Справа № 2-а-1234/16
760/14863/16-а
17 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
при секретарі - Беро В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Грибня Дмитра Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР № 267428 від 25.08.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Грибня Д. В.
Свої вимоги мотивував тим, що 25.08.2016 року відносно нього інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Грибня Д. В. було складено постанову про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якої 25.08.2016 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Wolkswagen», д/н НОМЕР_1, нібито, здійснив стоянку ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів в порушення вимоги п. 15.9 (е) ПДР, тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак позивач винесену інспектором постанову вважає незаконною та такою, що суперечить нормам діючого законодавства і порушує його права, зазначаючи, що був вимушений здійснити зупинку транспортного засобу для виклику швидкої, у зв'язку з погіршенням самопочуття, що підтверджується довідкою огляду Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Інспектору було повідомлено, що зупинка відбулася через погане самопочуття, продовжувати рух було небезпечно.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав та обставин, викладених у ньому, та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.
Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутність відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у справі доказів, оскільки неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, місце та час розгляду, не перешкоджає всебічному дослідженню обставин справи та винесенню судом законного рішення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Грибня Д. В. серії АР № 267428 від 25.08.2016 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гр.
Відповідно до змісту вказаної постанови, 25.08.2016 року о 09 год. 50 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Wolkswagen», д/н НОМЕР_1, здійснив стоянку ближче ніж 30 метрів від посадкового майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів в порушення вимоги п. 15.9 (е) ПДР, тобто, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно вимог п. 15.9 (е) ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м віддорожнього знака такої зупинки з обох боків;
Відповідно до п. 15.14. ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Встановлено, що згідно довідки Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, 25.08.2016 року о 10 год 45 хв. під час огляду ОСОБА_1 у останнього зафіксовано підвищений тиск 180/100, що дає підстави вважати, що ним було здійснено вимушену зупинку транспортного засобу у зв'язку з погіршенням самопочуття, що не враховано інспектором під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення та як наслідком стало порушенням прав позивача.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем Правил дорожнього руху України.
Наявні у справі докази, зокрема, постанова не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В даному випадку до постанови не були долучені докази та не зазначено свідків зазначеного правопорушення.
Таким чином, при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення порушені норми ст.ст. 251, 280 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 267428 від 25.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1, 2, 5, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Грибня Дмитра Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АР № 267428 від 25.08.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: С.І. Кушнір