Справа № 653/2681/16-ц
Провадження № 2/653/843/16
іменем України
23.11.2016
Генічеський районний суд Херсонської області у складі:
головуючої судді - Шарко Н.А.,
секретаря - Тимашової Т.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), на її користь, на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи стягнення з 15 серпня 2016р. до закінчення навчання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача від шлюбу з ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення з відповідачем, донька залишилась проживати з нею, та повністю перебуває на утриманні позивача. На даний час ОСОБА_3 навчається у ВПУ №17 м. Генічеська. Оскільки, у позивача настали скрутні часи, вона не в змозі самостійно утримувати доньку, тому просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення навчання.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Зазначила, що у неї на утриманні знаходиться донька, яка на даний час навчається на перукаря у ВПУ №17, та тяжко хворий батько. Оскільки коштів дуже не вистачає, тому просила стягнути аліменти з відповідача. Так як останній самоусунувся від виховання доньки, та жодних витрат на її утримання не здійснює.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив частково. Зазначив, що в змозі сплачувати аліменти у розмірі 350 грн. Оскільки сам також потребує коштів на проживання, сплату комунальних витрат, та утримує матір, яка має ряд хвороб, та потребує матеріальної допомоги.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
З матерів справи вбачається, що позивач з 1998р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.
Від спільного проживання у шлюбі з відповідачем, позивач народила ІНФОРМАЦІЯ_3 р. доньку - ОСОБА_3.
Згідно рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 28 серпня 2014р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дитина залишилась проживати з матір'ю, та перебуває на її утриманні.
У відповідності до довідки №08-20/549 від 12 серпня 2016р. виданої директором ВПУ №17 ОСОБА_4, ОСОБА_3 дійсно навчається у ВПУ №17 м. Генічеська Херсонської області, першого рівня акредитації, за професією «перукар-модельєр», згідно наказу про зарахування №8-К «З-УДЗ» від 28 серпня 2016р. Строк навчання становить з 01 вересня 2016р. по 26 лютого 2017р. Форма навчання - денна.
Відповідач допомоги на утримання їх дитини не надає, а у позивача склалось складне матеріальне становище, у зв'язку з чим, останньою подано позов про стягнення аліментів на утримання дитини.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за №3 від 15 травня 2006р., обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України за №3 від 15 травня 2006р. вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді вихователя дитячого садка №17 «Теремок», та отримує заробітну плату у середньому 3000 - 3500грн. на місяць.
У той же час відповідач є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ, де отримує пенсію у розмірі 1600 грн., а також працює на посаді охоронника дитячого садка №17 «Теремок», де отримує заробітну плату близько 1500 -1700 грн.
Також матеріалами справи підтверджено той факт, що ОСОБА_3 отримує стипендію у розмірі близько 300 грн.
При визначені розміру аліментів, суд приймає до уваги, те, що повнолітня донька сторін не працює, навчається у навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги, а відповідач працює, має постійне джерело доходу, може надавати допомогу на утримання дитини у частці від заробітку (доходу) щомісячно до закінчення нею навчання, оскільки має стале джерело доходу.
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він здатен сплачувати лише 350 грн., оскільки вказана сума в реаліях сьогодення не в змозі забезпечити матеріальне благополуччя дитини.
У той же час, суд враховуючи доводи кожної зі сторін, наявність на утриманні у кожного з них утриманців, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, та стягненню з відповідача 1/5 частки від усіх його видів заробітку (доходу), оскільки на думку суду такий розмір аліментів буде враховувати інтереси позивача та не буде порушувати права відповідача, який добровільно матеріальної допомоги в належному розмірі на утримання дитини не надає, хоча має можливість надавати, враховуючи його фізичні можливості, середній вік та спроможність працювати.
За таких обставин, враховуючи насамперед інтереси дитини, її матеріальне благополуччя, прагнення отримати освіту, а також виходячи із принципу розумності й справедливості, суд вважає, що позов щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період її навчання у навчальному закладі, слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 551,20грн.
Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (прож.: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_2) щомісячно аліменти у розмірі 1/5 частки від усіх видів заробітку (доходу), на користь ОСОБА_1 (прож.: АДРЕСА_2, ІНПП НОМЕР_1), на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи стягнення з 15 серпня 2016р. до 26 лютого 2017р., але не більше, ніж до досягнення дитиною 23 років.
У решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (прож.: АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_2) на користь держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н. А. Шарко