07 листопада 2016 р. Справа № 804/6196/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ляшко О.Б.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства "Затишне місто" Павлоградської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом, -
Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради заборгованості в сумі 1218536,14 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість, екологічного податку в загальній сумі 1218536,14 грн., яка залишається несплаченою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Надав заперечення проти позову, згідно якого вважає, що податкові зобов'язання були сплачені ним у повному обсязі згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень. Крім того, підприємством не було отримано фінансову підтримку від управління комунального господарства і будівництва на відшкодування ПДВ.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Комунальне підприємство «Затишне місто» Павлоградської міської ради зареєстроване в якості юридичної особи та знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник в результаті несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання згідно податкової декларації за травень 2016 року №9099805185 від 16.06.2016 року в розмірі 181343,00 грн.; податкової декларації за червень 2016 року №9123869904 від 19.07.2016 року в розмірі 202502,00 грн.; податкової декларації за липень 2016 року №9149679983 від 19.08.2016 року в розмірі 180733,00 грн.
Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою сум узгоджених грошових зобов'язань, відповідачу у відповідності до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню на загальну суму 62145,11 грн.
Податковий борг відповідача з екологічного податку виник в результаті несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання згідно податкової декларації №9139870370 від 09.08.2016 року за 2 квартали 2016 року в розмірі 346998,76 грн.; податкового повідомлення-рішення №0001211202 від 22.06.2016 року на суму 14547,75 грн. (штрафна санкція згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України), прийнятого за результатами камеральної перевірки (Акт перевірки 118/12-02/37085410 від 07.06.2016 року).
Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у судовому чи адміністративному порядку до суду не надано.
Крім того, у зв'язку із несвоєчасною сплатою сум узгоджених грошових зобов'язань, відповідачу у відповідності до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню на загальну суму 230266,52 грн.
Відповідно до ст.59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
01.10.2012 року позивачем було сформовано податкову вимогу № 480 року, яка отримана відповідачем 10.10.2012 року.
Відносно твердження відповідача про сплату податкових зобов'язань у повному обсязі згідно платіжних доручень, доданих до матеріалів справи слід зазначити, що згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Також суд зазначає, що відсутність фінансування на відшкодування ПДВ з боку управління комунального господарства і будівництва, на яку вказує відповідач, не є підставою для звільнення підприємства від сплати податкових зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).
Згідно розрахунків податкового боргу та зворотного боку облікової картки платника податків, наявних в матеріалах справи, борг відповідача в сумі 1218536,14 грн. є непогашеним. В адміністративному та судовому порядку відповідач суму боргу не оскаржував.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до підпункту 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За положеннями ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п.п. 20.1.34, п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника додатків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності п.87.2, ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Стягнути кошти з Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085410, адреса: вул.Шевченко, 63, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) у розмірі податкового боргу на загальну суму 1218536,14 грн., в тому числі:
- з податку на додану вартість в сумі 626723,11 грн. з рахунків в обслуговуючих банках;
- екологічного податку (надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини) в сумі 591813,03 грн. з рахунків в обслуговуючих банках.
Судові витрати по справі не стягуються.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко