УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 521/15125/16-к 1-в/521/3419/16
29 листопада 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
представника ОВК №14 ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційного судового засідання) в залі суду в м. Одесі клопотання про умовно-дострокове звільнення відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, раніше судимого,
засудженого 09.12.2014 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, -
Засуджений ОСОБА_5 звернуся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 81 КК України.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Засуджений просив залишити клопотання без розгляду.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заявлене клопотання та особову справу засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд в межах територіальної юрисдикції якого відбуває засуджений покарання вправі вирішити питання про умовно-дострокове звільнення засудженого.
Відповідно до ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання., якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з особової справи, ОСОБА_5 засуджений 09.12.2014 року Приморського районного суду м. Одеси за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання - 01.06.2014 року, кінець строку - 23.12.2017 року (із врахуванням ч.5 ст. 72 КК України).
Станом на день розгляду справи про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув більше 2/3 строку призначеного покарання, не має жодного заохочення, до дисциплінарної відповідальності за час відбування покарання притягувався 15 разів, 13 з яких у 2016 році, в останнє 19.09.2016 року, двічі за 2016 рік був поміщений до ДІЗО строком на 15 діб (за нетактовну поведінку по відношенню до адміністрації та за скоєння акту членоушкодження). На виробництві установи не працевлаштований, характеризується негативно.
Відповідно до п. 1 ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України
від 26 квітня 2002 р. № 2 (далі Пленум) умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що до засудженого ОСОБА_5 неможливо застосувати умовно-дострокове звільнення від покарання у зв'язку з тим, що він не працевлаштований, не довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст. 372, 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
На ухвалу протягом 7 днів може бути подана апеляційна скарга через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.
Суддя ОСОБА_1