Провадження №1-кс/760/15072/16
у справі №760/19142/16-к
10 листопада 2016 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12016100090013140 від 08.11.2016 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сенакі, республіки Грузії, громадянина Грузії, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Із клопотання та доданих документів слідує, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100090013140, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час вступили в злочинну змову між собою з метою здійснення незаконного викрадення гр. ОСОБА_8 .
Так, він, 08.11.2016 приблизно о 07:00 годин спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою незаконного викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб прибули на автомобілі «Фольцваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 6, де стали очікувати ОСОБА_8 в салоні вищезазначеного автомобіля. 08.11.2016 приблизно о 07:45 годині останні побачивши, що ОСОБА_8 заїхав у двір будинку за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 6, відповідно до розподілених ролей, маючи заздалегідь приготовлені 2 предмети ззовні схожі на АКС та 1 предмет схожий на пістолет, заблокували автомобіль ОСОБА_8 власним автомобілем марки Фольцваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 . У подальшому вийшли з автомобіля та підбігли до ОСОБА_8 після чого проти його волі схопивши за руки та ноги силоміць затягли до вищевказаного автомобіля марки «Фольцваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 . Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб, утримуючи ОСОБА_8 в салоні автомобіля з метою подавлення його волі, надягли останньому на руки металеві кайданки та почали рух на вищевказаному автомобілі за межі міста Києва, в який приблизно через 5-7 хвилин підсів ОСОБА_9 та в подальшому продовжив рух разом з ним на автомобілі «Фольцваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 до лісосмуги, що знаходиться поряд з с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області де силоміць утримували ОСОБА_8 , чим незаконно позбавили волі останнього протягом тривалого часу.
Таким чином, посилаючись на зазначені обставини, слідчий вказує, що виходячи із зібраних досудовим слідством доказів, на даному етапі досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 своїми умисними діяннями, які виразилися в незаконному викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час вступили в злочинну змову між собою з метою вимоги передачі чужого майна у гр. ОСОБА_8 поєднаного з погрозою застосування насильства.
Так, він, 08.11.2016 приблизно о 07:00 годин за попередньою змовою групою осіб, а саме з невстановленими досудовим розслідуванням особами незаконно викравши ОСОБА_8 прямуючи разом з ним на автомобілі «Фольцваген Транспортер» д.н.з. НОМЕР_1 до лісосмуги, що знаходиться поряд з с. Віта Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, де усвідомлюючи те, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, з метою власного матеріального збагачення, згідно розподілених ролей, погрожуючи за застосуванням фізичного насильства, висунули вимогу до ОСОБА_8 , про здійснення телефонного дзвінка до його дружини ОСОБА_10 та повідомлені їй про необхідність зібрання грошових коштів у сумі 500 000 доларів США для звільнення останнього. Сприймаючи вказані погрози як реальні, ОСОБА_8 зателефонував своїй дружині та повідомив про необхідність зібрання грошових коштів у сумі 500 000 доларів США для звільнення останнього.
Таким чином, посилаючись на зазначені обставини, слідчий вказує, що виходячи із зібраних досудовим слідством доказів, на даному етапі досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 своїми умисними діяннями, які виразилися у вимаганні передачі чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчій обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий звертає увагу на тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_6 , а саме те, що за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 до 7 років, а також особу підозрюваного, зокрема на те, що він без місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я, а також власності особи, ніде не працює, та не навчається, не має джерела доходу.
Прокурори в судовому засіданні просили задовольнити клопотання, посилаючись на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник заперечували проти клопотання слідчого. Підозрюваний вказував на те, що інкримінованих кримінальних правопорушень не вчиняв. Захисник посилалася на те, що прокурором не доведено обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих правопорушень. Крім того, звертала увагу на процесуальні порушення допущенні органом досудового розслідування, зокрема, те, що органом досудового розслідування не було забезпечено перекладу матеріалів клопотання на грузинську мову, якою володіє підозрюваний, та не було повідомлено дипломатичне представництво Грузії, громадянином якої являється підозрюваний.
Разом з цим, не заперечували проти обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказавши при цьому, що підозрюваний буде проживати у квартирі своєї цивільної дружини за адресою АДРЕСА_2 .
Заслухавши підозрюваного та його захисника, думку прокурорів, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює право кожного на свободу та особисту недоторканність.
Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У частині 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У частині 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
При цьому відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В силу ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено слідчим суддею, 08.11.2016 о 14.00 год. ОСОБА_6 затриманий у порядку ст.ст. 208-209 КПК України.
09.11.2016 у строк до 24 годин з моменту затримання ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 10.11.2016 о 13.40 год.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В якості письмових доказів підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України стороною обвинувачення надано наступні письмові докази: рапорт про виявлення кримінального правопорушення; протокол огляду місця події від 09.11.2016; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 .
Оцінюючи наведені письмові докази за правилами ст. 94 КПК України, слідчий суддя вважає, що наявні у даних матеріалах фактичні дані об'єктивно підтверджують існування достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 своїми умисними діяннями, які виразилися в незаконному викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та у вимаганні передачі чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.
Докази щодо вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення представлені стороною обвинувачення слідчий суддя визнає вагомими.
Окрім того, фактичні обставини справи та представлені слідчому судді докази дають підстави вважати, що на даний час існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі, слідчим суддею визнаються доведеними з боку сторони обвинувачення достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, наявні визначені законом підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу передбаченого КПК України.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, особу ОСОБА_6 , зокрема те, що він без місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я, а також власності особи, ніде не працює, та не навчається, не має джерела доходу.
Слідчий суддя також враховує докази, надані стороною захисту, зокрема, показання свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні надала покази, що позитивно характеризують підозрюваного та зазначила, що останній може проживати разом з нею у м. Києві.
Грунтуючись на зазначеному, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду даного клопотання.
У контексті даного висновку, на переконання слідчого судді надані стороною захисту позитивні характеризуючі дані особи підозрюваного у даному випадку нівелюється фактичними обставинами справи, а саме характером вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя, з огляду на фактичні дані, які містяться в матеріалах даної справи, виходить з того, що у даному випадку застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Доводи захисника про недоведеність прокурором обґрунтованості підозри та ризиків, зазначених у клопотанні, спростовуються доказами, які надані стороною обвинувачення.
Щодо доводів захисника про те, що органом досудового розслідування допущені процесуальні порушення, то ці доводи нівелюються у даному випадку наявністю правових підстав для позбавлення особи свободи. Крім того, для забезпечення реалізації підозрюваним його прав під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу була забезпечена участь відповідного перекладача, разом з цим клопотань від підозрюваного про ознайомлення з матеріалами справи чи оголошення для цього перерви слідчому судді з його боку не заявлялось.
З огляду на наведене, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи характер кримінального правопорушення у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , а також підстави та обставини передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сенакі, республіки Грузії, громадянина Грузії, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, офіційно не працюючого, раніше не судимого - запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 14.00 год. 08 листопада 2016 року.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 закінчується о 14.00 год. 06 січня 2017 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: