"22" листопада 2016 р.Справа № 916/4529/15
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;
про стягнення 164463,45грн.
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди
Головуючий суддя Степанова Л.В.
Суддя Оборотова О.Ю.
Суддя Шаратов Ю.А.
Представники:
Від ФОП ОСОБА_2:ОСОБА_4 за довіреністю;
Від ФОП ОСОБА_3: ОСОБА_5 за довіреністю;
Суть спору: про стягнення 164463,45грн., визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. (суддя Петренко Н.Д.) позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено повністю та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по договору оренди від 13.03.2013р. у сумі 6785доларів США, що становить 153407,85грн. (за курсом НБУ 1 долар США = 22,61грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.), витрати по сплаті судового збору у сумі 2301,12грн.
25.01.2016р. на виконання рішення були видані відповідні накази.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі №916/4529/15 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №916/4529/15 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
25.04.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ФОП ОСОБА_2 про виправлення помилки в наказі господарського суду від 25.01.2016р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. по справі №916/4529/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.04.2016р. заяву ФОП ОСОБА_2 про виправлення помилки в наказі господарського суду від 25.01.2016р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. по справі №916/4529/15 прийнято до розгляду суддею Петренко Н.Д.
Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 11.07.2016р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №672 від 11.07.2016р. справу №916/4529/15 передано на розгляд судді Степановій Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016р. справу №916/4529/15 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В.
Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 11.07.2016р. на підставі розпорядження керівника апарату суду №672 від 11.07.2016р. заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" в порядку ст.ст.89,117 ГПК України про виправлення помилки в наказі господарського суду від 25.01.2016р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. по справі № 916/4529/15 передано на розгляд судді Степановій Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016р. заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" в порядку ст.89 ГПК України про виправлення описки в п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі №916/4529/15 прийнято до розгляду суддею Степановою Л.В.
25.07.2016р. за вх.суду№2-3942/16 представник ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про виправлення описок в позовній заяві та збільшення розміру позовних вимог.
27.07.2016р. за вх.суду№18718/16 представник ФОП ОСОБА_3 надав до суду письмові пояснення в яких просив зупинити провадження у справі №916/4529/15 до розгляду справи №916/812/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 про визнання недійсними договір позички та договір оренди.
Суд, розглянувши клопотання ФОП ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі №916/4529/15 до розгляду справи №916/821/16, відмовляє у його задоволенні оскільки рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2016р. по справі №916/821/16 у позові ФОП ОСОБА_3 відмовлено, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2016р. по справі №916/821/16 залишено без змін.
27.07.2016р. за вх.суду№18717/16 представник ФОП ОСОБА_3 надав до суду відзив на заяву ФОП ОСОБА_2 про виправлення помилок у рішенні господарського суду Одеської області від 11.01.2016р.
28.07.2016р. за вх.суду№18855/16 представник ФОП ОСОБА_2 надав письмові пояснення.
10.08.2016р. за вх.суду№2321/16 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016р. прийнято зустрічну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2" про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом у справі №916/4529/15.
12.08.2016р. за вх.суду№2-4245/16 представник ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів.
12.08.2016р. за вх.суду№2-4246/16 представник ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про залишення позовної заяви ФОП ОСОБА_2 і заяви про виправлення описок в позовній заяві від 22.07.2016р. без розгляду.
25.08.2016р. за вх.суду№20807/16 представник ФОП ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення.
25.08.2016р. за вх.суду№20808/16 представник ФОП ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення.
25.08.2016р. за вх.суду№2-4442/16 представник ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про залишення без розгляду заяви про виправлення описок в рішенні та наказі господарського суду Одеської області по справі №916/4529/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2016р. заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в порядку ст.89 ГПК України про виправлення описки в п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі №916/4529/15 залишено без розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.08.2016р. заяву ФОП ОСОБА_3 про витребування доказів від 12.08.2016р. за вх.суду№2-4245/16 задоволено та витребувано у Державної служби з лікарських засобів в Одеській області оригінали та належним чином засвідчені копії документів, що надавались ФОП ОСОБА_2 для отримання ліцензії, що була надана наказом Держлікслужби від 14.07.2015р., а також акту перед ліцензійної перевірки і наказу про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами в аптеці №2 "Лотос", що розташована по вул. Ак. Воробйова, 5 у м. Одесі.
08.09.2016р. за вх.суду№21876/16 представник ФОП ОСОБА_3 надав письмові пояснення.
08.09.2016р. за вх.суду№21912/16 представник ФОП ОСОБА_2 надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2016р. справу №916/4529/15 призначено до колегіального розгляду.
Згідно автоматичного розподілу справ господарського суду Одеської області від 09.09.2016р. справу №916/4529/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Оборотової О.Ю., судді Шаратова Ю.А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2016р. справу №916/4529/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Степанової Л.В., судді Оборотової О.Ю., судді Шаратова Ю.А.
16.09.2016р. за вх.суду№22657/16 до суду від Державної служби з лікарських засобів в Одеській області надійшов лист на виконання ухвали суду від 25.08.2016р. про витребування доказів.
10.10.2016р. за вх.суду№24666/16 ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про уточнення вимог зустрічного позову.
11.10.2016р. за вх.суду№24787/16 представник ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про залучення доказів.
31.10.2016р. за вх.суду№2-5733/16 представник ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про витребування у Держлікслужби в Одеській області відомостей і копій документів, наданих ФОП ОСОБА_2 на підставі яких останньому була видана ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.
Суд, розглянувши заяву представника ФОП ОСОБА_3 про витребування доказів від 31.10.2016р., відмовляє в її задоволенні, як необґрунтованій.
01.11.2016р. за вх.суду№26557/16 представник ФОП ОСОБА_3 надав до суду додаткові обґрунтування та доведення зустрічних позовних вимог.
07.11.2016р. за вх.суду№26985/16 представник ФОП ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
25.03.2013р. між ФОП ОСОБА_6 (Позичкодавець) та ФОП ОСОБА_2 (Користувач, позивач за первісним позовом) був укладений договір позички за яким ФОП ОСОБА_6 зобов'язався передати в безвідплатне тимчасове користування ФОП ОСОБА_2 приміщення (Майно), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 109,1 кв.м., майно передається для використання користувачем на строк до 15 березня 2016р., договір вступає в силу з моменту його підписання.
Згідно п. 2.3. договору позички Користувач має право передавати в найм (оренду) Майно на власний розсуд без згоди Позичкодавця.
25.03.2013р. між сторонами було складено акт приймання-передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 109,1кв.м.
25.03.2013р. між ФОП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) був укладений договір оренди, згідно якого, Орендодавець зобов'язався надати Орендарю в тимчасове користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальна площа, частини приміщення, яке передається в оренду складає 53,7кв.м., договір вступає в силу з 25.03.2013р. та діє до 15.03.2016р.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди приміщення повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем по акту приймання - передачі майна (Додаток №1), який підписується одночасно з договором оренди.
Згідно п.2.3. договору оренди в момент підписання договору та акту приймання - передачі, Орендодавець передає Орендарю ключі від орендованого приміщення, після чого Орендарю та його персоналу забезпечується вільний доступ до об'єкту оренди.
Відповідно до п. 4.1. договору оренди розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515 доларів США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ "УкрСиббанку" на день здійснення платежу.
Згідно п. 4.2. договору оренди орендна плата здійснюється не пізніше 15 числа поточного місяця.
01.04.2013р. між сторонами договору оренди було складено та підписано акт прийому-передачі, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду вказане приміщення.
01.04.2014р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору оренди від 25.03.2013р., згідно якої розділ 4 договору додали наступними пунктами: - п. 4.6. за домовленістю сторін сума орендної плати за період з 01.04.2014р. до 01.10.2014р. складає 15150,00грн. в місяць; - п. 4.7. з 01.10.2014р. орендна плата розраховується на умовах п. 4.1. договору.
В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_2 посилався на те, що ФОП ОСОБА_3 систематично не виконував свої зобов'язання за договором оренди, за деякі місяці сплачено не в повному обсязі, а за останній місяць Орендарем не було сплачено взагалі, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 6785 доларів США, що становить 153 407 грн. 85 коп. (за курсом НБУ 1 долар США = 22 грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.), що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. (суддя Петренко Н.Д.) позов ФОП ОСОБА_2 задоволено повністю та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість по договору оренди від 13.03.2013р. у сумі 6785доларів США, що становить 153407,85грн. (за курсом НБУ 1 долар США = 22,61грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2301,12грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі 916/4529/15 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №916/4529/15 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Передаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції достеменно не встановив правових підстав позову, зокрема, не звернув уваги як на розбіжності в мотивувальній та прохальній частині позову щодо посилання на визначення розміру орендної плати за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" і за курсом НБУ, так і на неузгодженість у визначенні дати спірного договору оренди, та не навів зазначеним обставинам правової оцінки. До того ж, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наведений позивачем розрахунок і вимога про стягнення заборгованості в доларах США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ не ґрунтується на умовах п. 4.1 укладеного між сторонами договору оренди від 25.03.2013р., за змістом якого розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" на день здійснення платежу.
При новому розгляді справи ФОП ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо дати укладення договору оренди зазначеній в описовій та прохальній частині позовної заяви та зазначив, що датою укладання договору оренди між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є 25.03.2013р.
ФОП ОСОБА_2 зазначає, що при первісному розгляді справи ним було помилково здійснено розрахунок позовних вимог в доларах США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, що не ґрунтується на умовах п.4.1. договору оренди, за змістом якого розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" на день здійснення платежу.
При новому розгляді справи ФОП ОСОБА_2 надав до суду розрахунок позовних вимог за договором оренди від 25.03.2013р. згідно п.4.1. договору відповідно до якого заборгованість ФОП ОСОБА_3 складає 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_2 просить задовольнити первісні позовні вимоги та стягнути з ФОП ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати з березня 2014р. по серпень 2015р. у сумі 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн.
ФОП ОСОБА_3 проти первісного позову заперечує посилаючись на те, що заборгованість виникла внаслідок неправильного застосування курсу доларів США до гривні при визначенні розміру помісячних платежів. Крім того ФОП ОСОБА_2 ухилився від звірки розрахунків і не надав до суду належні документальні підтвердження курсу валют, за якими повинні проводитись розрахунки платежів. В п.4.1. договору оренди неповно та неоднозначно встановлені правила визначення розміру платежів у національній валюті - гривні, а саме в п. 4.1 не зазначено за курсом якої саме валюти повинні здійснюватися розрахунки розміру платежу у гривні. Крім того не було визначено, хто саме повинен здійснювати визначення розміру щомісячних платежів у гривні з урахуванням еквівалента, хто і яким чином повинен був з'ясовувати курс продажу валюти в АТ "УкрСиббанк". Позивач за первісним позовом, ФОП ОСОБА_2, ухилився від виконання своїх обов'язків та не надавав ФОП ОСОБА_3 рахунків для здійснення за ними платежів з орендної плати, також ФОП ОСОБА_2 ухилився від підписання щомісячних актів приймання-передачі орендних послуг, у зв'язку з чим вини ФОП ОСОБА_3 у помилках при застосуванні курсу продажі валюти АТ "УкрСиббанк" та визначенні розміру платежів немає.
Крім того відповідач за первісним позовом ФОП ОСОБА_3 зазначає, що 26.08.2015р. позивач, без будь якого попередження чи повідомлення про розірвання договору оренди захопив орендовані приміщення разом із майном, яке в них знаходилося та яке не було повернуто власникам, чим спричинив досить велику майнову шкоду (загальна сума втрачених товарів і обладнання аптек по цінам собівартості біля 800000,00грн.).
Відповідач за первісним позовом зазначає, що в договорі оренди від 25.03.2013р. було передбачено строк дії договору до 15.05.2016р., ФОП ОСОБА_2 не надсилав повідомлень ФОП ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору у зв'язку з чим не мав права дострокового розірвання договору в односторонньому порядку.
ФОП ОСОБА_3 стверджує, що своїми діями ФОП ОСОБА_2, порушив права ФОП ОСОБА_3 та наніс йому моральних збитків, що стало підставою для звернення до суду з зустрічною позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про визнання відсутнім у ФОП ОСОБА_2 права на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р. та відшкодування моральної шкоди у сумі 90000,00грн.
Відповідач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 проти зустрічних позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_3 звертався до суду з позовом про визнання недійсними договору позички та договору оренди від 25.03.2013р., однак рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2016р. по справі №916/821/16 у позові ФОП ОСОБА_3 відмовлено, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2016р. по справі №916/821/16 залишено без змін.
Щодо стягнення моральної шкоди то відповідач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 зазначає, що ФОП ОСОБА_3 не надано доказів протиправної поведінки ФОП ОСОБА_2, завданої шкоди та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, наявності вини в діях ФОП ОСОБА_2, фактично всі доводи ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються на його словах, ніяким чином н підкріпленими належними та допустимими доказами відповідно до вимог законодавства.
Враховуючи викладене, відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Щодо вимог первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
25.03.2013р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди, згідно якого, ФОП ОСОБА_2 зобов'язався надати ФОП ОСОБА_3 в тимчасове користування частину приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальна площа, частини приміщення, яке передається в оренду складає 53,7кв.м., договір вступає в силу з 25.03.2013р. та діє до 15.03.2016р.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_2 зазначив, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди від 25.03.2013р. та надав ФОП ОСОБА_3 предмет оренди у придатному стані, забезпечив безперешкодний доступ ФОП ОСОБА_3 та його персоналу до вказаного приміщення. В порушення умов договору, ФОП ОСОБА_3 належним чином не виконував умови договору оренди від 25.03.2013р., за деякі місяці ФОП ОСОБА_3 розрахувався частково, а за останній місяць орендарем не було сплачено взагалі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість з орендної плати розмірі 6785 доларів США, що становить 153407,85 грн. (за курсом НБУ 1 долар США - 22 грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.).
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. (суддя Петренко Н.Д.) позов ФОП ОСОБА_2 задоволено повністю та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість по договору оренди від 13.03.2013р. у сумі 6785доларів США, що становить 153407,85грн. (за курсом НБУ 1 долар США = 22,61грн. 61 коп. станом на 22.10.2015р.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2301,12грн.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. у справі 916/4529/15 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016р. касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №916/4529/15 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Передаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції достеменно не встановив правових підстав позову, зокрема, не звернув уваги як на розбіжності в мотивувальній та прохальній частині позову щодо посилання на визначення розміру орендної плати за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" і за курсом НБУ, так і на неузгодженість у визначенні дати спірного договору оренди, та не навів зазначеним обставинам правової оцінки. До того ж, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наведений позивачем розрахунок і вимога про стягнення заборгованості в доларах США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ не ґрунтується на умовах п. 4.1 укладеного між сторонами договору оренди від 25.03.2013р., за змістом якого розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" на день здійснення платежу.
При новому розгляді справи ФОП ОСОБА_2 надав письмові пояснення щодо дати укладення договору оренди зазначеній в описовій та прохальній частині позовної заяви та зазначив, що датою укладання договору оренди між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є 25.03.2013р. та зазначив, що при первісному розгляді справи ним було помилково здійснено розрахунок позовних вимог в доларах США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ, що не ґрунтується на умовах п.4.1. договору оренди, за змістом якого розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях за курсом продажу валюти АТ "УкрСиббанк" на день здійснення платежу.
При новому розгляді справи ФОП ОСОБА_2 надав до суду розрахунок позовних вимог за договором оренди від 25.03.2013р. згідно п.4.1. договору відповідно до якого заборгованість ФОП ОСОБА_3 складає 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п.4.1. договору оренди від 25.03.2013р. розмір орендної плати складає суму, еквівалентну 1515,00дол.США в місяць; розрахунки проводяться в національній валюті України - гривнях, по курсу продажу валюти АТ "УкрСиббанку" на день здійснення платежу.
За розрахунками позивача за первісним позовом у зв'язку з внесенням орендної плати за деякі місяці не в повному обсязі за відповідачем за первісним позовом утворилась заборгованість в розмірі 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн.
Предметом даного судового розгляду є вимога орендодавця до орендаря про стягнення заборгованості з орендної плати у зв'язку з її сплатою орендарем у меншому розмірі, ніж це передбачено умовами договору оренди.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно розрахунку позивача за первісним позовом сума орендної плати, що підлягає сплаті відповідачем за первісним позовом за період з 01 березня 2014р. по 31 серпня 2015р. складає 6866,95дол.США, що станом на 22.10.2015р. за офіційним курсом АТ "УкрСиббанк" відповідно до п.4.1. договору еквівалентно 164463,45грн.
Перевіривши період нарахування заборгованості, а саме з 01 березня 2014р. по 31 серпня 2015р., суд зазначає, що позивачем невірно встановлено період нарахування заборгованості, оскільки з 26.08.2015р. ФОП ОСОБА_3 не використовує орендоване приміщення про що було неодноразово в судових засіданнях було повідомлено представниками сторін.
Так здійснивши власний розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2014р. по 26.08.2015р. суд зазначає, що заборгованість ФОП ОСОБА_3 складає 6622,40дол.США, що еквівалентно 158606,24грн. по курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" станом на 22.10.2015р.
Дата користування предметом орендиСума до сплатиДата здійснення оплатиКурс продажу валюти на день здійснення платежу АТ "Укрсиббанк" (долар США) (п.4.1. договору)Сплачена сума у гривнях та доларах США станом на день здійснення платежуСума боргу в доларах США (різниця між розміром орендної плати та сплаченою сумою у гривні)
Березень 2014р.1515дол.США13.02.2014р.8,8512756,00грн. - 1441,39дол.США 73,61
Жовтень 2014р.1515дол.США24.09.2014р.12,9517000,00грн. - 1312,74дол.США 202,26
Листопад 2014р.1515дол.США20.10.2014р.13,0519000,00грн. - 1455,94дол.США59,06
Грудень 2014р.1515дол.США03.12.2014р.15,8519000,00грн. - 1198,73дол.США316,27
Січень 2015р.1515дол.США19.12.2014р.16,5413000,00грн. - 785,97дол.США729,03
Лютий 2015р.1515дол.США05.02.2015р.17,2317000,00грн. - 986,65дол.США528,35
Березень 20151515дол.США17.02.2015р.26,0017000,00грн. - 653,85дол.США861,15
Квітень 2015р.1515дол.США19.03.2015р.28,0017000,00грн. - 607,14дол.США907,86
Травень 2015р.1515дол.США17.04.2015р.24,0017000,00грн. - 708,33дол.США806,67
Червень 2015р.1515дол.США12.05.2015р.23,5017000,00грн. - 723,40дол.США791,60
Липень 2015р.1515дол.США16.06.2015р.22,9017000,00грн. - 742,36дол.США772,64
по 26.08.2015р.1515дол.США14.07.2015р.24,4017000,00грн. - 696,72дол.США573,90
Всього: 6622,40
Посилання відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_3 на те, що заборгованість виникла внаслідок неправильного застосування курсу доларів США до гривні при визначенні розміру помісячних платежів, те, що ФОП ОСОБА_2 ухилився від звірки розрахунків і не надав до суду належні документальні підтвердження курсу валют, за якими повинні проводитись розрахунки платежів, про те, що п.4.1. договору оренди неповно та неоднозначно встановлені правила визначення розміру платежів у національній валюті - гривні, а саме в п. 4.1 не зазначено за курсом якої саме валюти повинні здійснюватися розрахунки розміру платежу у гривні, крім того не було визначено, хто саме повинен здійснювати визначення розміру щомісячних платежів у гривні з урахуванням еквівалента, хто і яким чином повинен був з'ясовувати курс продажу валюти в АТ "УкрСиббанк", про те, що ФОП ОСОБА_2, ухилився від виконання своїх обов'язків та не надавав ФОП ОСОБА_3 рахунків для здійснення за ними платежів з орендної плати, також ФОП ОСОБА_2 ухилився від підписання щомісячних актів приймання-передачі орендних послуг, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зі змісту договору оренди, укладеного між сторонами не вбачається про зобов'язання сторін щодо укладання актів звірки розрахунків, надання орендодавцем документальних підтверджень курсу валют, за якими повинні проводитись розрахунки платежів, підписання щомісячних актів приймання-передачі орендних послуг, надання рахунків для здійснення орендарем платежів з орендної плати.
Доводи ФОП ОСОБА_3 про те. що уточнення до позовних вимог підписані не уповноваженою особою судом до уваги не приймаються, оскільки на ім'я представника була видана нотаріально посвідчена довіреність.
Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, первісні позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню у сумі 6622,40дол.США, що еквівалентно 158606,24грн. по курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" станом на 22.10.2015р.
Судовий збір за розгляд первісного позову у сумі 2379,09грн. покладається на відповідача за первісним позовом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 пропорційно задоволеним вимогам згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Щодо зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання відсутності прав у ФОП ОСОБА_2 на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р. та відшкодування моральної шкоди у сумі 90000,00грн. слід зазначити наступне.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог про визнання відсутності прав у ФОП ОСОБА_2 на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р. ФОП ОСОБА_3 посилається на те, що в договорі оренди від 25.03.2013р. було передбачено строк дії договору до 15.05.2016р., ФОП ОСОБА_2 не надсилав повідомлень ФОП ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору у зв'язку з чим не мав права дострокового розірвання договору в односторонньому порядку та своїми діями ФОП ОСОБА_2, порушив права ФОП ОСОБА_3 та наніс йому моральних збитків, що стало підставою для звернення до суду з зустрічною позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про визнання відсутнім у ФОП ОСОБА_2 права на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Крім того, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначеними правовими нормами не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання відсутності прав у ФОП ОСОБА_2 на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р.
Вимога ФОП ОСОБА_3 про визнання відсутності прав у ФОП ОСОБА_2 на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р. є вимогою, яка не направлена на захист права (законного інтересу), а відтак не може бути предметом розгляду у господарському суді.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.35 Господарського кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Пунктом 8.2. договору оренди від 25.03.2013р. сторони встановили, що у випадку несплати Орендарем орендної плати або комунальних платежів у сумі або в строки, передбачені договором. Орендар зобов'язаний звільнити приміщення протягом 5 днів від дати затримки платежу у сумі, встановленої договором, при незвільнені приміщення Орендодавець застосовує будь-які заходи, які вважає за необхідні для не допуску Орендаря в приміщення.
Посилання представника ФОП ОСОБА_3 на встановлення факту захвату аптеки, що міститься на наданому до суду диску, на якому зафіксовані дії ФОП ОСОБА_2 по захвату орендованих ФОП ОСОБА_3 приміщень, а саме аптеки 26.08.2015р. судом до уваги не приймаються, оскільки враховуючи, що у ФОП ОСОБА_3 була наявна заборгованість з оплати орендної плати з урахуванням курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" у ФОП ОСОБА_2 були наявні підстави для не допуску Орендаря в приміщення відповідно до п.8.2. договору оренди.
Під час розгляду справи позивач за зустрічним позовом не навів доказів порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору, а саме п.8.2. у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги в частині визнання відсутності прав у ФОП ОСОБА_2 на дострокове розірвання договору оренди від 25.03.2013р., необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 90000,00грн. слід зазначити наступне.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи.
Згідно п. 1 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (п. 3 Постанови пленуму ВСУ).
Згідно з абз. 2, 3 Постанови пленуму Верховного суду України відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (абз. 2, 3 п. 5 Постанови пленуму Верховного суду України).
Згідно абз. 1 п. 9 Постанови пленуму Верховного суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Звертаючись з вимогою про відшкодування 90000,00грн. моральної шкоди ФОП ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів, які б свідчили про приниження честі, гідності, ділової репутації або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, внаслідок дій ФОП ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Однак ФОП ОСОБА_3 в порушення статей 33, 34 ГПК України належними і допустимими доказами не доведено наявність в діях ФОП ОСОБА_2 повного складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення моральної шкоди.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди у сумі 90000,00грн. необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Судовий збір за розгляд зустрічної позовної заяви підлягає віднесенню на позивача за зустрічним позовом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 60, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Первісний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 164463,45грн. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2. ІПН НОМЕР_2) заборгованість з орендної плати у сумі 6622,40дол.США, що еквівалентно 158606/сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шість/грн. 24коп. по курсу продажу валюти АТ "Укрсиббанк" станом на 22.10.2015р., 2379/дві тисячі триста сімдесят дев'ять/грн. 09коп. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
3. В решті позову відмовити.
4. У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання відсутності прав та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 28 листопада 2016р.
Головуючий суддя Л.В. Степанова
Суддя О.Ю. Оборотова
Суддя Ю.А. Шаратов