22.11.2016 Справа № 904/8847/16
За позовом ОСОБА_1, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", 49068, м.Дніпро, вул. Маяковського, 31, ЄДРПОУ 05393122
про стягнення нарахування, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку
Суддя Примак С.А.
Представники:
Позивач:ОСОБА_1, НОМЕР_1;
Відповідач: Коваль Г.М., довіреність від 23.12.15р.
05.10.16 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 677,00 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 47 804,40 грн.; компенсацію у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати в розмірі 290,31 грн.; моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.
06.10.16 р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Справу призначено до розгляду в засіданні на 03.11.16 р.
03.11.16 р. відповідач подав до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а саме по заборгованості по заробітній платі в сумі 9 677,00 грн., в частині виплати компенсації за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 32 438,70 грн., в іншій частині позовних вимог просить відмовити.
03.11.16 р. ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи на 22.11.16 р.
22.11.16 р. позивач просить суд стягнути з ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 9 677,00 грн.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі за весь час затримки, починаючи з 24.03.16 р. по дату постановлення судом рішення, 22.11.16 р. у сумі 40 731,30 грн.; компенсацію у розмірі 735,45 грн.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 22.11.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, господарський суд,
11.06.15р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено Ткаченко Дениса Володимировича (свідоцтво №1057 від 04.07.13р.).
Відповідно до ст. 12 ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду Дніпропетровської області, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство відносно ПАТ "Дніпропетровський трубний завод".
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що останній працював у відповідача з 21.07.2004 р. по 24.03.2016 р.
Як зазначає позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку.
Згідно довідки ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" № 49-р/450 від 18.11.16 р. заборгованість по заробітній платі становить 9 677,00 грн.
У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, тощо.
Як зазначалося вище, позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст.116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 677,00 грн.
Стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, господарський суд зазначає наступне.
Нормами ч. 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).
Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності (п. 20 ППВСУ № 13 від 24.12.1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").
Згідно довідки ПАТ "Дніпропетровський трубний завод" № 49-р/450 від 18.11.16 р. розмір компенсації за затримку розрахунку становить 40 731,30 грн.
Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 40 731,30 грн.
Стосовно стягнення з відповідача суми компенсації у розмірі 735,45 грн., господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В уточненнях до позовної заяви позивач не зазначив яку компенсацію просить стягнути та не навів розрахунку вказаної суми.
Крім того, позивач не навів нормативно-правового обгрунтування необхідності стягнення компенсації.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідача компенсації у розмірі 735,45 грн.
Стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн., господарський суд зазначає наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За змістом ст. 440-1 ЦК та інших норм законодавства, що регулюють ці правовідносини, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. відмовити.
У відповідності до ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи наведені норми законодавства, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету судовий збір у розмірі 1 307,07 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 49, 80, 86 ГПК України, ст. ст. 2, 10, 17 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, господарський суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м.Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1 (49218, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_2) заробітну плату у розмірі 9 677,00 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 40 731,30 (сорок тисяч сімсот тридцять одна) грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД" (49068, м.Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030101, код банку ЄДРПОУ 37988155, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 1 307,07 (одна тисяча триста сім) грн.
Видати накази.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 24.11.16 р.
Суддя С.А. Примак