Справа №522/84/16-ц
Провадження №2/522/25/16
24 листопада 2016 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
при секретарі - Шевчик В.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи на боці відповідачів - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом звільнення приміщення, виселення, вселення, стягнення моральної шкоди та судових витрат,-
Позивачка в січні 2016 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи на боці відповідачів - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом звільнення приміщення, виселення, вселення у підсобне приміщення пл..10.2 кв.м., визначене на плані під літ.»7», що входить до складу квартири АДРЕСА_1, та про стягнення моральної шкоди та судових витрат.
Приморським районним судом м. Одеси 10.11.2016 року було винесено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, а саме: зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути перешкоди у здійснені ОСОБА_1 права користування підсобним приміщенням пл..10,2 кв.м. позначеним на плані під літ. «7» що входить до складу квартири АДРЕСА_2; виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з підсобного приміщення пл.10,2 кв.м. позначеним на плані під літ. «7» що входить до складу квартири АДРЕСА_2, заг. пл.. 89,5 кв.м., житл. пл.. 31,2 кв.м..; вселено ОСОБА_1 28.09.2001р. у підсобне приміщення по.10,2 кв.м. позначеним на плані під літ. «7» що входить до складу квартири АДРЕСА_2, заг. пл.. 89,5 кв.м., житл. пл.. 31,2 кв.м..
При цьому, в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди суд відмовив.
В судове засідання позивачка не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідачі і судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, проте надали суду заяви про відкладання слухання справи по різним причинам. При цьому належних та допустимих доказів в підтвердження поважність причин неявки суду не надали, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Згідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Важливою умовою ухвалення додаткового рішення є те, що воно може прийматись тільки на підставі обставин, встановлених судом при розгляді і вирішенні справи. Додаткове рішення не вирішує питань, які не були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ч.3 п. 20 вищевказаної постанови передбачено, що при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у справі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалюючи рішення 10.11.2015 року Приморським районним судом м. Одеси були частково вирішено питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивачки судових витрат.
Відповідно до вимог ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд повинен наряду з іншими питаннями також вирішити питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п.36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» , вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
З позову вбачається, що ОСОБА_1 просила суд: усунути перешкоди у здійсненні нею права користування спірним приміщенням шляхом зобов'язання відповідачів звільнити вказане приміщення та заборони останнім користуватися цим приміщенням; виселити відповідачів зі спірного приміщення; вселити позивачку у спірне приміщення; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача у порядку відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 55 000 грн.
Суд вбачає, що при зверненні позивачки до суду нею було сплачено судовий збір у розмірі 2 204,80 грн. (квитанція №375791896 від 04.01.2016 року (а.с.1).
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволенні частково, а саме відмовлено в частині стягнення моральної шкоди, тому сума судового збору у розмірі 551, 20 грн., сплачена за вказану позовну вимогу, стягненню з відповідачів на користь позивачки не підлягають.
При цьому, судом при винесені рішення від 10.11.2016 року вказане питання в резолютивній частині рішення вирішено не було, хоча при розгляді справи судом досліджувались.
Таким чином, відповідно до заявлених вимог та поданих позивачкою доказів, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким в частині стягнення з відповідачів на користь позивачки інших судових витрат, а саме судового збору у розмірі 551, 20 грн., відмовити.
Керуючись ст. ст. 15, 60, 88, 208-209, 220, 214 ЦПК України, суд, -
В частині вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судового збору у розмірі 551, 20 грн. - відмовити.
На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Домусчі Л.В.
24.11.2016