Провадження №2/760/6542/16
Справа 760/19067/16-ц
11 листопада 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Солом'янського району м. Києва про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів на дитину та надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька, суддя -
Позивачка звернулася з позовом до суду та просить: розірвати шлюб між нею і відповідачем, визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання доньки у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше встановленого законом мінімуму щомісячно, дозволити ОСОБА_1 виїзд за кордон з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 без згоди батька ОСОБА_2.
Ст.ст. 3,4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до чинного законодавства України, а саме ст. 119 ЦПК України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
При вивченні матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вона звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Зокрема, позивачка у позовній заяві посилається на те, що спроможна забезпечити дочку всім необхідним, вказує, що відповідач не має постійної роботи та заробітку, має схильність до вживання спиртних напоїв, поведінка відповідача до членів своєї сім'ї характеризується грубістю, він емоційно не врівноважений та схильний до фізичних образ, однак жодного доказу на підтвердження вищезазначеного зазначено не було.
Виходячи з вищенаведеного, позивачці слід викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження обставин в обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначає суб'єктів та підстави їх звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, однак з поданої позовної заяви вбачається, що позивачем окрім вимоги про стягнення аліментів заявлено ще три самостійні немайнові вимоги, які є окремими об'єктами справляння судового збору.
Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 1378 грн.
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачкою сплачено за 1 немайнову вимогу, щодо інших заявлених вимог доказів сплати позивачкою судового збору не надано. А тому позивачці необхідно доплатити судовий збір за заявлені нею вимоги.
А тому, відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119 - 121 ЦПК України, суддя -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Солом'янського району м. Києва про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини, стягнення аліментів на дитину та надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: