ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
22 листопада 2016 року м. Львів № 813/3617/16
14 год. 38 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1;
відповідача: представник Когутич І.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничного районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Залізничного районного у місті Львові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження № 539 від 23.06.1952 року, змінивши дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на « ІНФОРМАЦІЯ_2».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у свідоцтві про народження, у паспорті громадянина України та у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб ОСОБА_4 зазначено датою народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
ОСОБА_3 звернулась у Залізничний районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про внесення змін до актового запису про народження № 539 від 23.06.1952 року, однак їй було необґрунтовано відмовлено і складено відповідний Висновок.
Позивач вважає такий Висновок необґрунтованим, незаконним і таким що суперечить її інтересам, та просить зобов'язання внести зміни в актовий запис про народження № 539 від 23.06.1952 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, у якому зазначив, що відповідно до відомостей актового запису про народження № 539 від 23.06.1952 року, який формується на підставі медичного свідоцтва про народження (форма 103/о) дата народження дитини ОСОБА_4 зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 рік». Враховуючи, що єдина дата народження дитини фіксується лікарями у медичній установі, де приймаються пологи у матері, позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про внесення змін в актовий запис про народження № 539 від 23.06.1952 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у його задоволенні відмовити.
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10.06.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про народження № 539 від 23.06.1952 року та виправлення дати народження дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_1 року на « ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
05.07.2016 року відповідачем складено Висновок про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану, яким відмовлено ОСОБА_3 у внесенні змін, виправлень до актового запису про народження № 539 від 23.06.1952 року щодо виправлення дати народження дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_1 року» на « ІНФОРМАЦІЯ_2 року» та роз'яснено, що такий висновок може бути оскаржено у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану та не поширюється на порядок проведення реєстрації громадянства України.
Стаття 9 вказаного Закону передбачає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього ж Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Пунктом 1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 (далі - Правила) передбачено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Відповідно до п. 2.7. вказаних Правил, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Пунктом 2.12. цих же Правил визначено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з п. 2.16.7. Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.
Згідно з п. 2.20. Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику.
Водночас у висновку зазначається про можливість оскарження відмови про внесення змін до актового запису цивільного стану в судовому порядку. На прохання заявника пред'явлені ним документи, крім заяви, повертаються.
Судом встановлено, що відповідно до запису акта про народження № 539 від 23.06.1952 року в медичному свідоцтві про народження від 01.06.1952 року, виданому пологовим будинком, зафіксована дата народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
З аналізу наведених норм, а також положень п. 2.16.7. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, слідує, що встановлення факту, який має юридичне значення, зокрема дати народження особи, здійснюється в порядку цивільного судочинства і на підставі судового рішення за наслідками розгляду питання про встановлення юридичного факту - зміни дати народження особи відділом державної реєстрації актів цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. З урахуванням наведеного, суд констатує, що позивачем обрано помилковий спосіб захисту порушеного на його думку права. Така позиція суду узгоджується з положеннями постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 12 від 29.09.2016 року «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв'язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану».
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що додані до заяви від 10.06.2016 року документи не давали можливості відповідачу прийняти рішення про внесення змін до актового запису цивільного стану № 539 від 23.06.1952 року у відповідності до вимог Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Висновок від 05.07.2016 року прийнято на підставі долучених до заяви документів та відомостей, поданих позивачем, а також відомостей, зібраних відділом РАЦС, відтак, такий висновок відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та пропорційно. Тому, підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії щодо внесення змін в актовий запис про народження № 539 від 23.06.1952 року, змінивши дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1.» на «ІНФОРМАЦІЯ_2», у суду відсутні.
Суд також роз'яснює позивачу, що обставини, які підтверджують факт народження дитини у певний час, можуть бути предметом розгляду суду загальної юрисдикції за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства (про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав). Відтак, позивач у випадку необхідності встановлення факту її народження саме 23.05.1952 року, вправі звернутись до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства; рішення суду за результатами розгляду справи у порядку окремого провадження, якщо ним буде встановлено цей факт, буде беззаперечним доказом та підставою для органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до відповідних актових записів.
Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.11.2016 року.
Суддя Клименко О.М.