправної діяльності. На думку позивача, ним у повному обсязі були надані відповідачу під час перевірки всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності проведених господарських операцій, що не заперечувалось і самим відповідачем в акті перевірки. Тому, висновки податкової інспекції щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» з контрагентами за пеервіряємий період є безпідставними, а винесені на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення - протиправні та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. В письмових запереченнях поти позовних вимог відповідач посилався на те, що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що у період з 22.08.2016 року по 29.08.2016 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 34561966) по взаємовідносинам з ТОВ «Глоттер» (код ЄДРПОУ 39989611) та ТОВ «Гестора» (код ЄДРПОУ 40060589) за період січень 2016 року та із TOB «СІНКЕР» (код ЄДРПОУ 40059552) за період лютий 2016 року,за результатами якої складено Акт перевірки № 634/04-67-14-00/34561966 від 05.09.2016 року (далі за текстом - Акт перевірки від 05.09.2016 року).
Згідно висновків акту перевірки від 05.09.2016 року встановлено:
1. Відсутність об'єктів оподаткування та дефектність первинних документів ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Глоттер» у січні 2016 року на суму ПДВ 211 317 грн., ТОВ «Гестора» у січні 2016 року на суму ПДВ 166 678 грн., ТОВ «Сінкер» у лютому 2016 року на суму ПДВ 533 484 грн.
2. Порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.1.1 п.1, п.п.1.2. п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 911 479 грн., в тому числі по періодам: у січні 2016 року на суму 377 995 грн., у лютому 2016 року на суму 533 484 грн.
Такі висновки податковий орган обґрунтовує тим, що в ході проведеної перевірки ним встановлена неможливість підтвердити реальність господарських операцій між ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» та зазначеними контрагентами, оскільки у ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Голметресурс» отримувало від постачальників ТОВ «Глоттер» (код за ЄДРПОУ 39989611), ТОВ «Гестора» (код за ЄДРПОУ 40060589) та із ТОВ «Сінкер» (код за ЄДРПОУ 40059552) товари, а саме: миючі засоби, інвентар для прибирання та засоби побутової гігієни та хімії в асортименті, однак у платника податків відсутні належним чином оформлені видаткові накладні, так як відсутні обов'язкові реквізити, які необхідні бути в первинному документі (особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме відсутні № та дата довіреності, за якою представник (керівник по обслуговуванню об'єктів ОСОБА_5) ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» отримував товар) та товарно-транспортні накладні, так як в них відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій.
Таким чином, в акті перевірки від 05.09.2016 року стверджується, що внаслідок дефектності наданих ТОВ «Голметресурс» до перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які оформлені неналежним чином, а також у зв'язку з відсутністю ланцюга постачання товарів від ТОВ «Глоттер», ТОВ «Гестора», TOB «СІНКЕР» до ТОВ «Голметресурс», підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним по господарським операціям з зазначеними контрагентами.
На підставі Акту від 05.09.2016 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.09.2016 року № 0000901400, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 1 360 280 (один мільйон триста шістдесят тисяч двісті вісімнадцять грн.) 50 коп., з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 455 739, 50 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч сімсот тридцять дев'ять грн.) 50 коп.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 року № 0000901400, суд зважає на наступне.
Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки ТОВ «Голметресурс» встановлені фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Глоттер», ТОВ «Гестора» та TOB «СІНКЕР» на підставі договорів поставки миючих засобів, інвентаря для прибирання та засобів побутової гігієни та хімії в асортименті.
Факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та ТОВ «Глоттер», ТОВ «Гестора» та TOB «СІНКЕР» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (в тому числі: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями), які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отриманий товар.
Безпосередньо в акті перевірки ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська констатує факт того, що усі товари, придбані у постачальників (миючі засоби, інвентар для прибирання та засоби побутової гігієни та хімії в асортименті), є складовими для здійснення суб'єктом господарювання ТОВ «Голметресурс» своєї господарської діяльності. Також, згідно зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарів (робіт, послуг) встановлено, що ТОВ «Голметресурс» в адресу контрагентів - покупців надавало послуги прибирання виробничих та службових приміщень, послуги з утримання та обслуговування помешкань та будівель, послуги вивезення сміття, послуги з клінінгового обслуговування приміщень, послуги з комплексного прибирання службових, виробничих і санітарно-побутових приміщень, послуги з благоустрою та очищення від снігу і посипання доріг та інші подібні послуги.
Як на час укладення правочинів позивача із контрагентами, так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності зазначених підприємств, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладених позивачем з зазначеними контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на дефектність первинної документації (видаткових та товарно-транспортних накладних), оскільки чинне податкове законодавство не пов'язує відсутність деяких реквізитів в первинному документів з правом платника податків на податкові відрахування з податку на додану вартість або формування валових витрат. Сама собою наявність або відсутність окремих документів (або наявність помилок) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, що також підтверджується судовою практикою (ухвали Вищого адміністративного суду України №К/800/31740/13 від 26.01.2015, №К/800/24305/14 від 15.07.2014р.).
Суд критично також оцінює посилання відповідача на порушення вимог чинного законодавства України контрагентами позивача - ТОВ «Глоттер», ТОВ «Гестора» та TOB «СІНКЕР» (не встановлено придбання товарів контрагентами згідно Єдиного реєстру податкових накладних, порушення податкової дисципліни щодо ведення податкового обліку та звітності) при здійсненні своєї господарської діяльності, оскільки чинним законодавством України не передбачено обов'язку суб'єкта господарювання перевіряти ділову репутацію та податкову дисципліну контрагента під час укладення та виконання договорів між ними.
Відповідно обов'язкових до застосування, в силу приписів ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, правових висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 31.01.2011 у справі № 21-47а10. від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10 чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Наведена правова позиція Верховного Суду України узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03. рішення від 22.01.2009) Суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а не повноваженнями осіб із складання первинних документів, що засвідчують здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2015 року № К/800/33480/15.
В свою чергу, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо узгоджених дій позивача з його контрагентом, які б вказували на вчинення умисного порушення податкового законодавства, так само як і відсутні докази того, що Позивач міг знати про порушення, які вчиняються його контрагентом.
За ст.61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб'єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.
З огляду на викладене, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов'язань.
З огляду на сукупність зазначених обставин, встановлених під час судового розгляду, суд робить висновок по протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.09.2016 року № 0000901400 та необхідність його скасування.
Судом також встановлено, що у період з 05.09.2016 року по 06.09.2016 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 34561966) по взаємовідносинам з ТОВ «Продмагторг» (код ЄДРПОУ 34561966) за період травень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 654/04-67-14-00/34561966 від 12.09.2016 року (далі за текстом - Акт перевірки від 12.09.2016 року).
Згідно висновків акту перевірки від 12.09.2016 року встановлено:
1. Відсутність об'єктів оподаткування та дефектність первинних документів ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» операцій по ланцюгу з постачальниками ТОВ «Продмагторг» у травні 2016 року на суму ПДВ 501 699 грн.
2. Порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.1.1 п.1, п.п.1.2. п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, встановлення актом перевірки відсутності права па віднесення до складу податкового кредиту в наступних податкових періодах сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Продмагторг» за травень 2016 в розмірі 81 561 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у травні 2016 року на суму 420 138 грн.
Такі висновки податковий орган обґрунтовує тим, що в ході проведеної перевірки ним встановлена неможливість підтвердити реальність господарських операцій між ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» з ТОВ «Продмагторг», оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Голметресурс» отримувало від постачальника ТОВ «Продмагторг» товари, а саме: миючі засоби, інвентар для прибирання та засоби побутової гігієни та хімії в асортименті, однак у платника податків відсутні належним чином оформлені видаткові накладні, так як відсутні обов'язкові реквізити, які необхідні бути в первинному документі (особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а саме відсутні № та дата довіреності, за якою представник (керівник по обслуговуванню об'єктів ОСОБА_5) ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» отримував товар) та товарно-транспортні накладні, так як в них відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій.
Таким чином, в акті перевірки від 12.09.2016 року стверджується, що внаслідок дефектності наданих ТОВ «Голметресурс» до перевірки видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які оформлені неналежним чином, а також у зв'язку з відсутністю ланцюга постачання товарів від ТОВ «Продмагторг» до ТОВ «Голметресурс», підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним по господарським операціям з зазначеним контрагентом.
На підставі Акту від 12.09.2016 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2016 року № 0000921400, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 630 207 грн., з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 210 069 грн.
Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 року № 0000921400, суд зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки ТОВ «Голметресурс» встановлені фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Продмагторг» на підставі договорів поставки миючих засобів, інвентаря для прибирання та засобів побутової гігієни та хімії в асортименті.
Факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та ТОВ «Продмагторг» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи (в тому числі: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями), які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отриманий товар.
Як на час укладення правочинів позивача із контрагентами, так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ та були платниками податку на додану вартість; ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростоване.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності зазначених підприємств, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб позивача за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладених позивачем з зазначеними контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Суд критично ставиться до посилань відповідача на дефектність первинної документації (видаткових та товарно-транспортних накладних), а також на порушення вимог чинного законодавства України контрагентом позивача - ТОВ «Продмагторг», що обґрунтовано вище.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно отриманих первинних документів та згідно інформаційних баз Дніпропетровській області встановлено, що ТОВ «Голметресурс» з ТОВ «Продмагторг» у травні 2016 року мали взаємовідносини на загальну суму 3 010 191,42 грн. (в т.ч. ПДВ 501 698,57 грн.), а аналізом податкової звітності, поданої до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, встановлено, що суб'єкт господарювання ТОВ «Голметресурс» задекларував суму податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Продмагторг» за період травень 2016 року у сумі 420 137,57 грн. Однак, установлений факт може свідчити лише про необхідність уточнення даних податкової звітності.
З огляду на сукупність зазначених обставин, встановлених під час судового розгляду, суд робить висновок по протиправність податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 року № 0000921400 та необхідність його скасування.
Згідно ч.1 ст.69, ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до частини 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх рішень не довів, заперечень проти позову не надав.
Натомість, позивач надав суду належні докази на підтвердження реальності проведення господарських операцій поставки миючих засобів, інвентаря для прибирання та засобів побутової гігієни та хімії в асортименті, надав суду всі необхідні докази цього. А доводи відповідача не знайшли свого підтвердження.
Тому, оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправним, як і нараховані ним суми грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
У зв'язку з цим адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Що стосується вирішення питання про судовий збір, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України , положень Закону України "Про судовий збір", суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову в загальному розмірі - 29 857,32 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.09.2016 р. № 0000901400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1367218,50 грн., з яких: за основним платежем - 911479,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 455739,50 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.09.2016 р. № 0000921400, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОЛМЕТРЕСУРС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 630207,00 грн., з яких: за основним платежем - 420138,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 210069,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОЛМЕТРЕСУРС " (код ЄДРПОУ 34561966; індекс 49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Мічуріна, будинок 9) документально підтверджені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 29857,32 грн. за подання адміністративного позову.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2016 року.
Суддя О.Б. Ляшко