24.11.2016
2/760/5200/156
760/13216/16-ц
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
24 листопада 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ПАО «УСК «Гарант-Авто» на його користь інфляційні нарахування на боргову суму та 3 % річних за період з моменту винесення зазначеного рішення № 201/16119/14-ц від 12.03.2015 року виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, а саме з 12 березня 2015 року до 07.07.2016 року в сумі 9 939,11 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 4 серпня 2016 року позовну заяву було залишено без руху. Так, судом була акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.
За загальними правилами підсудності позови до юридичної особи пред?являються в суд за їх місцезнаходженням. (ст.. 109 ЦПК України)
З метою перевірки правильності звернення позивача з позовом саме до Солом?янського районного суду м. Києва останньому необхідно надати належним чином завірену копію паспорта позивача з відміткою про його місце реєстрації, а також зазначити код ЄДРПОУ відповідача для встановлення його місцезнаходження.
Крім того, на підтвердження факту існування спірних відносин між сторонами позивач додав до позовної заяви роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень копію рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська справа № 201/16119/14-ц (2/201/107/2015) від 12.03.2015 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, які не підлягають розголошенню, належать:
1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб;
2) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);
3) реєстраційні номери транспортних засобів, реєстраційні відомості реєстрів нерухомого майна;
4) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
5) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу.
Враховуючи вищезазначене рішення додане позивачем також не містить реквізитів, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу позивача, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити факт існування між сторонами спірних відносин на які посилається позивач.
Також, в порушення імперативних вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину на яку він посилається, зокрема, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту невиконання відповідачем рішення суду від 12.03.2015 року станом на момент звернення з позовом до суду.
В свою чергу суд звертає увагу позивача на не співпадіння визначеного ним періоду за який повинно бути стягнуто інфляційні витрати та 3 % річних, загальної кількості порахованих днів прострочки, а також періоду який вказаний в позовних вимогах. А тому, позивачу необхідно привести у відповідність свої розрахунку із зазначенням одного часового проміжку та здійснити розрахунок позовних вимог виходячи з цього часового проміжку.
Однак в порушення п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не вказано повне найменування відповідача.
Суд акцентував увагу позивача на тому, що зазначити докази слід саме на цій стадії - пред'явлення позову, а вже їх представлення суду - можливе під час розгляду справи в разі відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 2 вересня 2016 року позивач отримав вказану ухвалу, однак станом на 24 листопада 2016 року позивачем недоліки не усунуто.
Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, - визнати неподаною та повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 ( п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 21 копійка, сплачений ним згідно з квитанцією від 26 липня 2016, на розрахунковий рахунок № 31212206700010, отримувач УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача 38050812, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - «судовий збір»
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .
Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя В.С. Кицюк