Справа № 643/7104/16-п Суддя 1-ї інстанції: Букреєва І.А.
Провадження № 33/790/856/16
Категорія: ст.124 КУпАП
22 листопада 2016 року м.Харкова
Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю захисника особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 - адвоката Марченка Ніни Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року у відношенні ОСОБА_2,-
Постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 була визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, що 27.05.2016 року о 17 години 20 хвилин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом: «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Механізаторська, 1-А, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїла наїзд на припаркований автомобіль «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, чим заподіяно матеріальну шкоду.
Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просить скасувати постанову Московського районного суду м.Харкова від 19.08.2016 року та закрити провадження по справі.
Також апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що їй не було повідомлено про час та місце розгляду справи, та про оскаржуване рішення стало відомо 11.10.2016 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Зазначає, що суд грубо порушив процесуальні норми та позбавив її можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.
На думку апелянта, оскаржувана постанова суду не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, прийнята без належної оцінки доказів, з порушенням матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд грубо порушив її права не повідомивши про дату та час розгляду справи відносно неї. Також апелянт вказує на те, що подала клопотання про призначення авто-технічної експертизи, яке суддею не розглядалось. Вказує на те, що суддею не додержано та не забезпечено вимог ст.ст. 28, 283 КУпАП, оскільки обставини правопорушення сформульовані в постанові виходячи не з особистих висновків судді за результатами розгляду справи, а з посиланням на зміст протоколу про адміністративне правопорушення, що є безумовною підставою, на думку апелянта, до скасування постанови. Апелянт вважає, що в діях водія БМ також мають місце порушення вимог 15.9 Правил дорожнього руху України, які перебувають у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, але ці обставини судом не були враховані.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Марченко Н.М., яка підтримала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню, а пропущений строк - поновленню, проте, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачаю.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд адміністративного матеріалу 19.08.2016 року, ОСОБА_2 не була повідомлена належним чином та не була присутня у судовому засіданні, що позбавило її можливості особисто надати пояснення з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди. Дізнавшись про існування постанови, ОСОБА_2 звернулася за правовою допомогою та 11.10.2016 року захисник Марченко Н.М. ознайомилася з матеріалами справи. Враховуючи вказані обставини, які не спростовані, а також те, що з апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернулася 18.10.2016 року, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено не з вини апелянта, у зв'язку з чим клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а вказаний строк поновленню.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на недотримання суддею вимог вказаної статті, однак, апеляційний суд не може погодитися з такими доводами апелянта, враховуючи, що суддею встановлено обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та при ухваленні рішення враховано матеріали справи.
Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 091272 від 27.05.2016 року ОСОБА_2 визнала себе частково винною у дорожньо-транспортній пригоді. Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не спростовує тієї обставини, що вона допустила зіткнення з автомобілем БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_2, посилаючись на наявність обопільної вини у зв'язку із недотримання водієм ОСОБА_4 п.п. 15.9. 15.10 Правил дорожнього руху України. Таку ж позицію апелянта підтримала захисник Марченко Н.М. у судовому засіданні.
Також відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 5), вона зазначила, що можливо і допустила зіткнення з припаркованим автомобілем БМВ, оскільки має незначний водійський досвід, але вважає, що водієм вказаного автомобіля також порушені вимоги Правил дорожнього руху щодо розташування автомобіля на проїзній частині при зупинці.
За таких обставин вважаю, що суддею обґрунтовано встановлено наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з цим, посилання апелянта на порушення водієм БМВ ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, не впливають на правильність висновків суду. Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно іншого учасника ДТП не складався, апеляційний суд позбавлений в даному випадку вирішувати питання про його винуватість, що не позбавляє ОСОБА_2 права доводити наявність обопільної вини в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 у зв'язку із доведеністю її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року задовольнити, а вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року у відношенні ОСОБА_2 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області z В.П. Цілюрик