Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" листопада 2016 р.Справа № 922/3118/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Інституту рослинництва імені ОСОБА_1 НААН України, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроексперт", с. Радгоспне
про стягнення грошових коштів в розмірі 26782,80 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 31.12.15 р.;
відповідача - не з'явився,
Позивач - Інститут рослинництва імені ОСОБА_1 НААН України, м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроексперт", с. Радгоспне, про стягнення заборгованості в розмірі 26782,80 грн. за договором про переведення боргу № 02 від 21.09.2015р., укладеного між сторонами даного спору. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 19.09.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.10.2016р. о 10:00 год.
Ухвалами господарського суду від 03.10.2016р., 17.10.2016р. та 07.11.2016р. розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, за клопотаннями позивача.
У судовому засіданні 22.11.2016 р. представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 22.11.2016 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31).
Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
14.11.2013 р. між Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН (позивач, продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір № 14 (далі - "договір поставки", а.с 12), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 сільськогосподарську продукцію (озиму пшеницю в кількості 20290 кг), а останній зобов'язався прийняти її та оплатити згідно з умовами даного договору.
На виконання умов договору поставки, позивач передав, а фізична особа - підприємець ОСОБА_3 прийняв особисто озиму пшеницю товарну в кількості 20290 кг, усього на загальну суму з ПДВ 26782,80 грн., що підтверджується накладною №662 від 14.11.2013 року.
14.11.2013 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою, в якій гарантував оплату товару до 31.12.2013 р.
Проте, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, що підтверджується відповідними актом звіряння (а.с. 68), який був підписаний уповноваженими представниками сторін договору поставки та скріплений печатками підприємств, внаслідок чого заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед позивачем за договором поставки склала 26782,80 грн.
18.09.2015 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до позивача з заявою, в якій просив останнього надати згоду, зокрема, на переведення боргу за договором поставки в сумі 26782,80 грн. на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроексперт".
Листом від 18.09.2015 р. позивач надав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 згоду, зокрема, на переведення боргу за договором поставки в сумі 26782,80 грн. на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроексперт"
21.09.2015 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроексперт" (відповідач, новий боржник) та Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН (позивач, кредитор) був укладений договір про переведення боргу № 02 (а.с. 10), за умовами якого, первісний боржник переводить, а новий боржник - приймає борг у вигляді грошового зобов'язання в сумі з ПДВ 26782,80 грн., який виник на підставі договору № 14 від 14.11.2013р., укладеного між позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Згідно з п. 2.3 договору про переведення боргу №02 від 21.09.2015 р., відповідач зобов'язався виконати на користь позивача до 01 жовтня 2015 року грошове зобов'язання в сумі 26782,80 грн. за безготівковим розрахунком.
У зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроексперт" грошового зобов'язання в сумі 26782,80 грн. в обумовлений договором про переведення боргу №02 від 21.09.2015 р. строк, позивач звернувся до відповідача з претензіям (№ 1/2а-05/177 від 18.02.2016 р. та №1/2а-05/689 від 25.07.2016 р.), в яких вимагав, зокрема, виконати обов'язок щодо сплати заборгованості в сумі 26782,80 грн.
Проте, станом на час розгляду справи, відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроексперт") заборгованість в розмірі 26782,80 грн. на користь позивача не сплатив, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вже було зазначено, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки не виконав, що підтверджується відповідними актом звіряння (а.с. 68), який був підписаний уповноваженими представниками сторін договору поставки та скріплений печатками підприємств, внаслідок чого заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед позивачем за договором поставки склала 26782,80 грн.
Відповідно до статті 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Суд враховує, що заміна боржника є внутрішньою зміною сторони у зобов'язанні і не впливає на обсяг прав та обов'язків сторін у зобов'язанні, тобто, новий боржник має виконати зобов'язання перед кредитором в тому обсязі, в якому вони мали бути виконані первісним боржником.
Беручи до уваги укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроексперт" (відповідач, новий боржник) та Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН (позивач, кредитор) договір про переведення боргу № 02, зобов'язання по сплаті заборгованості за договором поставки в сумі 26782,80 грн. мало бути виконане Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроексперт".
Згідно з п. 2.3 договору про переведення боргу №02 від 21.09.2015 р., відповідач зобов'язався виконати на користь позивача до 01 жовтня 2015 року грошове зобов'язання в сумі 26782,80 грн. за безготівковим розрахунком.
Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач 26782,80 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 01.10.2015 р. прострочив оплату заборгованості в сумі 26782,80 грн., яка виникла на підставі договору поставки 14 від 14.11.2013 р., укладеного між Інститутом рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 26782,80 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроексперт" (62408, Харківська область, Харківський р-н. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36121980) на користь Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України (61060, м. Харків, пр. Московський, 142, ідентифікаційний код 00497176) заборгованість в розмірі 26782,80 грн. та 1378,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.11.2016 р.
Суддя ОСОБА_4
справа № 922/3118/16