23.11.2016 року Справа № 904/5685/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.
за участі представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 2797/01 від 19.04.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 151/1001 від 01.04.2016р.;
прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3, посвідчення № 023761 від 20.12.2013р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15
за позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Відокремленої структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1 440 029,11 грн., -
01.07.2015р. прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (надалі - позивач) з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.08.15р., просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Відокремленої структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж (надалі - відповідач) суму 903 369, 03 грн. основного боргу, 202 275, 71 грн. пені, 18 399, 84 грн. 3% річних, 315 984,53 грн. інфляційних, а всього 1 440 029, 11 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору № 16 купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.14р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 (суддя - Суховаров А.В.) позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Відокремленої структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. К. Маркса, 41; ЄДРПОУ 00130843) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) суму 903 369,03 грн. (дев'ятсот три тисячі триста шістдесят дев'ять грн. 03 коп.) основного боргу, 202 275,71 грн. (двісті дві тисячі двісті сімдесят п'ять грн. 71 коп.) пені, 18 399, 84 грн. (вісімнадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 84 коп.) 3 % річних, 315 984, 53 грн. (триста п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 53 коп.) інфляційних; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Відокремленої структурної одиниці Криворізьких міських електричних мереж (50000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. К. Маркса, 41; ЄДРПОУ 00130843) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31214206783005 (Державна судова адміністрація України, 050) в у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) суму 28 800,59 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот грн. 59 коп.) судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити в повному обсязі.
Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не було з'ясовано надання позивачем відповідачу рахунків на оплату спожитої теплової енергії, одержання якого згідно з умовами договору № 16 купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.14р. і є підставою для здійснення оплати. Не було з'ясовано судом і реального обсягу поставленої відповідачу теплової енергії, оскільки деякі об'єкти не обладнані приладами комерційного обліку, а їх система опалення є єдиною із системою опалення житлових будинків. Вказує скаржник і на не вірний розрахунок інфляційних втрат, який складений позивачем, що не було перевірено господарським судом.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник, також посилався на ліквідацію позивача - прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, якою і пред'являвся даний позов у суді, на неналежне обгрунтовання прокурором підстав звернення з даним позовом в інтересах держави та на встановлену Законом України «Про прокуратуру» заборону прокурору здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016р. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів: головуючий суддя - Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі № 904/5685/15 та повернення справи № 904/5685/15 до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016р. розглянуто касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі № 904/5685/15, справу № 904/5685/15 повернуто до господарського суду Дніпропетровської області.
09.09.2016р. на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду справу № 904/5685/15 одержано з господарського суду Дніпропетровської області.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.09.2016р. № 1246/16 щодо автоматичної зміни складу колегії суддів призначено проведення відповідної зміни у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Пархоменко Н.В.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2016р. визначено склад колегії суддів - головуючий суддя - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Парусніков Ю.Б. в розгляді даної справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від прийнято апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 до провадження; поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.10.16р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.16р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 31.10.16р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.16р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.16р.
У судових засіданнях по справі представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.
Також, скаржником подано апеляційному суду заяву про зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені до 1% від заявленої суми, тобто до 2 022,76грн., яка обґрунтована відсутністю збитків позивача та виникнення заборгованості внаслідок дій останнього, та заяву про розстрочення і відстрочення виконання оскаржуваного рішення у сумі заборгованості 564 460,67грн. шляхом погашення боргу протягом 6 місяців починаючи з січня 2017р. по червень 2017р. рівними частками по 93219,39грн. на місяць., яка обґрунтована скрутним фінансовим становищем, зокрема несплатою позивачем заборгованості за спожиту електроенергію перед відповідачем.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги та заяв про зменшення розміру пені та відстрочення і розстрочення виконання рішення заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача, як і заяви про зменшення розміру пені та відстрочення і розстрочення виконання рішення у справі безпідставними.
В обгрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем сплачено основний борг за спожиту електроенергію, а здійснені позивачем розрахунки основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат здійснені у відповідності до умов договору, чинного законодавства та відповідають фактичним обставинам справи щодо кількості та вартості поставленої теплової енергії і здійснених відповідачем оплат. Вказує позивач і на відсутність встановлених чинних законодавством підстав для зменшення розміру пені та відстрочення і розстрочення виконання рішення.
До апеляційного суду, також електронною поштою надійшов відзив на апеляційну скаргу від Криворізької місцевої прокуратури № 1 прокуратури Дніпропетровської області, згідно з яким остання заперечує проти задоволення апеляційної скарги і вказує, що до її територіальної юрисдикції належить і Інгулецький район м. Кривого Рогу, а позов було пред'явлено прокурором Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відповідності до діючого на той час законодавства.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2014 року між позивачем (теплопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем-покупець) був укладений договір № 16 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір), за умовами якого теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 Договору).
Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Сторони зобов'язуються керуватись цим договором, чинним законодавством України та наступними правовими нормативно-технічними документами: Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання", "Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж" ГКД 34-20.507-2003, "Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж" № 71 від 14.02.2007, "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою КМУ №1198 від 03.10.1997 року, Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу-покупцю в обсягах згідно з додатком 1 до Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.
Цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 31.12.2014 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 10.1, 10.3 Договору).
Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія проводиться за комерційними приладами обліку на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації - продавця та споживача - покупця або за домовленістю сторін в іншому місці (п. 5.2. Договору).
Відповідно до п. 6.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Оплата за фактично спожиту теплову енергію здійснюється споживачем - покупцем виключно грошовими коштами, або взаємозаліком відповідно до встановлених тарифів, остаточний розрахунок за фактично спожиту споживачем - покупцем теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії. (п. 6.3 Договору).
На виконання умов Договору згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.14-29) позивачем було поставлено на об'єкти відповідача теплову енергію, за яку останній розрахувався частково, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 903 369, 03 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується надання позивачем теплової енергії відповідачу на суму 903 369,03 грн., яку останній на час прийняття оскаржуваного рішення не сплатив.
За наведених обставин та виходячи з приписів ст.ст. 193, 275 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629 ЦК України місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора та стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 903 369,03 грн.
При цьому, апеляційний суд враховує, що умови Договору не пов'язують виникнення у відповідача зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії з одержанням ним рахунків на оплату, а обсяг поставленої теплової енергії та її вартість визначалися позивачем відповідно до умов Договору, з урахуванням додатків, та чинного законодавства, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема актами зняття показів приладів обліку теплової енергії та довідками розрахунків спожитої теплової енергії, здійснених розрахунковим способом, виходячи з займаної відповідачем площі у відповідних будинках.
Колегія суддів, також вважає за необхідне зазначити, що між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), тобто відповідач погодився, як з обсягом, так із вартістю спожитої теплової енергії.
Відхиляються апеляційним судом і доводи відповідача щодо відсутності у прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області права на звернення з даним позовом до суду, оскільки на час подання позову - 01.07.2015р. була чинною редакція Закону України «Про прокуратуру», у якій була відсутня норма про заборону прокурору здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній, а прокурором в позові наведено обґрунтування звернення до суду з позовом в інтересах держави.
Щодо доводів відповідача про ліквідацію прокуратури Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, то на думку апеляційного суду ця обставина не є підставою для скасування судового рішення прийнятого у справі, обґрунтовано порушеної за позовом прокурора. До того-ж, як вбачається з Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII, передбачені цим Законом місцеві прокуратури створюються шляхом реорганізації раніше діючих прокуратур. За поясненнями ж прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області до територіальної юрисдикції Криворізької місцевої прокуратури № 1 прокуратури Дніпропетровської області належить і Інгулецький район м. Кривого Рогу.
Відповідає обставинам справи та чинному законодавству оскаржуване рішення і в частині стягнення з відповідача 202 275, 71 грн. пені, 18 399, 84 грн. 3% річних та 315 984,53 грн. інфляційних.
Так, ст.ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі п.7.3 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей до Договору, та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за період з 21.03.14р. по 12.08.15р. у розмірі 202 275,71 грн., 3% річних за період з 21.03.14р. по 12.08.15р. у розмірі 18 399,84 грн. та інфляційні за період з квітня 2014 року по червень 2015 року у розмірі 315 984,53 грн.
Складені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідають фактичним обставинам справи щодо розміру заборгованості, здійснених відповідачем оплат, періоду заборгованості та встановленому індексу інфляції, тому відповідні заперечення відповідача щодо невірного розрахунку інфляційних втрат є безпідставними. Зазначення ж у розрахунку інфляційних втрат позивача застосування індексу інфляції за липень 2015р. обумовлено технічної помилкою, оскільки розрахунок інфляційних здійснювався лише по червень 2015р.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 29.02.2016р. відсутні.
Не знаходить апеляційний суд і достатніх підстав для задоволення заяв відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у вигляді пені до 1% від заявленої суми та про розстрочення і відстрочення виконання оскаржуваного рішення у сумі заборгованості 564 460,67грн. шляхом погашення боргу протягом 6 місяців починаючи з січня 2017р.
Так, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України, суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зазначена процесуальна норма підлягає застосуванню виключно у взаємозв'язку із нормами матеріального права, які встановлюють підстави для зменшення розміру неустойки.
Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд повинен, зокрема встановити винятковість даного випадку, майновий стан сторін та оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора, врахувати інтереси обох сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відповідно до п.п. 7.1.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Між тим, в матеріалах справи відсутні належні докази, які-б підтверджували винятковість даного випадку для зменшення розміру пені та відстрочення і розстрочення судового рішення. Враховує, апеляційний суд і тривалість періоду між виникненням заборгованості та часом прийняття рішення у справі, наявність у позивача збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, зокрема збитків від інфляції, а також наявність у справі доказів, що підтверджують незадовільний фінансовий стан і позивача у справі. Не може бути підставою для зменшення розміру пені та відстрочки і розстрочки виконання рішення і наявність між сторонами взаємних грошових зобов'язань.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що у справі відсутні достатні правові підстави для зменшення розміру пені та відстрочки і розстрочки виконання оскаржуваного рішення, тому у задоволенні відповідних заяв відповідача слід відмовити.
Виходячи з приписів ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі слід віднести на відповідача у повному обсягу.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016р. у справі № 904/5685/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2016 року.