Справа № 587/1960/16-к
Провадження № 1-кп/592/516/16
28 листопада 2016 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника- ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 42016200000000208 від 05.07.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у смт. Краснопілля, Сумської області, українця, громадянина України, працюючого підсобним робітником ФГ «Колос», не одруженого, раніше не засудженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 відповідно до обвинувального акту обвинувачується у тому, що 04.12.2015 року був прийнятий на роботу в Державну кримінально-виконавчу службу на посаду молодшого інспектора відділу режиму і охорони Сумського слідчого ізолятора УДПтС України в Сумській області. Цього ж дня йому присвоєне спеціальне звання - молодший сержант внутрішньої служби.
Статтею 14 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України» передбачено, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» передбачено, що до правоохоронних органів належать, зокрема, органи і установи виконання покарань.
Будучи співробітником правоохоронного органу, ОСОБА_5 наділявся правом пред'являти вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними та фізичними особами, та рядом інших владних повноважень.
Зокрема, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про Державну кримінальну-виконавчу службу України», передбачено, що він, як посадова особа органу і установи виконання покарань має право, зокрема, вимагати від засуджених, осіб, узятих під варту, та інших осіб, які перебувають на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, додержання норм кримінально-виконавчого законодавства; проводити огляд і обшук засуджених та осіб, узятих під варту, їх речей, огляд інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, на яких установлені режимні вимоги, а також вилучати заборонені для використання в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах речі та документи; входити безперешкодно в будь-який час доби на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, а за згодою власників - також у жилі та підсобні приміщення громадян і перебувати в них; зупиняти та проводити огляд транспортних засобів; перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу; затримувати і доставляти до правоохоронних органів осіб, які розшукуються; проводити особистий огляд затриманих осіб та речей, що знаходяться при них.
Також він мав право в порядку і випадках, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України та іншими законами України, застосовувати фізичну силу, використовувати службових собак, а також зберігати, носити спеціальні засоби і зброю, використовувати і застосовувати їх самостійно або у складі підрозділів.
Таким чином ОСОБА_5 , обіймаючи зазначену посаду, був службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади. Таким чином, відповідно до п. «д» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.
Використовуючи своє службове становище, ОСОБА_5 , вступив у позаслужбові стосунки із ув'язненим ОСОБА_6 , який утримувався у Сумському СІЗО, що виразилися у передачі заборонених предметів до вказаного місця позбавлення волі та одержанні за це неправомірної вигоди.
Так, у невстановлений слідством час - на початку серпня 2016 року ОСОБА_6 , знаходячись у камері №25 Сумського СІЗО, звернувся до ОСОБА_5 з пропозицією, аби останній передав йому у камеру наркотичний засіб - канабіс.
ОСОБА_5 , будучи письмово попередженим при проходженні службового інструктажу 23.10.2015 про кримінальну відповідальність за ст. 307 КК України за вчинення дій, пов'язаних із незаконним збутом наркотиків, достовірно знаючи, що відповідно до «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5, ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України, придбання, зберігання, вживання засудженими наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів заборонене, вирішив вчинити за неправомірну вигоду в інтересах ОСОБА_6 вказані дії із використанням наданої йому влади. При цьому він заявив ОСОБА_6 , що згоден занести на охоронювану територію Сумського СІЗО і передати тому наркотик за грошову винагороду у сумі 1200 грн. На прохання ОСОБА_6 , 16.09.2016 громадянка ОСОБА_7 , не будучи обізнаною у злочинному намірі ОСОБА_5 одержати неправомірну вигоду, перерахувала на картковий банківський рахунок останнього 1200 грн. Одержавши вказану неправомірну вигоду, близько 21 год. 16.08.2016 біля церкви по вул. Іллінська, 10 у м. Суми ОСОБА_8 з метою подальшого збуту до місця позбавлення волі, отримав, тобто придбав у невстановленої особи наркотичний засіб - «канабіс». Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_5 зберігав при собі у сумці-барсетці і, заступаючи на службу у складі чергової зміни, близько 18 год. 45 хв. 17.08.2016 доставив до Сумського СІЗО за адресою: Сумський район, м. Суми, проїзд Гайовий, 19.
Маючи право відвідувати слідчий ізолятор, тобто використовуючи своє службове становище, він зайшов до охоронюваної території контрольно-пропускного пункту для подальшого проходження на територію Сумського СІЗО.
Передати наркотичний засіб ув'язненому ОСОБА_6 . ОСОБА_5 не зміг, оскільки відразу після проходження на контрольно-пропускний пункт, під час його особистого огляду пакунок із наркотичною речовиною виявлений у нього співробітниками оперативного відділу Сумського СІЗО відповідно до вимог ст. 102 Кримінально-виконавчого кодексу і розділу 17 «Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2014 № 2186/5. Згідно з висновком судової експертизи, вилучена у ОСОБА_5 речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - «канабіс», масою у перерахунку на суху речовину 4,85 г.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 307 КК України, так як він умисно одержав неправомірну вигоду у сумі 1200 грн. від ОСОБА_6 за передачу до місця позбавлення волі наркотичного засобу , а також умисно придбав та зберігаві з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», вагою 4,85 г.
Відповідно до п. 2 Угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні від 30.09.2016 року (далі Угоди), обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначених правопорушеннях і прийняв на себе зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, на стадії судового розгляду активно співпрацювати з прокурором та суддею з метою повного та найшвидшого розгляду провадження та не вчиняти у майбутньому кримінальних правопорушень
Відповідно до п. 3 Угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 : - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України у виді арешту на строк шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на строк три роки; - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк три роки. Згідно ст. 69 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до ОСОБА_5 не застосовувати.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на три роки та без конфіскації майна.
Вислухавши думку прокурора, який просив суд визнати угоду про визнання винуватості, захисника та обвинуваченого, які підтримали думку прокурора, перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним та повністю відповідає вимогам ст. ст. 469, 470, 472 КПК України.
У судовому засіданні з'ясовано у обвинуваченого, що він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Крім цього, судом з'ясовано, що угода укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз, умови угоди не суперечать КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відсутні обставини, які вказують на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України відноситься до тяжкого злочину, правова кваліфікація кримінальних правопорушень вірна, існують достатні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Виходячи з вище викладеного, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу винного, який вину визнає повністю, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судимий, відсутність обтяжуючих вину обставин, суд дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою та засадам призначення покарань, передбачених кримінальним законодавством, а саме: - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України у виді арешту на строк шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на строк три роки; - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк три роки. Згідно ст. 69 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до ОСОБА_5 не застосовувати.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на три роки та без конфіскації майна.
Таким чином суд приходить до висновку, що Угода, укладена 30.09.2016 року між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області юристом 1 класу ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , відповідає вимогам КПК України та підлягає затвердженню.
Речові докази по справі відповідно до ст. 100 КПК України:
*спецпакет експертної служби МВС №1076657 із наркотичною речовиною -канабісом- знищити;
*мобільний телефон Nokia 5130 с-2 XpressMusic, номер імеі телефону НОМЕР_1 - конфіскувати на користь держави.
*сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_2 - знищити.
-
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення експертизи в сумі 660 грн. 03 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2016 року в кримінальному провадженні № 42016200000000208 між прокурором другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Сумської області юристом 1 класу ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , що обвинувачується у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 307 КК України.
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч.2 ст. 307 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами згідно угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2016 року, покарання:
-за ч. 1 ст. 368 КК України у виді арешту на строк шість місяців, з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на строк три роки;
-- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк три роки. Згідно ст. 69 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна до ОСОБА_5 не застосовувати.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади в органах Державної кримінально-виконавчої служби, пов'язані з перебуванням на території та в приміщеннях органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів на три роки та без конфіскації майна.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 660 грн. 03 коп. за
проведення експертизи.
Речові докази по справі:
*спецпакет експертної служби МВС №1076657 із наркотичною речовиною -канабісом- знищити;
*мобільний телефон Nokia 5130 с-2 XpressMusic, номер імеі телефону НОМЕР_1 - конфіскувати на користь держави.
*сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» номер НОМЕР_2 - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Ковпаківський районний суд м. Суми:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1