Справа № 635/6135/16-п Головуючий 1 інстанції: Ульяніч І.В.
Провадження № 33/790/679/16
Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП
22 листопада 2016 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, його захисника - адвоката Сібіньової Олени Вікторівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 26.08.2016 року у відношенні ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 2 роки, без застосування оплатного вилучення транспортного засобу.
Суддею було встановлено, що ОСОБА_2 23 червня 2016 року о 10 год. 30 хв. на території торгівельного центру «Ринок 1 км» по вул. Перемоги, 17, в селі Затишшя Харківський район, Харківської області, керував автомобілем Мерседес Бенц Спрінтер, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в присутності двох свідків відмовився від проходження обстеження на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку. Своїми діями ОСОБА_2, порушив п. 2.5, 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 04.04.2016 року на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП.
Не погодившись з вказаним рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати постанову Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2016 року та провадження по справі закрити. Крім того ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те що отримав рішення рекомендованим листом лише 3 вересня 2016 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 пояснює, що 23.06.2016 року близько 10год. 30хв. перебував на своєму автомобілі Мердес Бенц Спрінтер, реєстраційний номер НОМЕР_1 на території ринку «1й кілометр», однак вказаним автомобілем в цей час не керував. Через те що у нього стався конфлікт з працівниками ринку, були викликані працівники патрульної поліції. Останні прибувши на місце перевіривши документи, запропонували проїхати в медичний заклад для огляду на стан алкогольного сп'яніння на що ОСОБА_2 відмовився але згоден був пройти перевірку за допомогою технічного засобу. Не провівши огляд на стан алкогольного спяніння працівники поліції склали протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_2, про час та місце проведення судового розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стало відомо лише 30 серпня 2016 року на поштовому відділені.
Апеляційний суд приймає рішення про необхідність поновлення ОСОБА_2 строку на подачу апеляційної скарги вважаючи, що повідомлені апелянтом відомості з цього приводу не спростовані матеріалами справи та причина пропуску є поважною.
Заслухавши ОСОБА_2, його захисника - адвоката Сібільову О.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, вказані вимоги суддею не виконані, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення та є підставою для скасування постанови судді від 26.08.2016 року.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 23.06.2016 року знаходився на торгівельному майданчику «1 кілометр» та здійснював реалізацію ягід чорниці зі свого автомобіля Мердес Бенц Спрінтер, реєстраційний номер НОМЕР_1. Спиртних напоїв не вживав, автомобілем не керував. У цей день у нього виник конфлікт з охоронцями ринку з приводу неправильного паркування автомобіля, і хтось з останніх викликав поліцію.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 23.06.2016 року серія АП1 №363896 вбачається, що ОСОБА_2 звинувачують у порушенні вимог п. 2.5, та 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Такі ж самі порушення встановлені суддя суду першої інстанції.
Разом з цим, у постанові немає жодних доказів того, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9 «а»), оскільки матеріали справи не містять результатів його огляду, проведеного у передбаченому ст.. 266 КУпАП порядку.
Відповідно до змісту ст. 130 КУпАП, юридична відповідальність настає за вчинення вказаний у цій правовій нормі дій лише водієм транспортного засобу, тобто особою, яка згідно розділу 1 Правил дорожнього руху України керує транспортним засобом, маючи відповідні документи.
Допитаний апеляційним судом свідок ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснив, що на момент 23.06.2016 року він працював охоронцем на торгівельному майданчику «1-й кілометр». Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_2 в цей день керував автомобілем. ОСОБА_8, який був керівником ОСОБА_7 передав йому ключі від автомобіля ОСОБА_2 - Мердес Бенц Спрінтер, реєстраційний номер НОМЕР_1 та наказав дочекатись приїзду працівників поліції. При цьому двигун автомобіля ОСОБА_2 не працював, стверджувати, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 не зміг. По приїзду працівників поліції ОСОБА_7 передав їм автомобільні ключі та пішов на іншу ділянку ринку. Він не бачив та не чув, щоб прибувши працівники поліції пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Також в судовому засіданні апеляційного суду надав пояснення інспектор поліції ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 Він пояснив що особисто він не бачив щоб останній керував транспортним засобом, так як по приїзду на територію ринку ОСОБА_2 стояв біля автомобіля Мердес Бенц Спрінтер, реєстраційний номер НОМЕР_1 поруч з охоронцем, двигун автомобіля не працював. Ключі від автомобіля були у охоронця. Останній нічого не пояснював. ОСОБА_9 зазначив, що у ОСОБА_10 з порожнини рота відчувався різкий запах алкоголю. На пропозицію пройти обстеження, ОСОБА_2 відмовився, мотивуючи тим, що автомобілем він не керував, спиртні напої не вживав. Аналогічні пояснення надав старший інспектор Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_11
В судове засідання апеляційного суду неодноразово викликався інший свідок ОСОБА_8, який працює начальником охорони на торгівельному майданчику «1 кілометр», але до суду він не прибув та не повідомив причин неявки.
Аналізуючи в сукупності пояснення вказаних осіб, апеляційний суд не знаходить твердження, що ОСОБА_2 саме керував транспортним засобом Мерседес Бенц Спрінтер, державний номер НОМЕР_1, а також вважає не доведений доказами факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Положеннями інструкції «Про порядок виявлення у водіїв ознак транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, визначено вичерпний перелік ознак алкогольного сп'яніння, які повинні бути перелічені працівниками поліції в протоколі. В протоколі про адміністративне правопорушення від 23.06.2016 року серія АП1 №363896, відносно ОСОБА_2 вказані відомості відсутні, а також не встановлені вони і в постанові суду першої інстанції.
Положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку що постанова судді Харківського районного суду Харківської області від 26.08.2016 року не відповідає нормам Кодексу України про адміністративне правопорушення, є не обґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_2 закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 26.08.2016 року у відношенні ОСОБА_2 задовольнити, а вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 26.08.2016 року скасувати, а провадження року скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області В.П. Цілюрик