Номер провадження: 22-ц/785/8422/16
Головуючий у першій інстанції Джабурія О.В.
Доповідач Колесніков Г. Я.
24.11.2016 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Колесніков Г.Я., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсним довіреності та договору дарування,
09 вересня 2016 року ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсним довіреності та договору дарування.
Зокрема, просила залишити резолютивну частину вказаного рішення без змін, доповнити його мотивувальну частину певним змістом та скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року, яким скасовано зазначене вище рішення суду першої інстанції (т. 2 а.с.90-93).
У прийнятті апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Встановлено, що в лютому 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсними довіреності, договору дарування та виселення.
Свої вимоги обгрунтували тим, що 13 квітня 1995 року ОСОБА_4, яка не розуміла значення своїх дій та керувати ними, видано ОСОБА_5 довіреність, на підставі якій він подарував квартиру АДРЕСА_1 своїй матері ОСОБА_6, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вважаючи, що довіреність надавалась ОСОБА_4 в стані тимчасового психічного розладу, просили задовольнити їх вимоги (т.1 а.с.3).
У травні 2005 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в розмірі 75 000 грн. (т.1 а.с. 14-21).
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 20 квітня 2005 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5закрито у зв'язку із смертю останнього (а.с.268).
У справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості відповідача залучена Одеська міська рада.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 20 квітня 2005 року з урахуванням ухвали цього ж суду від 11 липня 2006 року про виправлення описки, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсним довіреності та договору дарування задоволено.
Визнано недійсною довіреність видану 13 квітня 1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7, посвідчену Третьою Одеською державною нотаріальною конторою.
Визнано недійсним договір дарування ізольованої однокімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений 03 травня 1995 року між ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_6, посвідчений Третьою Одеською державною нотаріальною конторою.
Повернуто ізольовану квартиру АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_4 (т.1 а.с.280-282, 285).
У квітні 2015 року ОСОБА_9, який не брав участі у справі та є сином ОСОБА_5, оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 20 квітня 2005 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с.41-43).
15 квітня 2016 року ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив рішення апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року в касаційному порядку.
Зазначав, що з 21 листопада 2007 року ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 07 листопада 2007 року з ОСОБА_3 стала власником спірної квартири, проте її не було залучено до участі у розгляді справи в апеляційному суді, чим порушено її права та обов'язки (т.2а.с.54-56).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_2 по вказаній справі закрито, з тих підстав що з касаційної скарги та матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року питання про права та обов'язки ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, не вирішувалося (т.2 а.с.86-87).
Стаття 129 Конституції України визначає одними з основних засад судочинства законність та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
За змістом ч.3 ст. 14, ч.1 ст. 292 ЦПК України право на апеляційне оскарження судових рішень мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.
Право на апеляційне оскарження мають також особи, які не брали участі у справі, за умови, що суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Тобто, особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права та обов'язки цих осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного 07 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,остання стала власником квартири АДРЕСА_1.
За таких обставин немає правових підстав вважати, що оскаржуваним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року вирішувалися права та обов'язки ОСОБА_2
Керуючись ч.5 ст.297 ЦПК України
Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2005 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання недійсним довіреності та договору дарування.
Копії апеляційної скарги із доданими до неї матеріалами надіслати апелянту, а оригінал апеляційної скарги залишити у справі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.
Суддя апеляційного суду
Одеської області /підпис/ Г.Я. Колесніков
З оригіналом згідно,
Суддя апеляційного суду
Одеської області Г.Я. Колесніков