Справа № 761/40293/16-к
Провадження № 1-кс/761/24675/2016
15 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 161 001 000 144 50, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Красна Таловка Станиця-Луганського р-ну Луганської обл., росіянин, громадянин Російської Федерації, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, має 2-х неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, у силу ст. 89 КК України не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.186 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва 15.11.2016 надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 13.11.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, що скоєне за таких обставин.
12 листопада 2016 року у ОСОБА_6 під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_8 та іншими за адресою - АДРЕСА_2 , винник злочинний умисел на відкрите викрадення майна останнього.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, невстановлена слідством особа підійшла ззаду до ОСОБА_8 , який в цей час сидів на східцях біля будинку, схопивши рукою потерпілого за шию, повалила його на східці, чим унеможливила опір ОСОБА_8 .
У цей час ОСОБА_6 , діючи узгоджено з невстановленою слідством особою, підійшов до ОСОБА_8 та відкрито викрав з куртки останнього мобільний телефон «Айфон 5» ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 4000 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_2 , вартістю 15 грн., чохол «бампер» вартістю 50 грн., навушники «Самсунг», вартістю 100 грн., та звукові портативні колонки вартістю 350 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 спільно з невстановленою слідством особою відкрито викрали чуже майно на загальну сум 4 515 грн. Після цього з місця вчинення злочину зникли.
Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового слідства або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що підозра за ч.2 ст.186 КК є необґрунтованою, належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого злочину.
Даний висновок ґрунтується на показаннях потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших, які повідомили відомі їм обставини кримінального правопорушення, що дають достатні підстави вважати наявними ознаки саме відкритого заволодіння підозрюваним майном потерпілого.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує реальна ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
На користь існування зазначеного ризику вказує також те, що підозрюваний зареєстрований на тимчасово окупованій території України, є громадянином іншої держави, постійного місця проживання у м. Києві не має, тобто відсутні вагомі стримуючі чинники.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків та потерпілих.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Покарання за ч.2 ст.186 КК передбачає позбавлення волі понад зазначений строк.
Викладене вище у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить слідчого суддю до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного не зможе забезпечити інший запобіжний захід, ніж той, що ініційований стороною обвинувачення.
Визначаючи відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання начальника СВ ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою визначити по 11 січня 2017 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу у сумі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 27 560 (двадцять сім тисячі п'ятсот шістдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м. Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1