№1-кс/760/15570/16
(№760/17627/16-к)
22. 11. 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42016101090000095 від 20.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за №42016101090000095 від 20.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.
Слідчий в поданому клопотанні просив слідчого суддю накласти арешт на майно, яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на: об'єкт нерухомого майна групу нежитлових приміщень №132, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 199.3 кв.м.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.
Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчим суддею встановлено, що у ході проведення досудового слідства встановлено, 19.09.2016 до Київської місцевої прокуратури №9, надійшло звернення голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_6 , згідно якого на виконання рішення Київської міської ради від 23.10.2013 №270/9758 «Про питання, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва», Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація спільно з балансоутримувачем комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» проводить державну реєстрацію майнових прав на нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передані до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. З метою проведення державної реєстрації майнових прав на нежитлові приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва у житловому будинку АДРЕСА_2 , комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», відповідно до пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підготовлено всі необхідні документи для проведення державної реєстрації майнових прав на нежитлові приміщення за вищевказаною адресою.
06.09.2016 представником Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації отримано інформаційну довідку №67383501 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якій зазначено, що нежитлові приміщення, загальною площею 644,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані за ОСОБА_5 на підставі рішення від 14.09.2013 №2/255/1328/2013 Ворошиловського районного суду м. Донецьк, а 18.04.2016 проведена державна реєстрація прав на вищезазначене майно управлінням державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що об'єкти нерухомого майна а саме нежитлові приміщення загальною площею 199.3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_5 на підставі рішення від 14.09.2013 №2/255/1328/2013 Ворошиловського районного суду м. Донецьк, та нежитлові приміщення загальною площею 341 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані за ОСОБА_5 на підставі рішення, Кіровського районного суду м. Донецьк справа №2/258/716/14 від 05.03.2014.
Виходячи з того, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що рішення Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 14.09.2013 №2/255/1328/2013 та рішення Кіровського районного суду м. Донецьк справа №2/258/716/14 від 05.03.2014 до Єдиного реєстру судових рішень не внесено, що свідчить про ймовірну підробку ухвали суду.
19.10.2016 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів Управлінні Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві вилучено документи які стали підставою для реєстрації об'єкти нерухомого майна а саме нежитлові приміщення загальною площею 199.3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , серед яких вилучено належним чином незавірену копію рішення від 14.09.2013 №2/255/1328/2013 Ворошиловського районного суду м. Донецьк, що має сумнів про її дійсність.
Слідчий зазначав, що у органа досудового розслідування є наявні підстави вважати, що нерухоме майно, яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 , а саме об'єкт нерухомого майна групу нежитлових приміщень №132, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 199.3 кв.м., може бути відчужене власником, в зв'язку з чим слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Зважаючи на викладене вище, з ураховуючи вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на об'єкт нерухомого майна групу нежитлових приміщень №132, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 199.3 кв.м.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1