Номер провадження: 11-кп/785/1289/16
Номер справи місцевого суду: 523/1474/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
10.11.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2016року, яким
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, з середньою осві-
тою, уродженець м. Луганська, одружений, маючий на
утриманні неповнолітню дитину, не судимий, працев -
лаштований, зареєстрований та проживаючий до ув'яз-
нення 16.10.2014р. за адресою:
АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115 КК України з призначенням покарання у вигляді 11-ти років позбавлення волі;
-за ч.2 ст.15, п.1 ч.2ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10-ти років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.
На підставі ст.72 цього ж кодексу зараховано ОСОБА_7 в строк відбутого покарання час його попереднього увязнення в період з 16.10.2014р. до моменту постановлення вироку, тбто 2 липня 2016р., у співвідношенні відповідності одного дня попереднього увязнення двом дням позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на суму 491грн.40коп.
Згідно з вироком близько 21год.30хвил. 16 жовтня 2014р. в приміщенні коридору 6-го відділення КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня», розташованої в м. Одесі по вул. Сергія Ядова, 4, між перебуваючими на стаціонарному лікуванні ОСОБА_7 , з одного боку, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з другого боку на грунті особистої неприязні виникла бійка, під час якої у ОСОБА_7 виник умисел на умисне вбивство двох останніх осіб.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання смерті ОСОБА_10 , з метою позбавлення його життя, наніс ножем з металевою рукояткою та довжиною леза 10см., три удари в ліву частину грудної клітини, чим заподіяв останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, з пошкодженням міжреберних м'язів навколосерцевої сумки серця, що призвело до розвитку кровотечі в навколосерцевій сумці та тампонади серця, від чого ОСОБА_10 помер на місці події.
Продовжуючи умисел, спрямований на вбивство двох осіб, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_11 цим же ножем один удар в ліву частину грудної клітини, а також два удари в тім'яну область голови та один удар в праве плече, але бажані для обвинуваченого наслідки не настали з причин, що не залежали від його волі, оскільки бійку було розборонено очевидцями події, а ОСОБА_11 надано кваліфіковану медичну допомогу в умовах термінової госпіталізації до КУ «Одеська міська клінічна лікарня №1».
Внаслідок зазначених дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_11 отримав легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді двох різаних ран голови, колото-різаної рани правого плеча, а також тяжке тілесне ушкодження, за крітерієм небезпеки для життя у вигляді одного колото-різаного поранення лівої половини грудної клітини, проникаючого в плевральну порожнину, що супроводжувалося надходженням в неї повітря.
На вирок суду адвокатом ОСОБА_8 діючою в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій вона просить вирок суду скасувати та призначити новий судовий рогляд у суді першої інстанції, тому, що він є необгрунтованим та не законним та винесеним з порушенням ст.ст.370, 374 КПК України. Крім того, судом не перевірені та не спростовані всі доводи на захист та не усунені всі сумніви в його винуватості. Також, судо дана вибіркова оцінка показань потерпілого ОСОБА_11 та свідків.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В суді першої інстанції та в апеляційному суді Одеської області обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав та показав, що перебував у 6-му відділенні туберкульозної лікарні лише три доби, протягом яких познайомився з потерпілими, які своїм ставленням до нього ображали його, вимагали принести їм алкогольні напої та їжу. Безпосередньо перед трагічною подією ОСОБА_10 та ОСОБА_11 почали його спільно бити, збили з ніг, не давали піднятися. В той же час, він побачив в правій руці ОСОБА_10 ніж, який він ударом своєї руки зумів вибити на підлогу, після чого підняв його та взяв в свою руку. В наступний момент обвинувачений з метою захисту від побиття, однією рукою прикрив власну голову, а другою рукою здійснив декілька махів ножем в напрямку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували обличчям до нього на відстані близько 0,5 м., але куди саме досягли ці махи він не побачив. Факт присутності очевидців події та розборонення її учасників, а також умислу на позбавлення життя обох потерпілих обвинувачений ОСОБА_7 категорично заперечує.
Між тим вина обвинуваченого у скоєнні злочинів підтверджується показами:
потерпілого ОСОБА_11 , який показав, що до скоєної події особисто в нього жодного конфлікту з ОСОБА_7 не було, та він будь-якого насильства до обвинуваченого не застосовував. Безпосередньо перед подією він та ОСОБА_10 розпили горілку та сиділи в коридорі на кушетці, будь-яких предметів в руках не тримали, а обвинувачений стояв ліворуч від них, на відстані, що дорівнювала довжині двох вікон та розмовляв по мобільному телефону. Несподівано ОСОБА_7 швидко підійшов до ОСОБА_10 та вдарив того рукою в грудну клітину. В момент повернення ударної руки до тулубу обвинуваченого ОСОБА_11 помітив в ній предмет схожий на заточку, про що вигукнув ОСОБА_10 та виштовхнув того рукою в спину до його палати. В наступний момент між ним ( ОСОБА_11 ) та обвинуваченим розпочалася бійка, під час якої потерпілий схопив якийсь металевий предмет, став захищатися від активних дій ОСОБА_7 , впав на підлогу. Наприкінці бійки медперсонал стягнув з нього обвинуваченого та відвів його до вмивальної кімнати, куди згодом повернувся ОСОБА_7 та наніс йому ще два удари ножем в область голови, після чого він ( ОСОБА_11 ) остаточно втратив свідомість;
показами свідка - медсестри 6-го відділення лікарні ОСОБА_12 , яка показала, що в один із вечорів жовтня 2014р., вона проходила по коридору повз обох потерпілих, які сиділи на розташованій навпроти палати кушетці, в руках нічого не тримали. Продовжуючи свій рух повз ОСОБА_7 , який стяв поодаль з телефоном в руці, вона почула гучно звернені до неї його слова: «Сестра, ці довє намагаються мене побити», на що потерпілі посміхнулися. Свідок лише встигла відповісти, що зараз розбереться, як ОСОБА_7 несподівано підійшов та наніс перший удар рукою в область груди ОСОБА_10 , а другий удар - в аналогічну область ОСОБА_11 , після чого обвинувачений та останій потерпілий розпочали бійку. Обидва удари обвинуваченого мали напрямок знизу до верху. Відразу ж після першого удару ОСОБА_11 встиг відштовхнути ОСОБА_10 в палату, а тому свідок на деякий час втратила останього із поля свого зору. Далі, вона вбігла до розташованої поруч кімнати медперсоналу, поваідомила телефоном про бійку лікарю та повернулася до місця події, де вже перебували інша медсестра, санітарка та хтось з пацієнтів. Перед розбороненням учасників бійки лежачий на підлозі ОСОБА_11 утримував руку з ножем ОСОБА_7 , який перебував зверху на потерпілому. В наступний момент інша медсестра покликала ОСОБА_12 в палату, де вони виявили непритомного ОСОБА_10 з раною в області серця, який, перебуваючи в агонії, швидко втрачав ознаки життя. Потім, вона в подальшому виявила в туалетній кімнаті ОСОБА_11 , який мав декілька поранень в облаасті грудної клітини, плеча, голови та спливав кров'ю. Також, вона категорично заперечила будь-яке первинне застосування насильства потерпілими по відношенню до обвинуваченого.
Показами свідка ОСОБА_13 , яка в той вечір, коли сталася вищевказана подія, видавала в палаті тяжкохворим підтримуючу медикаментозну терапію, почула гуркіт падаючої в коридорі каталки, виглянула та побачила вже лежачого на пілозі ОСОБА_11 , над яким перебував обвинувачений, схопила його за руку і чітко бачила предме, схожий на заточку та сказала йому: «Що ти робиш?» Той послухав її та припинив агресивні дії.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується телефоними повідомленнями до органу внутрішніх справ.
Довідкою КУ «Міська клінічна лікарня №1» №8456 від 16 жовтня 2014р., відповідно якої, доставлений ОСОБА_11 госпіталізований до хірургічного відділення.
Протоколом огляду місця події в період з 22год. 00хвил 16 жовтня до 01год.00хвил 17 жовтня 2014р. та протоколом огляду іншого місця подія в переіод з 06год. 30хвил. до 06год. 50хвил 17 жовтня 2014р. ( на дільниці місцевості, розташованій на відстані в 12м. від стіни будівлі 6-го відділення КУ «Одеська обласна туберкульозна клінічна лікарня» виявлено та вилучено металевий ніж від столового набору, із заточеним лезом з обох боків.)
Висновком судово-медичної експертизи №3270 від 22 грудня 2014р. про виявлені
Висновком судово- медичної експертизи №3434 від 19.11.2014р. про дослідження трупу ОСОБА_10 .
Висновком судово- медичної криміналістичної експертизи №33 від 21 січня 2015р., стосовно тілесних ушкоджень, які призвели до смерті ОСОБА_10 .
Висновком комісійно-комплексною стаціонарною судово психолого-психіатричною експертизою № 178 експертизи, про те, що ОСОБА_7 , в період вчинення вмінених йому діянь, а також в теперешній час не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності та мав змогу в повній мірі усвідомлювати значення, можливі наслідки своїх дій та керувати ними.
Суд правильно встановив фактичні обставини скоєних обвинуваченим злочинів.
Крім того, судом всебічно, повно та об'єктивно були перевірені доводи обвинуваченого та його захисника про визнання скоєних ОСОБА_7 дій, як умисне запобігання обом потерпілим тяжких тілесних ушкоджень, а також перевищення меж необхідної оборони, про що йдеться також і в апеляційній скарзі, що дозволило суду дійти обгрунтованого висновку про раптове перетворення особистих неприязнених стосунків між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 у конфлікт між обвинуваченим та загиблим, до якого приєднався ОСОБА_11 .
Застосований обвинуваченим з метою нанесення тілесних ушкоджень ніж, яким на незначній відстані від потерпілих було нанесено декілька ударів в область грудної клітини ОСОБА_10 , як у життєво-важливий для людини орган, дозволило суду прийти обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 дія виключно з метою вбивства зазначенного потерпілого.
Також суд дійшов обгрунтованого висновку і про те, що ОСОБА_7 діяв виключно з метою вбивства зазначеного потерпілого ОСОБА_11 , оскільки потерпілий отримав декілька ударів з боку обвинуваченого в область грудної клітини та голову, як у життєво - важливі для людини органи.
Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.
Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.115, ч.2 ст.15, п.1 ч.2ст.115 КК України відповідає встановленим по справі обставинам.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд у відповідності до ст.65 КК України врахував ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Процесуальних порушень та порушень прав ОСОБА_7 , які могли б вплинути на правильність судового рішення, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апелляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , діючої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 02 липня 2016року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2ст.15,п.1ч.2ст.115 КК України з призначенням йому покарання у вигляді 11-ти (одинадцяти) років позбавлення волі, залишити без змін.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання на підставі ч.5ст.72 КК України строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, починаючи з 02.07.2016р. по 10.11.2016р., тобто по день набрання чинності вказаним вироком.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованного Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у порядку та строки, передбачені ст.ст.424-427 КПК України.
Судді Апеляційного суду
Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Копія вірна: суддя ОСОБА_2