Справа № 755/16236/16-ц
Іменем України
"04" листопада 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась представник позивача ОСОБА_2 з позовом, в якому просить суд: визнати право власності за позивачем на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати право власності за відповідачем ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
При подачі позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 4000,00грн., розмір якого не відповідає вимогам ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України та Закону України „Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і Кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
Відповідно до ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: - у позовах про визнання права власності на нерухоме майно - дійсною вартістю нерухомого майна.
Зазначення в позовній заяві, що ціна позову 4000000,00грн. є безпідставним, оскільки на підтвердження дійсності вартості спірного майна не надано доказів. При цьому, навіть виходячи із зазначеної позивачем вартості квартири розмір сплаченого судового збору не відповідає вище зазначеним вимогам закону.
У відповідності до статті 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви надати документ, що підтверджує дійсну вартість спірного майна, зазначеного у позові на час звернення з позовом до суду та надати документ, що підтверджує доплату судового збору в розмірі, виходячи з дійсної вартості цього майна.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: