Справа № 589/3361/16-ц
Провадження № 2/589/1019/16
24 листопада 2016 р.
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Прачук О. В.,
з участю секретаря судового засідання - Антошко Т. А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3
- про поділ спільного майна подружжя
04.08.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження автомобіля VOLKSWAGEN Т5 /Transporter/, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, та автомобіль VOLKSWAGEN Т5 /Transporter/, номерний знак НОМЕР_2, 2009 року випуску, що зареєстровані на ОСОБА_3 та набуті під час шлюбу.
Ухвалою суду від 16.08.2016 року заяву було задоволено та заборонено ОСОБА_3 відчужувати спірні транспортні засоби.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про повторне забезпечення позову, яка мотивована, тим, що судом було заборонено лише ОСОБА_3 здійснювати відчуження авто та, як з'ясувалося, спірні транспортні засоби вже відчужені відповідачем на користь іншої особи. За таких обставин зберігається можливість подальшого відчуження та перереєстрації спірних автомобілів, а тому просить суд винести ухвалу, якою накласти заборону на відчуження авто взагалі усім без винятку особам, які мають відношення до володіння, користування та розпорядження спірним майном.
Відповідач та його представник проти задоволення заяви заперечили.
Суд, заслухавши учасників, розглянувши заяву, дослідивши письмові матеріали до позову, прийшов до наступного висновку:
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1, п. 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та шляхом заборони вчиняти певні дії.
Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно
виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення
виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати
обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також
відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до
уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких
можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних
заходів.
З матеріалів справи вбачається, що спірні авто були відчужені ОСОБА_3 01.07.2016 року за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_5, тобто до звернення позивачкою з позовом до суду.
Таким чином, на час звернення з позовом автомобілі перебували і перебувають у власності іншої особи.
Отже, вирішуючи питання про накладення заборони відчуження суд вирішить питання щодо прав іншої особи, яка до участі у справі не залучена, та доказів недобросовісного набуття вказаного майна суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити..
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_6