Справа № 643/5049/16-п Головуючий суддя І інстанції Поліщук Т. В.
Провадження № 33/790/843/16 Суддя доповідач Чопенко Я.В.
23 листопада 2016 року. м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В. за участю, особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2016 року, -
Цією постановою закрито провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Суддею встановлено, що 19.03.2016 року о 10.20 год., керуючи автомобілем «Тойота Королла», держномер НОМЕР_1, в місті Харкові на перехресті Салтівського Шосе та вул. Халтуріна, при подачі сигналу світлофора, що дозволяє рух, ОСОБА_1 не дав завершити проїзд перехрестя автомобілям, які рухались з вул. Халтуріна, скоїв зіткнення з автомобілем «Део», держномер НОМЕР_2, автомобілі отримали механічні ушкодження, чим спричинено матеріальну шкоду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, посилаючись на не об'єктивність висновків та неповноту дослідження матеріалів справи та нехтування іншими доказами суддею районного суду.
Разом з тим, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження судової постанови, оскільки останній день цього строку припадав на вихідний день - неділю, а подана апеляційна скарга була наступного дня - в понеділок.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явилась, про час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 повідомлена належним чином, а тому немає перепон для розгляду справи без її участі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Ці вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
В постанові зазначено, що суд не бере до уваги покази свідків оскільки їх покази не спростовують висновки суду та експертизи. Це твердження судді є передчасним та не обґрунтованим.
Так, визнаючи винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя посилається на варіант №1 висновку експерта (а.с. 77), який зроблений відповідно до пояснень водія ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Однак варіант №2 цього ж висновку експерта (а.с. 77), який зроблений згідно пояснень водія ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, вказує на те, що в діях ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Даний варіант №2 висновку експерта суддею не прийнято до уваги та не зроблено належний аналіз цим висновкам як і не зазначено чому надано перевагу варіанту №1.
До того ж, суддя в мотивувальній частині постанови вказує на обставини, що не спростовують висновки суду.
Однак в розумінні положень статті 283 КУпАП висновком судді є прийняте рішення по справі, яке зазначається лише в резолютивній частині постанови.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, здійснюючи перегляд судової постанови, прийняте рішення у справі щодо визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не можна визнати законним та обґрунтованим.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 не мотивований. Зміст пояснень свідків ДТП та інших доказів, які суд прийняв до уваги, належним чином не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. А відтак доводи апелянта щодо неповноти судового розгляду є також обґрунтованими.
Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП і п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з*ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів та за необхідності, призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 269 КУпАП, потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопрушення повинен містити прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є.
Протокол про адміністративне правопорушення, наведених данних не містить як і не зазначено в ньому потерпілого.
Таким чином суд першої інстанції не в повному обсязі виконав вимоги ст.278 КУпАП.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання винності чи невиності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Наведене не враховано судом першої інстанції.
За наведених обставин постанова суду першої інстанції підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини постанови висновків суду щодо винності ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП внаслідок недотримання п. 16.5 ПДР України.
З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після зміни постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість водія ОСОБА_1, що не позбавляє учасників ДТП можливості звернутися за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Між тим, ОСОБА_1 не заперечує своєї участі в події, а саме в ДТП.
За наведених обставин, підстави для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за п.1 ст.247 КУпАП як він просить в апеляції, відсутні.
Тому, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 27.10.2016 року по справі № 643/5049/16-п.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 27.10.2016 року по справі № 643/5049/16-п змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови висновки суду щодо винності ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП внаслідок недотримання п. 16.5 ПДР України.
В іншій частині постанову судді залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області Я.В. Чопенко