Провадження №11кп/790/2366/16 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа №635/4818/16-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.81 КК України
10 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року стосовно ОСОБА_7 про відмову у застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, -
Зазначеною ухвалою стосовно засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Харкова, з середньою освітою, не одруженого, який
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
неодноразово судимий, в останнє:
- 21 серпня 2006 року Московським районним судом м.Харкова
за ч.2 ст.309, ч.2 ст.185, ч.1 ст.308 КК України до 4 років
позбавлення волі;
- 26 липня 2013 року Орджонікідзевським районним судом
м.Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі,
на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання
з іспитовим строком на 1 рік;
- 07 березня 2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, -
відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ухвали, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки він не довів свого повного виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона, на його думку, є незаконною, необґрунтованою та помилковою, постановити нову ухвалу, звільнивши його умовно-достроково від відбування покарання, посилаючи на те, що він має 3 заохочення за сумління ставлення до праці та поведінку, стягнень не має.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, який підтримав доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 у місцях позбавлення волі знаходиться з 07 березня 2014 року, за час тримання в Харківському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, а за час тримання на дільниці слідчого ізолятору при Темнівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) з 28 березня 2014 року також характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
У Темнівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) ОСОБА_7 відбуває покарання з 18 квітня 2014 року за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 березня 2014 року, яким ОСОБА_7 був засуджений за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 березня 2016 року, на підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано засудженому ОСОБА_7 у строк покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 березня 2014 року, строк попереднього ув'язнення з 07 березня 2014 року по 07 квітня 2014 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно характеристики на ОСОБА_7 , виданої начальником Темнівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№100) від 01 липня 2016 року, за час відбування покарання він характеризується посередньо, стягнень не має, заохочувався три рази, на теперішній час не працює. Участі в організації виховних заходів, які проводяться в установі, не приймає. За час відбування покарання засуджений ОСОБА_7 не став на шлях виправлення.
Крім того, засудженому ОСОБА_7 рішеннями комісії:
-від 01 квітня 2014 року було відмовлено у застосуванні зміни умов тримання, як особі, яка не стає на шлях виправлення;
-від 10 жовтня 2015 року було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як особі, яка написала заяву про відмову;
-від 01 травня 2016 року було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як особі, яка написала заяву про відмову (а.с.13).
Наявність заохочень та відсутність стягнень само по собі не є сумлінною поведінкою та підставами для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано врахував посередню характеристику засудженого ОСОБА_7 , його поведінку за час відбування покарання, наявність заохочень та відсутність стягнень, ставлення до праці, а саме не прийняття участі в обов'язковій праці на виробництві, та дійшов правильного висновку про те, що засуджений під час відбування покарання не довів свого повного виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, по справі не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.ст.404, 405, 407, 419, ч.5 ст.539 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 14 липня 2016 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий -
Судді: