Справа № 628/2989/16-ц Головуючий суддя І інстанції Цендра Н. В.
Провадження № 22-ц/790/6964/16 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
23 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Бездітко В.М., Коваленко І.П.
при секретарі - Дашковської Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 21 лютого 2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №HAXRRX06240239, за яким відповідач отримав кредит у сумі 4752 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Банком умови кредитного договору виконано. ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31 травня 2016 року наявна заборгованість у сумі 54344 грн. 58 коп., з яких -2878,24 грн. - заборгованість за кредитом; 10282,25 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; -38120,06 грн. - заборгованість за пенею; -500,00 грн. - штраф фіксована частина; -2564,03 грн. - штраф (процентна складова).
Просить стягнути заборгованість у розмірі 54344,58 грн. за кредитним договором №HAXRRX06240239 від 21 лютого 2007 року та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позову. Зазначив, що брав кредит 21 лютого 2007 року, який укладався до 20 лютого 2009 року, а останній платіж він зробив у 2009 році. У зв'язку з тим, що позивач в період з 2009 року по 2013 рік до суду з позовом не звернувся, вважає що строк позовної давності сплинув. Крім того, у ПАТ КБ «ПриватБанк» підписував тільки анкету позичальника. Стосовно того, що був встановлений строк позовної давності 5 років йому нічого не відомо.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з тих обставин, що Банком не надано доказів на підтвердження своїх вимог.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 21 лютого 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№HAXRRX06240239, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 4752 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Строк дії договору - до 20 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ст. 1054, 526, 257, 259, 267 ч.2,3 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач не виконав обов'язки по поверненню коштів, у зв'язку з чим станом на 31 травня 2016 року мається заборгованість за кредитом у сумі 54344 грн. 58 коп.
Як зазначає відповідач і це не спростовується позивачем останній платіж ним здійснено у липні 2009 року.
У відповідності до вимог ст. 259 ЦК України договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
У даному випадку відповідач підписував заяву позичальника та анкету по кредиту «Розстрочка-стандарт» (а.с. 7), яка містить умови отримання та повернення кредиту, однак в ній не зазначено, що строк позовної давності збільшується і становить п'ять років, а не три.
Умови надання споживчого кредиту,де зазначено про строк позовної давності у п'ять років, який приєднаний Банком, ОСОБА_1 не підписаний і нічим не підтверджується, що саме такого змісту він був станом на дату видачі кредиту.
Останній платіж ОСОБА_1 здійснено у липні 2009 року.
Три роки спливають у липні 2012 року. До суду Банк звернувся у серпні 2016 року.
За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що строк позовної давності Банком пропущено і щодо стягнення заборгованості по тілу кредиті та по додатковим нарахуванням, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.
Посилання Банку, що вони зверталися з таким позовом у січні 2014 року; по справі ухвалювалися рішення, які були скасовані і остаточно 28 квітня 2016 року по справі постановлено ухвалу про залишення їх позову без розгляду також не є підставою для стягнення коштів.
У відповідності до вимог ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Безпідставне посилання Банку і щодо тих обставин, що відповідач змінив місце проживання, а Банк про це не повідомив, що свідчить про поважність пропуску строку.
Банком клопотання про поновлення строку не заявлялося і судом, відповідно, не обговорювалося.
Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 05 жовтня 2016 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: