Справа №585/4001/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/994/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах
29 листопада 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми провадження за апеляційною скаргою засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Аннівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , громадянина України, засудженого вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року за ч.1 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115, ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі,
на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про зарахування строку його попереднього ув"язнення у строк призначеного йому покарання,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2004 року, який залишений без змін ухвалою Верховного Суду України від 07 грудня 2004 року, ОСОБА_6 засуджений за ч.1 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115 , ст. 70 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
На даний час засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання у Роменській виправній колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області ( №56).
04 жовтня 2016 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області від засудженого ОСОБА_6 надійшло клопотання про зарахування судом на підставі ч.5 ст. 72 КК України строку його попереднього ув'язнення у строк призначеного йому покарання.
12 жовтня 2016 року за результатами судового розгляду Роменський міськрайонний суд Сумської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 .
У поданій апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на незаконність ухвали суду та просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою зарахувати строк його попереднього ув'язнення у строк призначеного йому покарання.
За змістом доводів апеляційної скарги засуджений ОСОБА_6 вважає, що застосування до нього, як засудженого до довічного позбавлення волі, положення Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", не може бути обмежено, оскільки передбачені ним правила зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення мають істотне значення для обрахування строку фактичного відбування покарання і не обмежені законом.
При цьому, засуджений посилається на наявність рішень інших судів, згідно яких особам, засудженим до довічного позбавлення волі, попереднє ув'язнення було зараховано відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк призначеного їм покарання.
Крім того, на думку засудженого, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання, порушив його права і свободи, передбачені Конституцією України, Європейською Конвенцією з прав людини, кримінальним процесуальним законом.
Апеляційний розгляд проведено за неявки засудженого ОСОБА_6 , який належним чином повідомлений про день, час і місце судового засідання і від якого з цього приводу надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини кримінального провадження та зміст поданої апеляційної скарги, доводи захисника ОСОБА_8 , який апеляційну скаргу засудженого підтримує, думку прокурора ОСОБА_7 , який вважає ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу засудженого такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали провадження, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла переконання, що подана засудженим ОСОБА_6 апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали суду, яку оскаржує засуджений ОСОБА_6 , судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання засудженого з мотивуванням такого рішення тим, що положення ч.5 ст. 72 КК України поширюються лише стосовно засуджених, яким призначено покарання строкового виду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч.5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання у виді позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Статтею 51 КК України визначено види покарань, що можуть бути застосовані до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, з яких покарання у виді позбавлення волі на певний строк ( п.11 ч.1 ст. 51 КК України ) і довічне позбавлення волі, тобто безстрокове покарання, ( п.12 ч.1 ст. 51 КК України ) є різними видами покарань.
Згідно з вимогами ч.4 ст. 3 КК України, застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Тому, покарання у виді довічного позбавлення волі не може бути аналогією покарання у виді позбавлення волі.
Також, відповідно до правових позицій Верховного Суду України ( справа № 5-16кс11 від 12 вересня 2011 року ), які є обов'язковими для всіх судів, убачається, що покарання у виді довічного позбавлення волі не належить до строкових видів покарання і відповідно до нього не можна застосовувати строкові критерії.
Тому, враховуючи вищевказане, правила ч.5 ст. 72 КК України поширюються лише на осіб, яким призначено строковий вид покарання.
Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 про те, що судом першої інстанції при розгляді клопотання були порушені його права і свободи, передбачені Конституцією України, Європейською Конвенцією з прав людини, кримінальним процесуальним законом, є безпідставними, оскільки відмова суду у задоволенні клопотання щодо зарахування строку попереднього ув'язнення у строк призначеного покарання ніяким чином не впливає на права і обов'язки засудженого, як громадянина та особи, що засуджена до довічного позбавлення волі, які гарантуються Конституцією та іншими законодавчими актами України.
Крім того, посилання засудженого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що мали місце ухвалення іншими судами апеляційної інстанції рішень про зарахування в порядку ч.5 ст. 72 КК України особам, засудженим до довічного позбавлення волі, строку їх попереднього ув'язнення не порушує законність, обґрунтованість та вмотивованість ухвали суду першої інстанції у даному провадженні.
За таких обставин оскаржувана засудженим ОСОБА_6 ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про зарахування строку його попереднього ув"язнення у строк призначеного йому покарання - залишити без змін, а подану засудженим ОСОБА_6 апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4