Справа № 520/15077/16-ц
Провадження № 2/520/5708/16
про залишення позову без руху та усунення недоліків
29.11.2016 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», треті особи Приватне підприємство «Прогрес-Риелт», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання іпотечного договору частково недійсним,
28 листопада 2016 року позивач звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати іпотечний договір від 27 жовтня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «УкрСоцбанк» посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 2490 частково недійсним, в частині передачі в іпотеку у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2006/686/-Ф03.7/38 від 07 жовтня 2006 року майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру, будівельний номер № 180, розрахунковою площею 55,96 кв.м., що розташована на 7 поверсі секції «Б» житлового будинку № 3 об'єкта будівництва та будується за адресою: місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок № 118-а, а саме п.п. 1.1.1 предмет іпотеки договору про інвестування від 12 січня 2006 року № ЗБ/ПР-3-45, що укладений між Позичальником та Приватним підприємством «Прогрес-Риелт», а також документа, який підтверджує фінансування Іпотекодавцем будівництва за рахунок власних коштів (прибудинковий касовий ордер, платіжне доручення, квитанція, тощо) . Судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, що територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м.Одеси.
Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог ст. 119, ЦПК України, а саме не надано доказів зарахування судового збору.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Так позивач у своїй позовній заяві ставить вимогу немайнового характеру, а Законом України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0, 4 % мінімальної заробітної плати, що становить 551, 20 гривень.
Слід зазначити, що до позовної заяви позивачем було надано квитанцію 0.0.643794259.1 від 31.10.2016 року про сплату судового збору у сумі 551, 20 гривень, що був сплачений ОСОБА_3, однак вказаний судовий збір не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України саме за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», треті особи Приватне підприємство «Прогрес-Риелт», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання іпотечного договору частково недійсним.
Так відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України
Згідно абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
У зв'язку з тим, що до Київського районного суду міста Одеси не надійшло підтвердження про зарахування сплаченого судового збору у розмірі 551,20 грн. за квитанцією 0.0.643794259.1 від 31.10.2016 року до спеціального фонду Державного бюджету України, позивачеві необхідно надати до суду документ (витяг) на підтвердження зарахування сплаченого судового збору в сумі 551,20 гривень, за подання саме даної позовної заяви, до спеціального фонду Державного бюджету України, сплачених за реквізитами Київського районного суду міста Одеси.
Окрім того, суд не може враховувати як належний доказ сплати судового збору, та зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України рукописний текс виконаний на квитанції, оскільки не зрозуміло, хто його виконав.
Більш того, суддя зазначає, що вказану квитанцію про сплату судового збору представником ОСОБА_3 було надано по іншій цивільній справі № 520/13551/16-ц за позовом позов ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Приватного підприємства «Прогрес-Риелт», третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання договору іпотеки майнових прав недійсним, де в якості представника позивача також виступає ОСОБА_3
Таким чином, представник ОСОБА_3 недобросовісно здійснює свої процесуальні права і виконує процесуальні обов'язки, що є порушенням ч. 3 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк», треті особи Приватне підприємство «Прогрес-Риелт», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання іпотечного договору частково недійсним - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 12.12.2016 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.