21 листопада 2016 р.Справа №804/7989/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасування рішення (висновок) Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 року щодо ОСОБА_1, яке зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
Разом із позовом позивачем заявлене клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення (висновку) Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.09.2016 року щодо ОСОБА_1, яке зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що якщо його буде звільнено на підставі незаконного рішення, то, як наслідок, він буде змушений відновлювати свої порушені права, що потребує значних зусиль, витрат та часу.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, оцінивши доводи позивача, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Розглядаючи дане клопотання судом встановлено, що позивачем не доведено обставини існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Також не доведено, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а також не доведено, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відсутні мотиви та підстави, передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову, та позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Крім того, суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України у п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" виклав власну позицію з цього питання та зазначив, що за ч. 3 та ч. 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох виключних формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.
Також, відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
При цьому в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
В силу ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд вважає необхідним у задоволенні заявленого клопотання відмовити через необґрунтованість та недоведеність існування реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та необхідності застосування заходів забезпечення позову. Крім того, в разі забезпечення даного адміністративного позову судом фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 11, 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Атестаційної комісії № 20 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.Б. Ляшко